Інформація про вибух на автозаправній станції в Болграді одразу обійшла усі ЗМІ Одеського регіону. При вибуху парів бензину на місці ремонтних робіт під час встановлення так званого дихального клапана на люк 50-тонного резервуара для зберігання пального постраждали троє робітників. Один загинув на місці, другий помер у лікарні, третій потрапив до Одеського обласного опікового центру.
Назад історію не повернути. Але зате є можливість вжити заходів, розробити систему безпечних чинників, щоб попередити подібні нещасні випадки. Це робота таких державних організацій, як Держгірпромнагляд, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших дуже серйозних структур.
В «бухгалтерії» Держгірпромнагляду, робота підрозділів якого оцінюється станом травматизму у піднаглядовому регіоні, є такі поняття, як «мінуси» і «плюси». У цій ситуації йдеться про зменшення або збільшення нещасних випадків на виробництві зі смертельним результатом. На жаль, за п’ять місяців поточного року цей баланс на Одещині проходить із цифрою плюс два у порівнянні з тим же періодом минулого року. Це число саме і склали загиблі на АЗС люди. Перша реакція начальницького складу – погано спрацювали відповідні «плюсам» держінспекції та відділи. Але ж це найлегший шлях.
– Є й інший, – розповідає начальник відділу розслідувань нещасних випадків і розгляду звертань юридичних і фізичних осіб теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області Олександр Коваленко. – На виробництві будь-який нещасний випадок, що стався, спочатку класифікується як пов’язаний або не пов’язаний із втратою працездатності потерпілого, з тяжкими наслідками або зі смертельним результатом. Відповідно вирішується питання, кому провадити розслідування – підприємству, управлінню Держгірпромнагляду чи під егідою Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці й гірничого нагляду.
У цій ситуації займатися розслідуванням було доручено співробітникам теруправління по Одеській області. По-перше, зіграв свою негативну роль так званий людський чинник, а по-друге, власники підприємства, де сталося лихо, припустилися значних порушень законодавчих і нормативних актів щодо охорони праці. Коротко розшифрую цю тезу: на місці вибуху знайдено недокурки і пачки від сигарет (свідчення в.о. начальника Болградського районного відділення МНС Віталія Бальжика); до миті вибуху заправна станція цілих два місяці не працювала, провадилася її реконструкція, про що не було повідомлено до Держгірпромнагляду, нічого було робити на підприємстві, яке призупинило свою діяльність, і інспекторові-кураторові. Тим більше, що періодичність перевірок виробництв із високим ступенем ризику становила тільки один раз на рік. Крім того, ніхто й не думав узгодити з теруправлінням проект реконструкції.
Звичайно, подібні роботи, пов’язані з підвищеною небезпекою, виконуються постійно і на багатьох підприємствах. Головну роль відіграє людський чинник, за яким тягнеться цілий шлейф порушень; вони-то і призводять до нещасного випадку. А стан цього чинника, переконаний Олександр Коваленко, неможливо оцінити математично, прив’язати до якоїсь формули. Статистика ж свідчить про те, що випадки, подібні до болградського, пов’язані з очищенням місткостей від нафтопродуктів та іншими роботами на автозаправках, в Україні відбуваються один-два рази на рік. В Одеському регіоні нещасний випадок, близький до розслідуваного, зафіксований кілька років тому. Тоді ж начальник теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області видав наказ про обов’язкове повідомлення державного контролюючого органу про реконструкцію підприємства, що реалізує нафтопродукти. Як бачимо, цей наказ власниками АЗС ТОВ «Вітла» було зігноровано.
До завершення розслідування одразу ж було заборонено експлуатацію станції, і комісія, яка провадить всебічну перевірку підприємства, вимагає від посадових осіб розробки і узгодження з наглядовим органом цілого комплексу заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків і вимог Закону «Про охорону праці». І тільки після реалізації намічений об’єкт може функціонувати в повному обсязі.
Буквально наступного дня після трагедії в Болграді до роботи було залучено весь інспекторський склад хімнагляду, скориговано графіки перевірок виконання ремонтів на АЗС та інших об’єктах, що займаються транспортуванням, зберіганням, перевалюванням нафти і нафтопродуктів. А власникам заправок під розпис вручено листи начальника теруправління, де відзначено: «У зв’язку з порушеннями вимог безпеки, які почастішали, при проведенні ремонтних, вогневих, газонебезпечних робіт, при розчищенні резервуарів на АЗС, теруправління Держгірпромнагляду зобов’язує керівників підприємств, які займаються реалізацією нафтопродуктів, надсилати на його адресу інформацію про терміни, характер, обсяги планованих робіт і відомості про спеціалізовані організації, які їх провадитимуть, з додатком дозволу органів Держгірпромнагляду »... Керівництво теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області вирішило посилити вимоги і до своїх підлеглих, і до посадових осіб підприємств, де стався нещасний випадок зі смертельним результатом. Зокрема, впроваджено посилений режим роботи в теруправлінні. Що ж стосується керівників виробництв, де сталися нещасні випадки, то тепер їх обов’язково заслуховують на засіданнях ради теруправління. Вердикт дуже суворий: услід за такими звітами про вжиті заходи щодо попередження загибелі людей у їх відомствах до вищих інстанцій йдуть пропозиції про розгляд питання про їхню відповідність обійманій посаді. Через це горнило вже пройшли семеро керівників великих підприємств. Можливо, такі заходи зупинять зростання смертельного травматизму в регіоні?
