Дорогі друзі!
Сердечно вітаю вас із Днем працівників культури та аматорів народного мистецтва!
Однією з найважливіших складових культури нашого регіону є процес відродження національної культурної спадщини, народного мистецтва, традицій, звичаїв, ремесел. Провідну роль в цьому процесі відіграють працівники культури та аматори народного мистецтва області.
Ми пишаємося створеною на Одещині безцінною фольклорною, пісенною, художньою скарбницею: неповторні культурні здобутки народних майстрів та творчих аматорських колективів області знають і цінують не тільки в Україні, але й за її межами.
Переконаний, що працівники культури та аматори народного мистецтва Одещини й надалі приумножуватимуть славні культурні традиції краю, докладатимуть усіх зусиль для збереження національних духовних святинь.
Щиро вітаю вас зі святом!
Від усієї душі зичу натхнення і наснаги, міцного здоров’я, щастя, добра і благополуччя!
Голова Одеської обласної ради
М. СКОРИК
Шановні колеги!
Сердечно вітаю вас із професійним святом – Всеукраїнським днем працівників культури та аматорів народного мистецтва!
Ваша місія – одна із найпрекрасніших у суспільстві. Ви даруєте нам незабутні хвилини радості спілкування зі світом мистецтва, зберігаєте та розвиваєте кращі народні традиції, привносите в наше життя свято і гарний настрій.
В особі працівників культури Одещини ми маємо справжніх патріотів, які спрямовують свої зусилля на відродження найтоншого організму нашої культури – її духовності та народності, які завзято розвивають творчі ресурси, гідно репрезентують не тільки наш край, а й державу у світовому культурному просторі.
Завдяки вашій невтомній праці зросло нове молоде покоління шанувальників української та світової культури – щирих прихильників традиційного мистецтва.
Запальними танцями та яскравою самобутністю вражають глядачів виступи відомих колективів Одещини, підкорюють чарівним талантом професійні митці, захоплюють невичерпними ідеями народні майстри, дивують подвижницьким запалом працівники музейної та бібліотечної сфер.
Дякую за багаторічну плідну діяльність!
Від усієї душі бажаю вам і вашим рідним міцного здоров’я, родинного щастя, добробуту і благополуччя, невичерпного натхнення та успіхів у вашій самовідданій праці.
Зі святом вас, шановні друзі!
Начальник управління культури і туризму обласної державної адміністрації
Н. БАБІЧ
Справжній народний з «горьківки»
Одеська національна наукова бібліотека імені Максима Горького відома більшості одеситів. А от те, що вже кілька років при бібліотеці існує народний театр, знають, мабуть, далеко не всі. Бібліотечний «народний театр» створено завдяки сприянню її директорки Ольги Ботушанської, голови профкому Наталі Прошиної. Головний бібліограф науково-бібліографічного відділу Інна Рикун стала ідейним натхненником, режисером і сценаристом.
Ганна Іванівна Єфимова–провідний бібліограф, один із найдавніших членів колективу з 25-річним стажем роботи у бібліотеці. В останній постановці «Березнева казка» (за мотивами народної казки «Вовк і семеро козенят», її персонажем була дуже колоритна «корова, яка співає».
– Наш театр існує кілька років, – розповідає Ганна Іванівна, – у ньому беруть участь люди різного віку – від сивої голови до чотирирічної акторки. Ми витрачаємо місяці на репетиції чергової вистави, на заучування ролей та пісень і завжди з нетерпінням чекаємо дня, коли зможемо вийти до нашого глядача і потішити його своєю грою. Самі готуємо костюми, на свої кошти і своєю фантазією
Наймолодші учасниці театрального колективу – Карина та Настя. Обидві дівчинки – доньки співробітниць бібліотеки Олесі Кривогуз та Інни Бабушкіної. І обидві вони не тільки грають у виставі, але, також як і їхні дорослі партнери, чудово співають.
– Це наша «суперзірка», – з теплою посмішкою говорить про завсектору науково-методичного відділу Ігоря Віталійовича Васильєва режисер-сценарист Інна Рикун. – Кожну роль він зіграє з вигадкою, і обов’язково, що б я не написала у сценарії, внесе свої виправлення.
Інні Емілівні вже не доводиться, як на самому початку, бігати і просити наших співробітників взяти участь у театральній постановці. Згуртувавшись, актори стали справжнім народним театром. Про себе говорять так: «Ми артисти з бібліотечного нашого народу».
Знахідка сезону – хлопець з тонким почуттям гумору, як характеризує його режисер, справжній молодий одесит Артур Ярош, жарти якого «можна цитувати». Артур погодився взяти участь у народному театрі, хоча і не працівник бібліотеки, а її охоронець – стрілець воєнізованої охорони. На провідному бібліотекарю Арсені Григоряні тримається половина репертуару тому що його амплуа – герой-коханець.
А ще у театрі грають Лариса Бур’ян, Олена Нуньєс, Марія Шевцова, Олександр Ставраті, Валентина Терещенко, Ніна Тимошенко, Ольга Ростовецька, Тетяна Щурова, Любов Мазур. Усі вони щиро люблять свої ролі, свій театр, що важко було б уявити без оформлювачів декорації, людей з золотими руками – художника Вадима Воронцова і теслі Юрія Сологуба.
Побувавши на виставі у «горьківці», одержавши величезне задоволення від щирої і натхненної гри самодіяльних акторів, розумієш: ті, хто говорить, що народний театр – анахронізм, що самодіяльність уже своє віджила, явно поквапилися з висновком.
Вікторія ЄРЬОМЕНКО,«Одеські вісті»
Мистецький вінок Одещини
Народнімайстринашогобагатонаціональногокраюпостійнозбагачуютьіпримножуютьпрадавнюкультуру, яказалишаєтьсявічнимджереломїхньогонатхнення, дивуючинассвоєюрізножанровоютворчістю.
Дещицю цього незбагненного і чарівливого мистецтва можна побачити і в майстернях митців, і в сільських хатах, і на різноманітних виставках.
І який би ви не відвідали куточок нашого мальовничого краю, в ньому знайдуться самобутні митці, які нам дарують дивовижні творіння своїх умілих рук.
Так, у місті Білгороді-Дністровському понад півсотні художників, аматорів та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва з творчого об’єднання «Палітра Бессарабії» пропагують національну культуру та духовність. Без їхньої участі не відбуваються жодні всеукраїнські та регіональні мистецькі акції.
Кращі зразки декоративно-ужиткового мистецтва майстрів Придунав’я, що передають багатовікові національні традиції і неповторну красу довкілля, експонуються в Ізмаїльській картинній галереї.
Суцвіття фольклорних колективів Бессарабії широко репрезентовані болгарськими, молдавськими, гагаузькими, албанськими, українськими самодіяльними вокальними і танцювальними ансамблями.
Справжньою перлиною Південного Поділля залишається Кодимський район, де традиції та ремесла – невід’ємна складова життя його жителів, а ткацтвом, вишивкою, килимарством, гончарством, лозоплетінням займаються мало не в кожному селі.
На савранській землі, оповитій віковими лісами, омитій водами Південного Бугу та п’янкою свіжістю степів, живуть роботящі і талановиті люди. Вони свято бережуть стародавні народні традиції та обряди, предмети побуту давніх українців. Недарма Савранський край вважається невичерпним джерелом народного мистецтва.
Немало талановитих і самобутніх майстрів у Ананьївському, Миколаївському, Балтському, Красноокнянському, Фрунзівському районах.
У Любашівському районі невтомно трудяться талановиті вишивальниці, художники та майстри декоративно-ужиткового розпису. Зокрема, на весь світ уславилося село Троїцьке, де в середині минулого століття завдяки таланту заслуженого майстра народної творчості України Ростислава Палецького зародилося народне малярство, що згодом оформилося у своєрідний, південний стиль декоративно-ужиткового мистецтва. Тоді його навчалися діти у студії «Нев’янучі барви», відкритій Р. Палецьким, а нині троїцький розпис вдосконалюється юними талантами у студії «Дивоцвіт» під керівництвом майстрині Лариси Бабінець.
Втішно, що об’єднавчим місточком мистецьких осередків нашої неповторної Одещини вже багато часу залишається Одеський обласний центр української культури (директор Наталя Гончарова). Його культурологічна, пошукова, виставкова діяльність та запровадження у 2007 році премії імені Ростислава Палецького спрямовані на всебічний розвиток, збереження та пропагування культурного надбання всього суцвіття націй і народностей нашої неповторної Одещини.
Юрій ФЕДОРЧУК,власкор «Одеських вістей»
