Головне – табірна романтика
Відкрився черговий сезон роботи дитячих оздоровчих таборів. Як вони підготувалися до літа? І, головне, чи набралися мужності й терпіння педагоги, кожному з яких належить «приборкати» по 16 зірвиголів, єдина мета яких «відірватися по повній» – від школи, від батьків, і від усіх своїх обов’язків? Це ж витримати треба!..
У черговому відрядженні, під час якого я заїхала до кілійського табору «Супутник» напередодні його відкриття, моєю випадковою попутницею стала вчителька з Кілії, яка багато років поспіль працювала на канікулах вихователькою. «Скоріше б уже заїзд! – зітхнула Людмила Сергіївна. – Знаєте, я вже не уявляю свого життя без «Супутника»!
– Звичайно, вихователь відповідає за все і за всіх, – далі вела свій монолог Людмила Сергіївна. – Ми не лише організуємо цікаве дозвілля загонів, але й виховуємо – аж до того, що тапочки потрібно залишати в певному місці біля порога, щоб у кімнати не заносився пісок. Гадаєте, це легко? День закликаю до порядку, другий, третій. Уже і жартую, і лаю – даремно. До чого вдатися? І придумала! Оголосила дітям: відтепер кожен має право зажбурнути куди завгодно чиї завгодно тапочки, які залишені не на місці. Загону, зрозуміло, ця гра дуже сподобалася. В один з перших же днів я сама «забула» свої босоніжки поставити на місце. Вони, як ви розумієте, з особливим задоволенням були одразу закинуті Бог знає куди. Ох, і веселився загін із цього приводу! А я ще приходжу і з виглядом винної прошу: «Ну, ви хоч скажіть, у який бік кидали? Де мені шукати – на стадіоні чи в кущах?» Розумієте, діти повинні були переконатися, що правила однакові для всіх. Незабаром у нашому загоні встановився ідеальний порядок. Щоправда, не обійшлося без казусу, коли до нас зайшов лікар, залишивши взуття на сходах... Зате є про що згадати!
* * *
Дитячий оздоровчий табір «Супутник», де з таким задоволенням працює моя випадкова попутниця, перебуває на піклуванні Кілійської районної ради. Щорічно, в міру можливості, депутати виділяють гроші на зміцнення його матеріальної бази. Тим більше, що влітку в цьому таборі відпочивають і оздоровлюються постояльці Кілійського інтернату. У цьому, кризовому, році змогли зі скарбниці «викроїти» не так багато, а от у минулому капітально відремонтували два спальних корпуси, оновили добру частину меблів, купили жарову шафу для кухні, телевізор з великим монітором, караоке.
«Супутник» займає ні багато ні мало 4 гектари землі. Велике й мале футбольні поля, майданчики для гри у баскетбол і волейбол. Чорне море і чудовий пляж – за хвірткою.
– Багато батьків, які привозять до нас дітей, самі із задоволенням ходять по табору і згадують, як вони, будучи школярами, весело тут відпочивали, – розповідає заступник начальника табору з виховної роботи Валентина Іванівна Левченко. – Знаєте, у дитинстві мені пощастило відпочивати в «Артеці», а потім, будучи студенткою педінституту, я проходила в цьому таборі практику. Звичайно, умови в «Артеці» такі, що нам лише мріяти! Але вірно кажуть у народі: багата хата не кутами, а пирогами. Мені здається, що в дитячому оздоровчому таборі, якою б скромною не була його матеріальна база, важливо створити теплу, дружню атмосферу, наповнити її особливою табірною романтикою – з багаттями, загоновими віршами й піснями, з «веселими стартами». Особливо люблять діти інсценізувати казки на сучасний лад, будувати замки з піску і свято Нептуна. Вони приходять у захват, коли за підсумками кожного конкурсу одержують призи. Це можуть бути зовсім скромні подаруночки або грамота. Вершина щастя, коли краща футбольна команда одержує м’яч, на якому розписався сам начальник табору Анатолій Євстафійович Воробйов. Ми дуже вдячні керівництву району за те, що і цього року виділили гроші й закупили багато призів. А решта – творчий підхід до роботи наших неординарних педагогів.
* * *
– Як відучити дітей лихословити, обзивати один одного? – далі міркувала моя випадкова попутниця Людмила Сергіївна. – Знаєте, що я придумала? Ми із загоном із пластикової пляшки робимо скарбничку. На ній – напис: «Скарбничка кепських слів». Обізвав зопалу товариша – кидай 25 копійок. У перші дні не особливо діє. Але до кінця зміни, коли кожна гривня, видана батьками на рахунку, у мене в загоні всі розмовляють літературною мовою! В останній день зміни ми розкриваємо скарбничку і накриваємо прощальний солодкий стіл, чому всі дуже радіють. Хоча закінчується все сльозами – діти не хочуть розставатися з табором.
* * *
Путівки до «Супутника» – найдешевші на узбережжі: 1500 гривень за 21 день відпочинку. Тут оздоровлюють своїх дітей самі педагоги Кілійського району, тим більше, що є можливість значну частину вартості путівки «погасити» за рахунок соціального страхування і профспілки. У «Супутнику» щорічно безкоштовно відпочивають діти-сироти, які мешкають у районі.
У таборі на 210 місць є все для повноцінного відпочинку школярів: спальні корпуси, альтанки, на випадок дощу – простора закрита ігрова зала з тенісними столами. Восени минулого року територію було додатково озеленено – посадили сосни, берези, тополі, декоративну акацію. Навесні працьовитий техперсонал «Супутника» на чолі із Сергієм Івановичем Чернявським розбив клумби із квітами. До нового сезону освіжили корпуси і літні альтанки, розписавши їх дуже життєрадісними фарбами. У штаті є чудовий музичний акомпаніатор Іван Іванович Гапеєв, без якого не обходиться жодне свято. За здоров’ям дітей пильно стежать лікар і медсестра. А їдальня?! Годують в «Супутнику» 5 разів (!) на день...
* * *
– Буває, сніданок у дітей «не лізе», а підкріпитися перед виходом на море треба, – ділиться Людмила Сергіївна. – Я збираю зі столів усе, що залишилося – хліб, сир, приношу у загін: мовляв, не хочете зараз, і не треба, потім доїсте. Але потім-то не можна, продукти псуються. Через п’ять хвилин вбігаю у загін з виряченими очима: «Діти, у таборі комісія із санепідемстанції! Якщо знайдуть у вас у тумбочках продукти, оштрафують і закриють табір!» Ви б бачили, як вони запихали у себе ті бутерброди! Наприкінці зміни запитують: «Людмило Сергіївно, зізнайтеся, але ж комісії не було, Ви нас обдурили?» Ні, відповідаю, не обдурила, а «наколола». До речі, діти переді мною в боргу теж ніколи не залишаються – весело ми живемо у «Супутнику»!
Антоніна ФОМІНА, Кілійський район
На допомогу вчителям-початківцям
Сьогодні багато вчителів, вийшовши за рамки шкільної програми, активно впроваджують у навчально-виховний процес власні методичні розробки уроків (деякі з них надруковані у спеціальних журналах), тематичних заходів, проектів, друкують посібники, книги тощо. Щороку це засвідчує традиційний ярмарок педагогічних ідей, який щоразу вражає представленими науковими і методичними розробками, мистецькими творами педагогічних та учнівських колективів шкіл району.
Чільне місце серед них зайняв посібник «Навчальні тести при читанні мовчки для учнів 1-2 класів». Його написали: професор кафедри практичної психології при Балтійській педагогічній академії, яка входить до складу Міжнародного інституту читання імені О.О. Леонтьєва, Ізраїл Зіделевич Посталовський та вчитель початкових класів НВК «ЗОШ І - ІІІ ступенів-ліцей» смт Любашівка, вчитель-методист, відмінник освіти України Олена Петрівна Узун. Вони втілили у свій підручник результати багатьох років досліджень та практичних напрацювань. Торік він пройшов успішну апробацію в одеських навчальних закладах і був схвалений для використання в загальноосвітніх школах країни комісією з педагогіки та методики початкового навчання науково-методичної ради інституту інноваційних технологій Міністерства освіти і науки України. Цьогоріч книжку вже надруковано у новій редакції з відповідним грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», яка захищена авторськими правами. Під час її презентації в одеських райвідділах освіти вчителі початкових класів ряду міських шкіл високо оцінили зміст посібника. Частину тиражу було відразу розкуплено педагогами-новаторами, зацікавленими у впровадженні нових методичних розробок. Наприклад, представники Одеської школи № 119 придбали посібник для всіх учнів-початківців, яких навчатимуть читати мовчки за методикою Олени Узун у 2010-2011 навчальному році.
Нещодавно презентація посібника «Навчальні тести для читання мовчки» відбулася у відділі освіти Любашівської райдержадміністрації за участю вчителів початкових класів. О.П. Узун з допомогою своїх учнів продемонструвала колегам, як використовувати цей метод на практиці. Адже, завдяки йому молодші школярі вчаться мислити, аналізувати, доводити, дискутувати, а врешті навчаються добре читати. За словами авторки, навчальні тести розвивають у дітей логічне мислення, виховують бажання читати і самостійно здобувати знання. На практиці перевірено, що діти, які мали змогу деякий час попрацювати з даним виданням, легко опановують дидактичний матеріал і демонструють успіхи у навчанні. Посібник предбачає різноманітні форми роботи. Він також розрахований на вихователів груп подовженого дня та батьків, які допомагають дітям швидко опанувати техніку продуктивного читання.
Юрій ФЕДОРОВ,Любашівський район
