З точки зору старшої медсестри
Ще одним номінантом національної медичної премії від нашого регіону є співробітниця Одеської обласної клінічної лікарні з багаторічним стажем Світлана Платовська.
Світлана Омелянівна Платовська – старша медсестра відділення інвазивних методів діагностики і лікування Одеської обласної клінічної лікарні, голова Асоціації медичних сестер Одеської області.
Сестринський стаж Світлани Омелянівни складає двадцять сім років в одному лікувальному закладі. Закінчивши з відзнакою медичне училище № 2, вона починала працювати у відділенні судинної хірургії, була палатною і перев’язувальною медсестрою. Уже упродовж дванадцяти років є старшою медсестрою відділення і понад десять років очолює Асоціацію медсестер області. Ця громадська організація під час створення налічувала всього тридцять чоловік, а зараз поєднує понад п’ять тисяч молодших медичних фахівців – медсестер, фельдшерів, акушерок лікувальних закладів Одещини.
Колись, прийшовши провідати знайому до другого пологового будинку, Світлана Омелянівна відгукнулася на прохання про допомогу. Від кровотечі гинула молода жінка, і їй було потрібне пряме переливання крові. Група крові і резус Платовської підійшли. Вже у операційній, під час процедури, коли вагітна жінка поступово поверталася до життя, Світлана Омелянівна подумала: «Нікуди я від цієї професії не дінуся». Так і сталося. І досі їй дуже хочеться, щоб у медицину приходили кращі, а залишалися – найкращі.
– Я проваджу практичні заняття в Одеському базовому медичному училищі, як голова ДЕК, приймаю іспити, бачу, що у молоді немає великого бажання йти на роботу до лікувального закладу, – говорить Світлана Омелянівна. – З групи у десять чоловік за фахом після закінчення училища працюють усього дві-три медсестри. Тому із самого початку раджу їм: якщо медицина – це не ваше, швидше тікайте, щоб не псувати життя собі і щоб не страждали потім пацієнти.
Обласна клінічна лікарня була серед перших лікувальних закладів регіону, чиї фахівці щодо обміну досвідом побували у шпиталях США. Вони побачили, як працюють медики там, яке коло обов’язків виконують медсестри. Дізналися, яку роль у визначенні політики в системі охорони здоров’я відіграють професійні медичні асоціації. З того часу разом з профспілками Асоціація медичних сестер Одеської області боролася і далі бореться за підняття тарифних ставок і підвищення рівня соціального захисту медиків.
В усьому світі, оскільки робота лікаря є дорогою, багато функцій переходять до медсестер. З одним лікарем працюють п’ять-шість медсестер. У нас поки що співвідношення абсолютно інше: на чотирьох лікарів припадає усього одна-дві медсестри. І, звичайно, працювати якісно в таких умовах досить складно. Медицина стає дедалі більш технологічною – з’являється складне устаткування, робота кожного фахівця стає вузько спеціалізованою. Медсестра вже не просто виконавець якихось маніпуляцій, а повноправний помічник лікаря. І тому її робоче навантаження не має бути «прив’язане» до кількості обслуговуваних ліжок.
На думку Світлани Омелянівни, позитивно на організацію роботи вплинуло введення ставок заступника головного лікаря щодо медсестринства і медсестри-координатора.
– У деяких містах України, за рішенням місцевих адміністрацій, навіть ввели посади головних медсестер міст і областей та заступників начальників обласних управлінь з медсестринства, – далі розповідає Світлана Омелянівна. – Можливо, це було б доцільно зробити і у нас.
Проблемою залишається якісна освіта, орієнтована на підготовку медсестер. Інститути медсестринства є в Житомирі і Тернополі, вони випускають бакалаврів і магістрів сестринської справи. Але оскільки йдеться лише про вечірню форму навчання, багато медсестер, які хочуть продовжити освіту, зробити цього не можуть.
– Зараз у Міністерстві охорони здоров’я розглядають можливість впровадження очно-заочної форми навчання у бакалавраті і магістраті для медсестер, – говорить Світлана Омелянівна. – Треба вирішувати також питання із зарплатою: поки що, на жаль, медсестра-бакалавр або магістр, яка вклала кошти у свою освіту на контрактній основі, виконує відповідальну роботу, може отримувати зарплату на рівні санітарки. Звичайно, все це не підвищує престиж професії медсестри.
У Херсоні, на засіданні координаційної ради з медсестринства при Міністерстві охорони здоров’я України, Світлана Платовська має намір внести пропозицію про перегляд програм курсів підвищення кваліфікації. На її думку, вони повинні враховувати вузьку спеціалізацію медсестер. Адже завдання, які їм доводиться виконувати, на сьогоднішній день дуже відрізняються від того, чим доводилося займатися років десять тому.
Справді, у всьому світі про медсестер дедалі частіше говорять як про помічників лікаря. Вони значною мірою забезпечують успіх усіх етапів лікування пацієнтів. І дуже хочеться, щоб і в нашій країні ці прості істини знайшли своє відображення у законах, що підвищують статус і соціальну захищеність медсестер.
Світлана КОМІСАРЕНКО, Олександр ГАЛЯС
Ще раз про дитячий туберкульоз
Усім нам у дитячому садку або школі у минулі роки за допомогою «пір’їнки», а останнім часом за допомогою шприца вводили під шкіру руки якусь речовину. «Три дні не мочити і не чухати» – суворо говорила лікарка. А через три дні вона поверталася з лінійкою і перевіряла, у кого червонувата плямка на місці уколу стала більшою. Так проводиться проба Манту.
Що це за проба? Для чого її роблять? З цими та іншими запитаннями ми звернулися до обласного дитячого фтизіатра Ганни Вікторівни Корси.
– Проба Манту є єдиним на сьогодні методом, що використовується не тільки для виявлення хворих, але й інфікованих туберкульозом дітей. Мала доза туберкуліну, яку одержують з речовини, що виділяється мікобактеріями (збудниками туберкульозу), вводиться під шкіру. Туберкулін не містить живих мікобактерій і не здатний викликати захворювання. Проба Манту показує, чи є туберкульозні палички в організмі дитини, чи ні. У місці введення препарату виникає невелике запалення, викликане скупченням Т-лімфоцитів – специфічних клітин крові дитини, що відповідають за протитуберкульозний імунітет. Якщо раніше до організму дитини вже потрапляли палички туберкульозу, то таких Т-лімфоцитів – захисних клітин організму буде більше. І запалення на шкірі руки буде інтенсивніше, а реакція – позитивною. До речі, цей вид діагностики дозволяє виявляти в Україні понад 200 тисяч інфікованих дітей на рік.
– Чи всім дітям можна робити пробу Манту?
– Протипоказання є, але вони тимчасові. Якщо дитина до моменту щеплення хвора на інфекційне захворювання або в неї загострення хронічних, алергійних (бронхіальна астма, екзема, кропивниця) хвороб, аутоімунних захворювань (гломерулонефрит, ревматизм), то необхідно перечекати. Тому що ці захворювання можуть вплинути на результат проби Манту. Але проба Манту в жодному разі не ускладнить їх.
– Якщо реакція виявилася позитивною, що треба робити батькам?
– У такому разі дитину направляють до фтизіатра, який проводить комплексне обстеження. І заодно лікар спробує з’ясувати, від кого дитина могла заразитися. Якщо виявлено туберкульоз, то його беруть на облік і лікують. А якщо маленький пацієнт тільки інфікований (до його організму проникли палички Коха – збудники туберкульозу, але сам він не хворіє), лікар порекомендує приймати хіміопрепарати протягом двох-трьох місяців. Вони будуть знижувати активність мікобактерій і перешкоджатимуть розвиткові туберкульозу.
– Ще у 1919 році французькі вчені створили протитуберкульозну вакцину, називану БЦЖ. У якому віці її вводять дітям?
– Вакцина дозволяє організму виробити імунітет проти туберкульозу. Вводиться вона теж всередину шкіри, забезпечуючи розвиток локального (шкірного) туберкульозного процесу, безпечного для загального здоров’я дитини. У результаті цього в дитячому організмі виробляються специфічні захисні тіла – ті самі – Т-лімфоцити. Доведено, що імунна система дитини готова до вакцинації вже з часу народження, а туберкульоз є однією з найнебезпечніших інфекцій, які підстерігають малятко після виписки з пологового будинку. Зазвичай вакцинація дитини проводиться на 3 – 7 добу. А потім в 7 і 14 років. Виявляється, чим раніше вона буде проведена, чим раніше імунна система організму познайомиться зі збудником туберкульозу, тим ефективніше буде її відповідь у випадку контакту з інфекцією.
Завдяки тому, що батьки почали частіше відмовлятися від щеплень, то найближчим часом ми зможемо стикнутися з тим, що найменші діти часто хворітимуть на туберкульоз. Як правило, від туберкульозу вмирають діти раннього віку, які ще не щеплені вакциною БЦЖ, але потрапили у контакт (навіть короткочасний) з хворим на туберкульоз. Були випадки, коли малята навіть з багатих родин з хорошим статком, харчуванням і доглядом заражалися туберкульозом від масажистки, яка провела кілька сеансів масажу, сусіда, який одного разу допоміг знести візочок з верхнього поверху, шофера, який іноді возив дитину на заняття.
Слід зазначити, що рано чи пізно паличка Коха потрапляє в організм практично всіх людей. Доведено також, що серед інфікованих протягом життя занедужують близько 10% населення.
Необхідно додати, що щеплення БЦЖ не на всі 100% захищає дитину від туберкульозу. Але вона захищає дітей від туберкульозних менінгітів і розповсюджених форм туберкульозу, які важко піддаються лікуванню і можуть призвести не тільки до інвалідності, але й до смерті. Щеплена дитина при контакті з хворим на туберкульоз може лише занедужати локальним туберкульозом. На жаль, у дитячому відділенні обласного протитуберкульозного диспансеру на час нашої розмови лікуються близько 50 дітей у віці від кількох місяців до 18 років.
– Чи можуть самі батьки розпізнати симптоми цього страшного захворювання? І яка його профілактика?
– Симптоми у дитини, зараженої туберкульозом, з’являються дуже пізно. Але якщо ваша дитина довго кашляє, у неї вечорами постійно підвищується температура до 37,5 градусів, вона схудла і відмовляється від їжі, то необхідно терміново обстежити дитину у лікаря. Єдиним методом ранньої діагностики є, як я вже говорила, проба Манту. І, звичайно ж, необхідно зробити рентген легенів, що абсолютно точно встановить діагноз.
Для профілактики необхідно, щоб дитина вела здоровий спосіб життя, повноцінно і збалансовано харчувалася (насамперед одержувала необхідну кількість білкових продуктів і вітамінів), достатньо часу проводила на свіжому повітрі, займалася фіззарядкою або спортом, загартовувалася. Також слід потурбуватися про психоемоційний стан дітей, їхній душевний спокій, що важливо для здоров’я. І, звичайно ж, слід уникати контактів з хворими на туберкульоз людьми.
Валентина КИСЕЛЬОВА
