Якщо за справу береться Шикіна
Виповнилося 10 років з часу створення Асоціації жінок Суворовського району міста Одеси. Всі ці роки керівником та ідейним натхненником її роботи є Клавдія Матвіївна Шикіна – людина, яка пройшла чудову школу у комсомольських і партійних органах. Двадцять два роки вона пропрацювала у виконкомі Одеської міської ради. І у подальшому, звичайно, не могла сидіти склавши руки, залишатися без корисної і важливої справи. Так і народилася Асоціація жінок Суворовського району, про дуже цікаві починання якої сьогодні знає вся область.
Так, одним з перших підопічних Асоціації став притулок «Світанок» для бездомних дітей. Жінки звернулися до жителів Суворовського району з проханням допомогти зібрати речі і продукти харчування. Люди відгукнулися. І з тих пір члени Асоціації бувають в усіх одеських притулках і будинках дитини, а також у притулках області. Оскільки дітей, які залишилися без батьківської опіки стає все більше, цей напрям роботи залишається одним з головних.
Часто до Асоціації звертаються опікуни дітей-сиріт, яким не вистачає коштів на придбання для дітей найнеобхідніших речей – пальт, курток, чобіт, черевиків. Клавдія Матвіївна завжди знаходить тих, хто допомагає соціально незахищеним людям. Також до початку кожного навчального року Асоціація допомагає купувати для дітей шкільну форму, канцелярські приладдя.
З ініціативи Асоціації у школах району провадяться круглі столи, присвячені проблемам взаємин батьків і дітей. Адже не секрет, що деяким дорослим, надзвичайно зайнятим зароблянням грошей, зовсім не вистачає часу, щоб просто поговорити з дитиною. Хтось своє педагогічне безсилля компенсує силовими методами виховання. На жаль, алкоголізм і наркоманія знаходять у середовищі підлітків десятки нових жертв. І питання про те, як протистояти всім цим негативним тенденціям, – аж ніяк не порожнє. Воно викликає великий інтерес під час всіх обговорень.
Асоціація жінок стала ініціатором спорудження православного храму у селищі Шевченка. Там живе чимало людей похилого віку, яким складно добиратися до храму на проспекті Добровольського. Завдяки активним діям Асоціації та підприємця Геннадія Савченка, за підтримки керуючого справами Одеської міськради Надії Єршової у найкоротший термін була виділена земельна ділянка. Нещодавно урочисто відкрили тимчасовий будинок храму на честь Ієрусалимської ікони Божої матері.
До Міжнародного дня захисту дітей Асоціація організовує дитячі спортивні свята у школах. Діти із задоволенням змагаються, а потім їдять морозиво – найголовніший смачний приз. Допомогу в організації свят надають депутати Одеської міської ради Сергій Страшний, Геннадій Труханов, Сергій Корнисюк.
Асоціація жінок Суворовського району дуже красиво вітає людей, які відзначають золоті весілля, а також сім’ї довгожителів.
Сьогодні членами Асоціації є майже три тисячі чоловік. Працювати їм складно, тому що людей, які потребують допомоги, за умов кризи стає все більше. І тому Клавдія Матвіївна дуже сподівається на зміни у вітчизняному законодавстві, на те, що як і європейське, воно почне заохочувати тих, хто спрямовує кошти на доброчинність.
Світлана КОМІСАРЕНКО,«Одеські вісті»
Фото Анатолія ВАКУЛЕНКА
І звалася вона – Тетяною
ТетянаЄвгенівнаНіколаєвапрацюєначальникомдільниці№ 7 КП«ЖКС«Фонтанський». Він складається із шістдесяти двох будинків, побудованих, переважно, у 1953 – 59 роках. Зрозуміло, що головні проблеми, з якими звертаються жителі, пов'язані із подачею води, тепла, проривами каналізаційних мереж. Щоправда, є й специфічні проблеми нових будинків. Так, неправильно були спроектовані мережі будинків по Ботанічному провулку, 6, і вулиці Армійській, 17. Тепер це створює труднощі і мешканцям, і житлово-експлуатаційним службам.
Говорячи про основні події, які найбільше запам’яталися останнім часом, Тетяна Євгенівна згадує боротьбу зі сміттям та снігом:
– Спасибі жителям будинків, які оперативно допомагали нам розчищувати завалену снігом територію. Та й майстер поточного ремонту Володимир Толстик запропонував модернізувати під збирання снігу мотокультиватор для оранки землі. Ми прикріпили до нього ківш. І це значно прискорило увесь процес.
Хоч і небагато виділялося коштів минулого року, все ж таки вдалося відремонтувати дахи будинків по Сегедській, 1/2, проспекту Шевченка, 10/1, 10/7, 8/9, зливову каналізацію по Лунному провулку, 1 (там кожен сильний дощ перетворював двір на велику калюжу), теплотраси по Лунному провулку, 3, і Сегедській, 6а. На Сегедській, 11, взагалі довелося проводити окремий стояк на три квартири через сусіда із другого поверху. Цей громадянин, не замислюючись ні про що і ні про кого, замурував у себе стояк холодної води.
На ділянці номер сім трудяться тридцять два двірники та двадцять чотири робітники. Завдяки стабілізації ситуації із виплатою заробітної плати вдалося упоратися із плинністю кадрів. На базі восьми будинків працюють ОСМББ. Тут найчастіше суперечки виникають щодо розмірів прилеглої території, – яка саме площа закріплена за ОСББ. Найчастіше питання щодо тарифів – це пункт про технічне обслуговування ліфтів. Мешканці будинків, у яких не працюють ліфти, не завжди розуміють, що на проведення ремонту кошти ще треба накопичити…
На моє запитання, які якості відрізняють Тетяну Євгенівну як начальника дільниці, Володимир Толстик відзначив її здібність спокійно оцінити будь-яку ситуацію, не панікуючи. Враховуючи специфіку роботи ЖКС, яка у чомусь нагадує роботу служби «Швидкої», ця якість справді є дуже важливою. Крім того, будучи студенткою четвертого курсу Одеського економічного університету, вона не збирається змінювати сферу діяльності після закінчення вузу. Тобто, молода грамотна жінка бачить перспективи свого професійного росту в сфері ЖКГ. На мій погляд, це початок якоїсь нової тенденції у житті Одеси, де сфера житлово-комунального господарства ще зовсім недавно була віддана лише чоловікам.
Світлана МАРШИНА,«Одеські вісті»
Щоб не було соромно за газету
Про тих, хто для читача залишається «за кадром»
Газета – жіночого роду. У прямому, а в багатьох випадках – і у переносному значенні. Кожен її номер – результат синхронної творчої роботи не лише журналістів, але й представників багатьох інших професій, задіяних у процесі. Таких, наприклад, як коректори, верстальники, оператори комп'ютерного набору, перекладачі, рекламісти, дизайнери. Більшість з них у нашому колективі репрезентують кращу половину людства. І з кращими рисами, властивими тонкій жіночій натурі.
Що для них головне у професійній діяльності? На думку, скажімо, коректорів Ніни Медової, Ольги Рахуби, Марини Мунтян, Людмили Дубиніної, Ірини Кузькової та Ірини Єрмолаєвої, людям їхнього амплуа мають бути властиві грамотність, уважність, скрупульозність у кращому розумінні. Але найголовніше – почуття мови, слова, стилю, вміння вникати в суть того, що вичитуєш. А ще – інтуїція, відчуття помилки на підсвідомості, на генному рівні. Адже коректори до певної міри – останній бар'єр на шляху проникнення будь-якої недоречності на газетну сторінку. Їхнє правило: у газеті можна помилятися усім, окрім них самих. Якщо воно діє сповна (а всі ми – люди), якщо свіжі голова та око, якщо вбік відкинуте усе інше, тоді не буде "корма для мышей" замість "корма для малышей", "Промови резидента" замість "Промови президента", "Ізраїльського культурного центру" замість "Ізмаїльського культурного центру", Харциза замість Арциза та багато чого іншого. Тобто, як підкреслила Ірина Кузькова, окрім усього іншого, роботу цю потрібно любити. Любити слово, мову, стилістику.
Секретаріат наш брат називає по-різному: хто штабом, хто серцем видання, хто головною артерією. Безсумнівно одне – це найважливіший ключовий орган газети, котрий забезпечує увесь ритм її життя. Як образно сказала виконувачка обов'язків відповідального секретаря Тетяна В’язовська, вранці наше завдання зробити так, щоб з повним завантаженням запрацювали всі відділи, а вдень – віддати редактору на підпис до друку газету: доглянуту, причепурену, гарну. І щоб одержували ми остаточний результат, тобто свіжий номер, без зайвої метушні, нервування, напруги. Словом, без суєти суєт. Це, звичайно, в ідеалі. Таке приходить з великим досвідом. "Але є мета, а отже, нам з колегою, Вікторією Шулєвою, є до чого прагнути".
Невід'ємною частиною усіх ЗМІ у пострадянський час стала реклама. На думку завідувачки однойменним відділом нашої газети Зінаїди Мельник та її помічниці Наталії Болдирєвої, цей вид інформації, за умови його правильного застосування, приносить подвійний позитивний результат. По-перше, він зацікавлює читача даними, скажімо, про можливості працевлаштуватися, найзатребуваніші у наш час професії, нові різні послуги, медичні препарати тощо. З іншого боку – це додаткове джерело доходів для будь-якого засобу масової інформації.
– Разом з тим громадсько-політичне видання, яким є наша газета, не може дозволити собі надмірно насичувати сторінки подібною друкованою продукцією, – підкреслює Зінаїда Мельник. – Це, по-перше, суперечить самій концепції видання. А по-друге, відповідним Законом України передбачено, що в газетах, подібних до нашої, рекламі має надаватися не більше 20 відсотків площ. Проте, ми заробляємо кошти, котрі дозволяють, зокрема, періодично оновлювати наш досить значний комп'ютерний арсенал. Адже практично увесь процес створення газети, починаючи від написання матеріалу і закінчуючи версткою сторінок, у нас комп'ютеризований.
Що стосується передвиборної реклами, ми ніколи не йдемо на якісь сумнівні публікації (з розряду так званого "чорного піару"). На сторінках "Одеських вістей" – лише суворо вивірена інформація. Щоб нам не було соромно за неї, щоб ми, відводячи очі, не відсилали читача до рекламодавця. Мовляв, це сфера його відповідальності... Ми також несемо моральну відповідальність! Людина, яка працює у рекламному відділі, повинна вміти розмовляти, переконувати, поводячись при цьому гідно, не принижуючись і не розшаркуючись перед замовником. Ми не лукавимо з ним, подаючи реальну інформацію про можливості нашого видання. Адже чесність, крім усього іншого, категорія економічна, – підкреслила Зінаїда Мельник.
Щоб не було соромно за газету – ось зміст щоденного приходу на роботу та виходу ввечері оператора комп'ютерного набору Ганни Титорук, перекладачок (адже видання виходить українською та російською мовами) Ілони Москаленко та Олени Любомирської, верстальниці Світлани Касап, секретаря Ольги Ітуєвої, випускового редактора Людмила Нікітюк, багатьох інших наших жінок, чия важлива праця залишається для читача "за кадром". Напередодні Міжнародного жіночого дня низький уклін вам, шановні та любі, за ваше вміння, терпіння, сумлінність, працьовитість, за ваші добрі серця.
Віктор КОЗЮРА,«Одеські вісті»
