На засіданні профільної комісії в облдержадміністрації пролунала така інформація: борги щодо зарплати на промислових підприємствах до початку травня склали 3,5 млн гривень.
Перший заступник Білгород-Дністровського міського голови Анатолій Чередниченко повідомив, що звітні показники не кращі, але й не гірші, ніж були минулого року. Багато підприємств перебувають у «плаваючому» стані: деякі на цей час розплатилися із персоналом, інші, навпаки, знову опинилися серед боржників. Узагальнюючи думки промовців, можна сказати, що ситуація у цілому стабільна.
Причини невиплати зарплати різні. Типовий випадок – стадія банкрутства, через що підприємства практично не працюють. Нові власники вживають заходів щодо поліпшення їхньої платоспроможності, але для змін потрібний термін. У багатьох підприємств-боржників гроші лежать на розрахункових рахунках банків, які лише вступили на шлях рецесії, тому рахунки заморожені. Звертання до суду, одержання остаточного рішення і потім його виконання, як правило, – досить тривалий процес. Є підприємства, які не встигли виплатити кредити, і тоді банки висувають до них претензії.
Настають дні, коли зможуть показати комісії свої платіжні відомості численні сезонні підприємства, чия діяльність залежить від зовнішніх обставин. Наприклад, від приїзду туристів та гостей, як у курортному бізнесі. Або від погодних умов, коли із реалізацією врожаю підвищується і платоспроможність. У значній залежності від проплат населення перебувають підприємства ЖКГ.
Заступник Ізмаїльського міського голови Віктор Чорновалов розповів про підприємства, які номінально значаться діючими, але фактично не працюють по 5 і більше років. Крім директора та охорони, там нікого не знайдеш. Працівники ж давно у безстрокових відпустках або звільнилися, втративши надію, і навіть не висувають претензій за невиплачену їм зарплату.
Він же відзначив, що значним кроком щодо врегулювання економічного становища у ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» стало рішення Міністерство транспорту та зв’язку України про ліквідацію нерентабельного флоту, щоб на виручені кошти вирівняти своє фінансове становище. За попередніми підрахунками, передбачувана сума від продажу старих барж на металобрухт повинна бути близько 10 млн гривень. Це ще не реанімація пароплавства, але фінансова латка, поставлена надійно, по-морському.
Аеропорт «Ізмаїл» перебуває у власності обласної громади. Тому міське керівництво не відповідає за його борги у 108 тис. гривень. Але нагадує «верхам», що потрібно як мінімум відновити ліцензію на обслуговування авіасполучень.
Різні способи погашення боргів щодо зарплати. Як би не хотілося співпрацювати з інвесторами, пошук їх – справа не швидка. Деякі підприємства – відомчі, погашенням заборгованості боргів перед працівниками зобов’язане займатися відповідне міністерство. Так, Міноборони України ніяк не збереться повернути майже 1 мільйон гривень заводчанам авторемонтного підприємства в Одесі. А «Шторм» змушений вдаватися до такого неперспективного способу погашення, як продаж нерухомості.
Практично усі боржники назвали реальним терміном погашення боргів початок осені. Важливо, що, за прогнозами, промисловість оговталася від шоку кризи. І можна чекати зменшення заборгованості за рахунок розвитку виробництва.
