За нові технології
Під час робочої поїздки до Березівського району заступник голови обласної державної адміністрації Анатолій Новаковський відвідав сільгосппідприємства, де ознайомився з ходом жнив, станом зберігання зібраного врожаю та заготівлею кормів для тваринництва. На завершення візиту своїми враженнями, зауваженнями та рекомендаціями Анатолій Григорович Новаковський поділився з керівництвом, аграріями та представниками громадського активу району.
Директор агрофірми імені М.О. Посмітного Олександр Родік, показуючи поля, розповів, що врожай цього року видався добрий, зібрано по 40 ц/га ячменю та по 47 – пшениці. Валовий збір зернових склав 17 тисяч тонн. Їх же треба десь зберігати. 10 – 12 тисяч тонн можна розмістити у власних складах, а от решту вирішили завантажити у біг-беги. Це – такі поліетиленові контейнери (у даному разі, місткістю по 200 тонн кожен), придбані господарством в Аргентині перед нинішніми жнивами. В Аргентині є регіони, де на рік випадає до 5 тисяч мм опадів. Там біг-беги досить поширені. За своєю будовою зерновий біг-бег це – довгий поліетиленовий мішок, розміщений горизонтально на рівній поверхні. Землю під ним не треба асфальтувати, достатньо прогорнути грейдером. Біг-бег – гнучкий, тож його можна «підганяти» під профіль місця зберігання. Вміст біг-бегів може бути різним, в залежності від обсягів виробництва того чи іншого сільгоспвиробника. Після наповнення цей контейнер герметично зашивається і зостається на току чи навіть на узбіччі поля. Волога і кисень до нього не потрапляють, а без них не можуть розвиватися шкідники зерна та грибкові захворювання. За умови вологості зерна до 14%, зерно у біг-бегах можна зберігати кілька років. Наповнення поліетиленових контейнерів здійснюється спеціальною машиною типу «вegger», яка працює від валу відбору потужності трактора МТЗ-80. При реалізації зерна для його вивантаження з біг-бегу користуються шнековим навантажувачем. Відвантажувати за потребою можна будь-яку частку мішка, решта одразу зашивається для подальшого зберігання.
Після вивантаження контейнера поліетилен згодиться на тенти для автомашин, накриття відкритих буртів тощо.
Перебуваючи у Розквіті, А.Г. Новаковський ознайомився із розвитком тваринництва. Паралельно зі збиранням хлібів агрофірма ім. М.О. Посмітного активно заготовляє сіно. Його вже тут мають з першого укосу 320 тонн. Планується заготовити ще 600. Стан справ на племзаводі ім. Посмітного коментував технолог Олександр Кругаль:
– На фермі племзаводу утримується 230 голів великої рогатої худоби української червоно-рябої породи, з них – 80 корів. Доярки на механічному доїнні працюють позмінно: два дні роботи, два – вихідні. Молоко охолоджується до температури 4 градусів і відправляється на завод «Лакталіс». Середньодобовий надій від кожної корови складає понад 20 кг. Крім корів, є у Розквіті чимале поголів’я овець. Наявність тваринництва позитивно впливає на розвиток рослинницької галузі, адже формуються науково обгрунтовані сівозміни задля збереження родючості ґрунтів.
До речі, і ще одне господарство, яке відвідав заступник голови ОДА А.Г. Новаковський, теж взялося за відродження тваринництва. ФГ «Імпульс», яке очолює Володимир Бондарець, хоча за розмірами й менше від агрофірми ім. М.О. Посмітного, але має власну свиноферму. Основним напрямом господарювання ФГ «Імпульс» є виробництво елітного насіння, яким воно забезпечує сільгосппідприємства району. А свинарство фермеру Бондарцю потрібні не тільки для того, щоб не пропадали зерновідходи. Фермер якось прожив би й з доходів з елітного насіння, але ж бачить, що без тваринництва у рослинництві важко обійтися. Та й законодавство про дотримання сівозмін десь уже на підході…
Дещо інша картина постала перед очима заступника голови ОДА вже на полях іншого господарства. Невідомо, з яких причин, у ПП «Хлібопродукт» стояло незібране поле ячменю. На той час у районі ячмінь в основному всі зібрали і давно вже обмолочували пшеницю. Про даний факт безгосподарності Анатолій Григорович зі смутком та занепокоєнням вимушений був сказати аграріям у своєму виступі на завершенні візиту. А ще порадив сільгоспвиробникам відновлювати все те, що у нас було бездарно понищено в останнє десятиріччя. А для цього не можна нічого спрощувати в технологіях, не можна порушувати сівозмін. Потрібно завжди слідкувати за порадами вчених, кооперуватися, щоб нашому сільгоспвиробнику були доступні і сучасна техніка, і нові технології.
Олександр НЕБОГАТОВ, власкор «Одеських вістей»
Хоча б ще день без дощу
Михайло Іванович Влад у районі людина не нова, не зі сторони. Досвід у нього напрацьований великий та цінний. То ж проблеми сільськогосподарського товаровиробництва знає не з чуток. Досить успішно керував радгоспом «Зоряний». До труднощів звиклий, але принципово з ними ніколи не мирився. Такої вже він вдачі. Наша розмова із Михайлом Івановичем Владом – першим заступником голови райдержадміністрації, звичайно ж, почалася зі жнив – найскладніших за багато років.
Михайло Іванович відповідав емоційно:
– Ото вже справді, боротьба за хліб. Дощі. Град. Вибито 1000 гектарів ріпаку, 500 га – озимого ячменю. Значного збитку від градобою зазнали ТОВ «Агропройм – холдинг», Ізмаїльська дослідна станція, фермерське господарство «Промінь», агрофірма «Бургуджи». Негода ніби випробовувала хлібороба на стійкість. Добре, до жнив район підготувався ґрунтовно. Було відремонтовано техніку, заготували пально-мастильні матеріали, організували для учасників жнив гаряче харчування. Єдиною перешкодою був неврівноважений характер погодних умов. Від механізаторів лише й чуєш: хоча б ще день без дощу. Вони навіть сплять у кабінах комбайнів, щоб не проґавити погожу хвилину. Їй на нинішніх жнивах ціни немає. На кону – доля врожаю. Саме таке протистояння негоді і допомогло зібрати у дуже складних умовах вже понад 130 тисячі тонн зерна із врожайністю зернових культур 30 центнерів.
– Цього року техніку зі сторони залучали?
– Обов’язково. З початку жнив задіяно понад 200 комбайнів, близько 80 – залучених. Потужні господарства – та ж агрофірма «Бургуджи» – обійшлися суто своєю сучасною технікою. Це господарство протягом багатьох років серед передових. Тут інтенсивним технологіям вже давно зелена вулиця. Витрати чималі, але вони з лишком окуповуються. Керівник «Бургуджи» Сергій Паращенко це засвоїв на все життя. А потужне базове господарство на селі – це успішне розв’язання з його допомогою багатьох соціальних проблем.
– Проте, зарплата сільського трудівника все ще дуже низька. У деяких господарствах вона навіть нижча за мінімальну, і про це принципово говорилося на сесії райради. Молодь виїздить до міста. Село старіє. Але ж економісти запевняли, що лише ринок здатний усе стабілізувати.
– Їхні прогнози не справдилися. Те потужне сільське господарство, яке ми колись мали, було буквально розчавлене бездумним реформуванням. Душа болить, коли бачиш останки зруйнованих молочнотоварних ферм, великих тваринницьких комплексів. За цей час ми втратили і солідні птахоферми в Острівному та Вознесенці, комбікормовий завод в Арцизі. У результаті люди виявилися без роботи й без віри у завтра. Це, вважаю, найтрагічніше у тому часі, який ми так важко пережили. Зараз нова влада країни повернулася лицем до села. Визначені пріоритетні напрями розвитку сільського господарства. Це додає сил.
– Михайле Івановичу, у цих нових умовах, як Ви самі оцінюєте свою роль першого заступника, голови, керівника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації?
– Знаєте, моїм правилом завжди було не заважати. Допомогти, підказати – так. Це дуже актуально сьогодні, коли більшість сільгосптоваровиробників мають і непогано ведуть свій агробізнес. Інша справа – домогтися від них нормальних взаємин із власниками орендованої ними землі. Так, щоб неврахованим жоден її клаптик не залишився. Але ж факти приховування доходів від її використання комісія щодо наповнення бюджету райдержадміністрації виявила. І багато інших порушень. Наприклад, – передача землі в оренду за усною домовленістю. Виходить, що прибутковий податок за виданий урожай орендар не платить. Не виняток, і коли він продовжує користуватися землею вже після завершення дії колишнього договору. Це вже ні що інше, як її самозахоплення. Відмовки типу «не знав» комісією не приймалися. Тим більше, що дане питання порушувалося ще й на сходах громад, проведених сільськими радами. Але зараз усе це, я б сказав, упорядковуємо. І стан справ помітно поліпшується.
Таїсія БАРАНОВА, власкор «Одеських вістей», Арцизький район
