Плата за землю

Одним із основних джерел фінансування є плата за землю, яка становить 16% загальних надходжень до місцевих бюджетів.

Як говорить заступник голови ДПА в Одеській області Наталя Приймак, платіж стягується як земельний податок, так і орендна плата за землі державної та комунальної власності. Платниками є юридичні та фізичні особи – власники земельних ділянок і землекористувачі.

При цьому пріоритетним завданням податкових органів є збільшення надходжень коштів до місцевих бюджетів шляхом вишукування додаткових резервів, таких необхідних для виконання соціальних програм. У процесі цієї роботи виникає взаємодія податкових органів із органами місцевого самоврядування, районними та держадміністраціями, землевпорядними та правоохоронними органами. Завдяки такій співпраці за 7 місяців 2010 року вдалося залучити до оподатковування 75 суб'єктів господарювання. При цьому щорічна сума плати за землю зросла на 4,6 млн гривень.

Однак, на жаль, без складнощів не обходиться. Як говорить Н. Приймак, проблеми виникають після ухвалення органами місцевого самоврядування рішень щодо надання земельних ділянок в оренду. Після чого, згідно із вимогами чинного земельного законодавства, повинні укладатися договори оренди. Але далеко не усі виявляються сумлінними користувачами.

Справа у тому, що рішення місцевої ради щодо виділення землі на умовах оренди – це не правовстановний документ, який міг би надати право використовувати земельну ділянку. Тому він не є підставою для сплати орендної плати за землю. Зазначене рішення лише надає право платникові звернутися до органів, що відають земельними ресурсами, які і здійснюють процедуру держреєстрації договорів оренди землі.

Але часом відбувається ось що: одержавши на сесії рішення ради, деякі особи не укладають договір про оренду і не провадять його реєстрацію, а починають одразу користуватися ділянкою землі, відведеною їм під оренду. Наприклад, починають на ній будівництво, при цьому не платять орендну плату.

– Під час проведеної інвентаризації за період із 2003 по 2010 роки виявлено 836 рішень, ухвалених органами місцевого самоврядування, за якими на сьогоднішній день не укладено відповідних договорів оренди землі, – говорить Н. Приймак. – Звідси випливає, що запобіжним заходом таких казусів має стати скасування сесією рішень щодо передачі землі в оренду. Контроль над виконанням суб'єктами рішень можливий лише з боку органів місцевого самоврядування.

Працівники податкової служби можуть втрутитися лише тоді, коли буде офіційно укладений договір оренди. Останній є підставою для того, щоб стягувати орендну плату.

За даними обласної ДПА, укладення таких договорів органами місцевого самоврядування дозволить збільшити надходження у 2010 році на 40,6 млн гривень.

У разі зміни розмірів орендної плати слід збільшувати раніше встановлену плату, укладаючи із ними додаткові угоди.

Зараз земельне законодавство визначило суму орендної плати за землю населених пунктів у розмірі не меншому, ніж триразова величина існуючого земельного податку. Щодо цього передує перегляд 813 договорів оренди. Загальна сума бюджетних втрат за ними становить 33,2 млн гривень.

На думку обласної ДПА, ще одним резервом для збільшення надходжень є провадження грошової оцінки земель населених пунктів не рідше одного разу за 5 – 7 років.

Выпуск: 

Схожі статті