Нам би з дамбою розібратися
Є в Одеси одна весняна традиція. Кожного березня постає питання: чи витримає Хаджибейська дамба тиск додаткової маси води під час повені? Цього разу свої міркування висловлювали фахівці і експерти міста на прес-конференції в ІА «Міст-Одеса».
За словами директора «Укрпівденьдіпроводгоспу» Миколи Решетникова, при візуальному обстеженні дамби на її схилах не було помічено ознак втрати стійкості або фільтраційної деформації. Отже, прямої загрози прориву немає. Але можливість аварії велика. Тривожно, оскільки у жодній установі немає повної інформації про міцність дамби.
Вона була споруджена у 1932 році. Причому у вигляді об'їзної дороги, а не як гідроспоруда, покликана стримувати води лиману. Коли радянські війська залишали Одесу, цей насип було підірвано, а за румунських окупантів – відбудовано. Після цього на неї періодично накладалися нові захисні шари, однак колоди, які становлять опорну базу споруди, так і залишилися стояти в донному намулі.
У випадку руйнування дамби вода може залити Пересип і селище Котовського, де живуть майже 300 тисяч жителів. Півміста залишиться без водопостачання, буде паралізований водовідвід, що може спричинити тяжкі епідеміологічні наслідки. Будуть пошкоджені магістральні автомобільні дороги і залізничні колії. У море потрапить величезна кількість небезпечних для природного середовища нафтохімічних сполук і отруйних речовин. Удар по економіці міста завдасть негайне відселення громадян, евакуаційні заходи, а згодом – відновлення житлових будинків і комунікацій.
Критичні обставини, що склалися на Хаджибеї у 1996 році, дали зрозуміти, що потрібно хоча б розпочати розробку проекту. Проте так і не вирішили, що робити: зміцнювати дамбу чи знижувати рівень води у лимані. 2003 рік знову нагадав про те, що об'єкт потребує до себе підвищеної уваги. Тоді вода піднялася так високо, що перелилася через дорогу, яка іде гребенем дамби.
Начальник управління з надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення Одеської міськради Сергій Баренцев додав, що загальний обсяг води у лимані доходить до 800 мільйонів кубометрів, і прорив споруди відбудеться за лічені секунди. Потім – цунамі!
Однак причини, через які не можна збільшувати висоту дамби, назвав консультант Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики і природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Созінов. По-перше, таке рішення вже припускає можливість підвищення рівня води у лимані. Але тоді буде залито міст на трасі Одеса – Київ. А, по-друге, невідомо, чи не зруйнується дамба під додатковою вагою нового шару.
Потрібно зустрічати повені із заздалегідь зниженим рівнем води у лимані. Але занадто занижувати рівень теж не можна, щоб не зашкодити розвиткові рибного господарства засоленням цієї водойми. Так, водойми, а не лиману, тому що в офіційних документах він значиться тільки як збірник відфільтрованих стічних міських вод.
Остання обставина ключова, оскільки вона утруднює визначення, того, на чиєму балансі Хаджибей: міста чи області. Відомості про те, що межа міста проходить гребенем дамби, нічого не прояснює. Головного болю фахівцям додає категоріальна неясність: дамба це чи тільки насип? Однак, потрібно зміцнити верховий схил цієї споруди, уберегти його від хвильового і льодового впливу. Дослідити на сейсмостійкість текучі ґрунти, на які вона спирається. Чи не «попливуть» вони у разі землетрусу? Слід привести у відповідність з паспортними нормами як продуктивність насосів, що відкачують надлишок води з лиману, так і стан відвідного каналу у море.
У 2004 році уряд ухвалив Постанову про виділення на Хаджибейську проблему 26 млн гривень, з яких одержали лише 16. У наступні роки фінансування не було. Тому зараз потрібно як мінімум 135 мільйонів. Міста ця проблема стосується більше, але такого навантаження його бюджет не витримає. Слід було б об'єднати зусилля і міської, і обласної влади, щоб спільно розібратися з дамбою і комплексно вирішити завдання її обстеження і модернізації. Тривалі розмірковування можуть закінчитися сумно для всіх.
Владислав СЛАВІН,«Одеські вісті»
Комунгосп взявся до діла
Минув рік, як у Сергіївці організовано комунгосп. Це приватне підприємство взяло на себе розв’язання багатьох проблем з обслуговування населення. Керує підприємством Геннадій Єгорович Корнієвич – чоловік хазяйновитий і енергійний, що має досвід роботи у підприємництві.
Геннадій Єгорович буває у сільраді щодня. Разом ми вирішуємо, яку роботу слід виконати у першу чергу, а з якою почекати.
Нещодавно наші сільські комунальники відремонтували ФАП, підвели водопровід, зробили водовідвід на кухні дитячого садка. Систему водопостачання у Сергіївці передано підприємству в оренду, обслуговування водопроводу ПП цілком взяло на себе. Є відчутні результати: протягом року у селі практично не було серйозних перебоїв з водою.
Нещодавно Геннадій Єгорович одержав ліцензію на водокористування, що саме по собі – справа складна, потребує часу, терпіння, нервів. Крім того, комунальна служба придбала бензокосу. Тепер можна спиляти у селі дерево будь-якої «складності», акуратно скосити траву.
Крім того, що створення такого приватного підприємства розв’язало багато гострих повсякденних комунальних проблем у соціальній сфері і у населення, це дало ще нові робочі місця. Крім керівника у підприємстві трудяться і одержують зарплату два робітники – брати Євген Миколайович і Сергій Миколайович Фомичови, і бухгалтер.
Комунальники взяли у сільради в оренду стару будівлю, де збереглися тільки стіни і дах. Після ремонту тут буде офіс комунгоспу.
Людмила ТИМОХІНА,Сергіївський сільський голова
