Напередодні Всесвітнього дня боротьби із захворюванням на туберкульоз, який відмічався 24 березня, в обласному протитуберкульозному диспансері відбулася науково-практична конференція.
Перші відомості про туберкульоз знаходять ще у древньоіндійських та древньокитайських рукописах. А санскритська назва хвороби «Раджа-якшмаді», що у перекладі означає «цар хвороб», повністю співпадає із сучасним поглядом на туберкульоз. Бо на початку ХХ століття академік Олексій Сперанський висловив думку, що жодна хвороба не може конкурувати із туберкульозом за різноманітністю форм, течії та важкості наслідків.
Збудник цього найнебезпечнішого інфекційного захворювання був відкритий 1882 року німецьким вченим Робертом Кохом. Тому й отримав назву «паличка Коха». Хвороба ж отримала свою назву наприкінці ХIХ століття, коли під час розтину померлих на їх внутрішніх органах знаходили патологічні зміни у вигляду горбочків – туберкул.
Туберкульоз називають повітряно-крапельною чи повітряно-пиловою інфекцією. Зараження людини відбувається під час вдихання зараженого повітря, при поцілунках, поїданні заражених продуктів харчування, використанні непропареного посуду.
Паличка Коха чудово витримує нагрівання до 85оС і охолодження до мінус 200оС. Прямі сонячні промені вбивають її лише за 2-6 годин, у сирих підвальних приміщеннях вона виживає протягом півроку.
Як зазначив головний лікар диспансеру Віталій Філюк, сучасна епідемічна ситуація залишається в області досить складною. Захворюваність на усі форми туберкульозу зменшилась з 87,4 у 2008-му до 78,7 випадків на 100 тисяч населення у 2009 році. На 18% зменшилась кількість рецидивів хвороби. Туберкульоз забрав життя 505 людей (2008 року їх було 812).
Але найбільш висока, перевищуюча на 30 – 40% середньообласні показники, захворюваність на туберкульоз зареєстрована серед мешканців Біляївського, Татарбунарського, Фрунзівського, Саратського, Ізмаїльського, Березівського районів та міста Теплодар. Зросла і кількість хворих на ВІЛ-асоційований туберкульоз (330 проти 303 у 2008 році).
Для вирішення проблеми комплексного лікування хворих з подвійними (туберкульоз і наркоманія, туберкульоз та ВІЛ-інфекція) та потрійними (туберкульоз, наркоманія, ВІЛ-інфекція) проблемами на базі диспансеру з 2008 року працює центр замісної терапії. В ньому проліковано 57 хворих. Це дозволило не лише надати ефективну допомогу складним у медичному та соціальному плані хворим, але й повернути 28 осіб на роботу та до активного суспільного життя.
Дуже серйозною медичною та соціальною проблемою, яка негативно позначається на демографічній ситуації та загрожує національній безпеці, є мультирезистентний туберкульоз. Мова йде про стійкість бактерій до одного чи декількох протитуберкульозних препаратів. Хворий може приймати ліки, маючи надію на одужання, а хвороба прогресуватиме. Зареєстровано вже 178 хворих на таку складну форму хвороби (14,3% від усіх хворих на хронічний туберкульоз). Термін їх лікування складає 18 – 24 місяці. Щоб воно було ефективним, згідно з наказом МОЗ України, треба відкривати окремі відділення в обласних протитуберкульозних закладах та забезпечувати примусове лікування хворих на заразні форми туберкульозу.
На жаль, минулого року туберкулінодіагностику (пробу Манту) в області пройшло у півтора раза менше дітей. Для своєчасного ж виявлення туберкульозу цю пробу дітям у віці до 14 років слід проводити щороку.
Батьки часто звертаються до фахівців з питаннями щодо проведення та оцінювання результатів проби Манту. Про неї має сенс розповісти докладніше.
Отже, на внутрішню поверхню передпліччя дитини тоненькою голкою внутрішньошкірно вводять трохи туберкуліну. Через 72 години у міліметрах вимірюють припухлість.
Реакція є негативною, якщо припухлість відсутня або не перевищує 1 міліметра.
Сумнівною вважається реакція при розмірі припухлості 2 – 4 міліметри. Таку дитину треба додатково обстежити у фтізіатра.
Якщо припухлість має 5 і більше міліметрів, проба вважається позитивною і дитина повинна пройти обов’язкове диспансерне обстеження у фтізіатра. Мета цього полягає у з’ясуванні причин позитивності проби Манту: це може бути зниження імунітету, інфікування мікобактеріями або захворювання на туберкульоз.
Для своєчасного виявлення захворювання необхідно хоча б раз на два роки (краще – щорічно) проходити флюорографію легенів.
За умов кризи, коли зростають ціни на продукти харчування і люди шукають більш дешевші, зростає ризик придбання інфікованих товарів. Особливо молока, сира, сметани, масла, м’яса на стихійних ринках, де продукти не проходять ветеринарно-санітарну перевірку. Цього не можна робити ні в якому разі. Бо захворіти на туберкульоз легко, а от лікуватися від нього доведеться довго.
