Шановні друзі!
Кожної третьої суботи вересня ми відзначаємо День винахідника і раціоналізатора. Це свято об’єднує представників різних професій, головними рисами яких є талант і творчий підхід до своєї справи, постійний пошук та прагнення досконалості. Саме завдяки таким особистостям відбувався науково-технічний прогрес, покращувався виробничий процес, з’являлися ліки від страшних хвороб, ставав комфортнішим наш побут.
Людей з такими якостями не так вже й багато. Проте це свято стосується кожного з нас, адже ми щоденно користуємося їхніми геніальними винаходами. Сьогодні для нас стали звичними речами мобільні телефони, комп’ютерні технології та багатофункціональні побутові прилади.
Новаторські рішення винахідників – необхідна умова економічного, соціального і культурного розвитку кожної країни. Без них неможливе зростання промисловості та сільського господарства. Особливе значення мають наукові розробки у галузі охорони здоров`я та навколишнього середовища.
Сподіваюся, що винахідникам та раціоналізаторам Одеського регіону у недалекому майбутньому вдасться втілити у життя найфантастичніші ідеї, які стануть корисними для наших співвітчизників і для людства в цілому.
Бажаю всім вам щастя, міцного здоров’я, натхнення та творчої енергії, нових професійних звершень!
Голова Одеської обласної ради М. СКОРИК
Шановні друзі!
18 червня у нашій країні відзначається День винахідника і раціоналізатора. Це професійне свято людей, які стоять в авангарді інженерно-технічної думки і вміють знаходити неординарні рішення складних проблем, випереджаючи час своїми ідеями та розробками.
Одеська область справедливо пишається іменами талановитих учених, блискучих інженерів, сміливих новаторів. Наш регіон має авторитетну науково-дослідну базу з багатою історією, міцними традиціями, вагомими результатами.
Сьогодні Одеська область взяла курс на модернізацію та інтенсивний розвиток, розбудову економіки знань. Це єдино правильна відповідь на глобальні виклики, основа сьогоднішньої стабільності і впевненості у завтрашньому дні. Саме тому обласна державна адміністрація підвищену увагу приділяє створенню сприятливих умов для інноваційної активності в усіх сферах, підтримці перспективних науково-дослідних проектів, молодих учених і винахідників, впровадженню нових технологій.
Впевнений, що з опертям на інтелектуальний та творчий потенціал винахідницького і наукового співтовариства ми зможемо домогтися всебічного динамічного розвитку нашого регіону, відчутно підвищити рівень і якість життя в Одеській області.
Дякую всім винахідникам та раціоналізаторам за нові сміливі ідеї, працьовитість, безмежну відданість своїй справі, відповідальну громадянську позицію.
Бажаю здоров'я і добробуту, творчого оптимізму, нових досягнень і відкриттів. Нехай вас супроводжують удача та успіх!
Голова Одеської обласної державної адміністрації М. СКОРИК
Без інновацій немає майбутнього
Велику роль у процесах інноваційного розвитку держави відіграють громадські організації інноваційної спрямованості, які поєднують винахідників, вчених та малі наукові і науково-виробничі підприємства. Вони концентрують значний інтелектуальний потенціал суспільства. За нашими оцінками в Україні від 45% до 65% інтелектуальної власності як патенти або ноу-хау на винаходи зосереджено саме у недержавному секторі, у малих наукових, науково-виробничих та інноваційних підприємствах, а також в окремих винахідників. Однак, будучи носіями значного інтелектуального потенціалу країни, вони практично випали з поля зору держави і ніяк, ні законодавчо, ні фінансово не підтримуються нею.
Враховуючи географічне розташування та історичний розвиток Одеси, її інтелектуальний потенціал і комерційну жилку. Вона історично приречена стати в Україні міжнародним центром інновацій і трансферу високих технологій, які забезпечать значний приплив інвестицій не лише до нашого міста, але й до країни.
У цьому процесі Інноваційна палата України та її Одеське відділення, яке об'єднало різні інноваційні підприємства та окремих винахідників, має значний портфель завершених і апробованих конкурентоспроможних інноваційних розробок, могли б внести свою лепту до залучення інвестицій і розвитку міста.
На підставі накопиченого практичного досвіду, нами розроблено концепцію пілотного проекту щодо створення на базі Інноваційної палати України громадської інноваційної інфраструктури, яка дозволила б у рамках «єдиного вікна» реалізувати інноваційний продукт – від «розробки-виготовлення-оцінки» до «виходу та реалізації на ринку».
Крім того, ми розробили для міста конкретні пропозиції, знайдені рішення, які можуть бути основою для формування міської інноваційної екологічної програми. Це, насамперед, проекти щодо утилізації сміття та зношених автомобільних шин; очищення стічних вод; звільнення історичного центру від автомобільного транспорту; щодо створення системи нового покоління управління рухом транспорту за його потоком; створення системи біологічного очищення міських ставків у парку Ленінського комсомолу та парку Перемоги тощо.
Ми готові, у рамках інноваційної програми розвитку Одеси, для ЖКГ, промислових підприємств міста та для інвесторів запропонувати наявні у нашому портфелі завершені та апробовані, високоефективні інноваційні розробки для випуску новітньої конкурентоспроможної фірмової продукції, зокрема: нові зварювальні апарати інверторного типу, які скорочують споживання енергії у 2,5 – 3 рази, свічі запалювання «Торнадо» та пристрій для підготовки паливоповітряної суміші, які не мають аналогів, кожні з яких окремо у середньому дають до 35% економії бензину та від 4 до 30 разів зменшують шкідливі викиди СО.
На базі одного машинобудівного заводу ми запропонували проект щодо створення міжнародного інноваційного науково-промислового кластера «Чорноморський», до якого буде входити 12 – 15 незалежних малих підприємств, які займаються випуском різноманітної конкурентоспроможної інноваційної продукції, що не має аналогів у світі або переважає кращі імпортні зразки. Крім зазначених підприємств, у складі кластера передбачається створити цілісну інноваційну інфраструктуру, яка забезпечує ефективну роботу та просування на ринку продукції, що випускається малими інноваційними підприємствами кластера. Реалізація даного проекту дасть можливість створити до 1000 робочих місць.
Більшість наших розробок неодноразово репрезентувалося на міжнародних виставках, інноваційних форумах та конференціях. Багато з них відзначені нагородами та дипломами переможця. Три члени Інноваційної палати України від Одеси, – С.І. Кобилянський, Г.Л. Махліс та Т.А. Артюх, потрапили до книжки «Инновации и изобретения. Изобретатели Украины». Така книжка вперше видана в Україні.
Перед святом в Одесі пройшов круглий стіл, на якому зібралися керівники та фахівці Інженерної академії України, Інноваційної палати України та Робочого конгресу громадянського суспільства – громадських організацій міста інноваційної спрямованості.
Жваве обговорення міських проблем буквально наступного дня викликало бурхливу реакцію на конкретні наші пропозиції у вигляді публікації на сайті міста, що підтвердило значимість та актуальність проблем, порушених на круглому столі.
Відкрита дискусія та публічний захист будь-якого проекту, це, насамперед той шлях, який дозволить уникнути ухвалення корупційних рішень і обрати найефективніші проекти для розвитку міста.
Хотілося б вірити, що майбутні вибори остаточно розставлять акценти та пріоритети у розвитку регіону та нашої чудової Одеси.
Напередодні свята від щирого серця хочеться привітати із Днем винахідника та раціоналізатора, насамперед, ветеранів-винахідників, які не старіють душею та серцем і усупереч усьому продовжують творити, усіх заслужених винахідників та раціоналізаторів, а також молоде покоління, яке стало на цей дуже тернистий шлях творчості.
Хочеться побажати усім їм здоров'я, творчого натхнення та довголіття, невичерпного оптимізму, віри, любові, добробуту і визнання неоціненних заслуг.
Станіслав КОБИЛЯНСЬКИЙ, віце-президент Інноваційної палати України, президент Одеського регіонального об'єднання, заслужений винахідник України
Раціоналізаторами зайнявся… журналіст
У великій картотеці Ренійської бібліотеки найсвіжіша інформація про раціоналізаторський рух у районі датується 1986 роком – тоді у порту інженерна служба займалася організацією цієї роботи.
Зараз, коли підприємство ледве зводить кінці з кінцями, організацією раціоналізаторської роботи практично ніхто не займається, не пропагує її та не цінує. Як, втім, на більшості підприємств України. Однак це не означає, що в народі перевелися умільці. Навпаки, як говорить мудрість, біда всього навчить.
– Заждіть, але у нас же раціоналізаторами займається журналіст Анатолій Добрянський! – раптом осінило завідувачку бібліотеки, яка перелопатила всю картотеку у пошуках імен народних умільців.
Анатолій Григорович Добрянський, під чуйним керівництвом якого я колись стала на журналістський шлях, досі працює у районній газеті «Ренийский вестник». Хто про що – а він, як і раніше, вірний своїм темам: виробництво, економіка, раціональне ведення домашнього господарства. Вже другий десяток років Анатолій Григорович веде у районній газеті сторінку «Дом, хозяйство и мы », де періодично з'являються цікаві замальовки про народних умільців. Хтось міні-трактор сконструював і зібрав, хтось придумав механічну сапу, хтось – зернодробарку. Анатолій Григорович знаходить цих майстрів, вивчає їхні «ноу-хау» (добре, перша освіта журналіста – технічна) і популяризує через газету.
Журналістська праця, напевно, багатьом полегшила життя. Наприклад, тим, хто тримає на подвір'ї живність. Після реорганізації колгоспів і радгоспів громадське тваринництво стрімко пішло на спад, основна маса худоби перебуває у особистих селянських господарствах. У зв'язку із цим виникла потреба в механізмах, що полегшують догляд за тваринами. Знайти зразки промислового виробництва важко, та й ціни на них «непід'ємні». Як селянинові вийти зі становища? На допомогу приходить «районка». Так, Анатолій Григорович Добрянський нещодавно познайомив читачів «Ренийского вестника» із двома механізмами, винайденими Михайлом Сенченком, – зернодробаркою та корморізкою. У газеті репрезентовано не лише докладний опис цих пристосувань, які можна зібрати практично з нічого, але й креслення.
Пропагує журналіст не лише винаходи місцевих кулібіних, але й провінційних мічуріних, які вирощують на невеличких присадибних ділянках небачені врожаї та навіть екзотичні рослини. Читайте газету – навчайтеся, запозичуйте, впроваджуйте.
Антоніна БОНДАРЕВА,власкор «Одеських вістей», м. Рені
Мозковий штурм не скасовується
Кажуть, що хлопчикові, якому було доручено стежити за тиском пари в машині Уатта, набридло випускати вручну його надлишки. І він пристосував для саморегулювання механізму важіль з прив'язаною до нього цеглиною як противагу. Так було створено запобіжний клапан.
Під час дефолту, який потряс країну у перші роки незалежності, було не до раціоналізаторства. Згодом, коли промисловість почала виходити з тіні, світлі голови знадобилися знову. Але з настанням кризи масштаби виробництва знову були згорнуті.
Проте, є підприємства, які зберегли свою економічну актуальність і рентабельність, а разом з тим і необхідність удосконалити виробничі процеси. Так, на всі порти СНД уславилося таке раціоналізаторське впровадження одеських докерів, як вивантаження зерна із залізничного вагона за 10 хвилин. Причальні крани піднімали вагон над судном, і зерно під дією власної ваги сипалося з люків вниз безпосередньо у трюм.
А як щодо винахідництва у чистому вигляді – тобто, не інтерпретації того, що є, а створення принципово нового виробу? В Одеському порту цим займаються фахівці виробничого комплексу технологічного забезпечення. Тільки чи великий сьогодні попит на плоди інженерної думки?
Одним з результатів роботи ВКТЗ, запатентованим торік, стали особливі захвати для перевертання вагонів. Вони були необхідні при обробці навалювальних вантажів, наприклад, окатиша або залізнорудного концентрату. Спонукальним мотивом до пошуку кращих рішень стало невдоволення адміністрації залізниці щодо того, що грейфери під час вивантаження порушують конструктивну цілісність вагона. Портовики ж при цьому зіткнулися з проблемою остаточного зачищення вагонів, у яких неминуче залишалося до 15 – 20% вантажу, який накопичувався у кутках. Інтереси двох відомств збіглися. Так народилося завдання внести корективи до цієї операції. Ідея полягала у тому, що вагон, у якому залишається окатиш, береться захватами, піднімається двома причальними кранами і перевертається. Вміст його висипається і одразу згрібається у штабель.
Час пішов... Спочатку задум «переварювали» розробники у конструкторському бюро. Потім за складеними кресленнями потрібно було виготовити і випробувати дослідний зразок захватів. Далі довелося чекати висновку фахівців УкрНДІ Морського флоту. Паралельно з цим провадилися дослідні роботи Патентним бюро України.
Як говорить інженер з технологічного оснащення Олександр Бондарев, винахід запатентовано у серпні 2009 року. До цього дня користуватися уже виготовленими захватами не можна було.
На все пішло 3,5 роки. Жодні організації назустріч не йшли і не сприяли тому, щоб прискорити реалізацію ідеї. Тільки на відміну від хлопчика, який придумав паровий запобіжний клапан, інертність проявили не винахідники, а організації, від підписів яких поставлено у залежність життя винаходу. Доки тривала ця ситуація, вантаж, заради якого готувалися захвати, як кажуть портовики, «пішов». За 3,5 роки зовнішньоекономічні умови змінилися, і його поставки в порт були припинені!
Поки що захвати себе не окупили, оскільки жодного разу не були застосовані. Експлуатаційники бережуть їх до кращих часів, коли закінчиться криза і відновлять вантажопотоки. Тоді і буде виправдана величезна колективна праця винахідників. Чи не охолоджує творча невдача інтелектуальну технічну еліту?
– Анітрохи! – відповідає О. Бондарев. – У нас є задуми, і є об'єктивна необхідність у їх здійсненні. Отож мозковий штурм не скасовується.
Владислав КІТІК,«Одеські вісті»
