Блок Юлії Тимошенко наполягає на проведенні дострокових парламентських виборів, у тому разі, якщо Вищий адміністративний та Конституційний суди визнають оголошення про розпуск Демократичної коаліції і зміни до Регламенту Верховної Ради незаконними та неконституційними. У зв’язку із цим опозиційні депутати, які репрезентують Блок Юлії Тимошенко, звернулися до Конституційного суду із вимогою ще раз роз’яснити принцип формування парламентської коаліції.
Наскільки правомірні претензії БЮТ до керівництва та політтехнологів Партії регіонів?
На це запитання «ОВ» погодилися відповісти відомі вітчизняні політологи.
Володимир Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
– У Європі питання створення нової коаліції вирішуються дуже швидко, оскільки там парламентська коаліція є суто політичним інститутом. Коаліція юридично не регламентується і створюється політичними силами, які наявні у парламенті, для формування нового уряду, схвалення бюджету і, зрозуміло, підтримки діяльності Кабінету Міністрів.
В Україні ж процес створення, а також припинення існування парламентської коаліції є, на жаль, надто зарегульованим. Тому й виникає так званий феномен коаліціади: кожну нову парламентську коаліцію створюють не те що кілька тижнів, – кілька місяців...
Зараз процес пройшов начебто досить швидко. Незважаючи на те, що формувати коаліцію відповідно до Конституції, тобто з повними складами парламентських фракцій, не вдалося. Коли йшло голосування за відставку уряду Ю. Тимошенко, виявилося, що у фракції «НУ»-«НС», що може бути потенційним союзником Партії регіонів, підтримати цю ідею згодні лише 15 депутатів. А потрібно як мінімум 37.
Ось тут і з’явилася ідея створення коаліції не за рахунок депутатських фракцій, а силами окремих депутатів. Це, м’яко кажучи, не зовсім відповідає Конституції. Вже зараз можна прогнозувати: така коаліція, точніше, такий спосіб її формування буде оскаржений.
Проте, як говорять деякі регіонали, «нехай собі заперечують». Набагато важливіше, що нарешті створено новий уряд.
Однак, виникають запитання: наскільки він буде легітимним, наскільки будуть законними рішення такої коаліції і такого уряду?..
Я не виключаю, що і коаліція, і новий Кабінет Міністрів будуть функціонувати на «мінному полі». З одного боку, зараз можна відсунути у часі ризик проведення нових парламентських виборів. Але якщо Вищий адміністративний суд або Конституційний суд визнають неконституційним порядок формування теперішньої коаліції, у країні знову виникне проблема чи то проведення дострокових парламентських виборів, чи то початку нової коаліціади.
Валерій Бебик, перший проректор університету «Україна:
– Мені уявляється, що в наших умовах жоден із судів – ні Вищий адміністративний, ні Конституційний – не ухвалить рішення на користь опозиціонерів.
Притому, що формування коаліції насправді викликає суперечки щодо ступеня його коректності.
Ви, напевно, звернули увагу: до коаліції «Стабільність і реформи» вступило 235 народних депутатів, а за призначення Миколи Азарова проголосувало вже 242. Це свідчить про те, що раціональне крило у парламенті розуміє: держава не може жити без бюджету три місяці поспіль, держава не може жити без уряду. Надто важливо відновити державне управління процесами в економіці, у соціальній сфері; а життя покаже, як буде працювати «незаконний», з погляду БЮТ, уряд.
– Як довго буде тягтися розгляд подання народних депутатів від БЮТ?
– Наші суди не завжди квапляться із ухваленням рішення. У практиці Конституційного суду непоодинокі випадки, коли окремі справи розглядаються по півроку, а то й по року. То ж, не виключено, КС справді вирішить задовольнити вимоги БЮТівців... через рік із лишком. Саме вчасно, коли назріють не позачергові, а чергові парламентські вибори. Адже 2012 рік не за горами...
Не слід скидати з рахунків і ймовірність успішної роботи уряду Миколи Азарова. Якщо влада працює не за страх, а за совість, вона розширює свою електоральну базу. У цьому випадку у Верховній Раді конституційна більшість у 300+1 голос може скластися вже восени.
Якщо ж Кабмін почне ухвалювати непродумані рішення – чи то в освіті, чи то в культурі, чи то щодо державності мови, чи то у соціальній сфері – народ вже не буде розбиратися, хто у якій фракції перебуває. Люди попросту прийдуть до стін ВР і голосом матроса Желєзняка промовлять: «Хлопці, варта трішки втомилася!..» Гадаю, що про це пам’ятають і ті, хто зараз при владі, і ті, хто в опозиції.
