Є в селі Січневому одне обійстя, до якого дуже часто заходять, заїжджають не тільки рідні та близькі, а й зовсім незнайомі люди. А приваблює сюди приїжджих домашній міні-зоопарк. Почувши про нього, не могли обминути цього двору й ми. Господиня – Лідія Олександрівна Ткач, привітно, і схоже, що вже звично, веде нас до найбільшої дивовижі – страусів. Ці здоровенні верблюдо-горобці, як їх іноді називають на їхній батьківщині, вільно бігають у великому вольєрі, що споруджений у глибині двору. Намилувавшись граціозністю і одночасно силою цих дивовижних прибульців з далеких країн, йдемо до кліток, де живе безліч різноманітних птахів. Онучка Лідії Олександрівни Лілія – студентка Запорізького медуніверситету, залюбки відловлює, приносить і показує нам павичів, перепелів, фазанів, різноманітних порід голубів. Всі вони мирно співіснують в одній великій клітці.
Є у дворі невеличкий, але дуже цікавий будиночок. Його називають мисливським. Там зібрані опудала різних птахів. Все це трофеї господаря – Анатолія Ткача.
Анатолій Васильович за фахом зоотехнік. Тривалий період працював головою колгоспу, потім був сільським головою. Нині на заслуженому відпочинку. Захоплення цікавими птахами, полюванням у нього давні. От тільки часу на це не вистачало. Тепер Анатолій Васильович має змогу займатися улюбленою справою – розводити екзотичних птахів. Чимало в цьому допомагає йому й дружина Лідія Олександрівна. Вона теж в юності закінчила Ісаївський зооветеринарний технікум. До речі, саме там і познайомилася із своїм майбутнім чоловіком. Кілька років пропрацювала за фахом. А потім все життя, аж до виходу на пенсію, була сільським бібліотекарем.
Анатолій Васильович та Лідія Олександрівна прожили разом 43 роки. Мають двоє дітей та троє онуків. Син – Василь Анатолійович, нині обіймає посаду заступника голови Ширяївської РДА, донька Інна Анатоліївна – заступник директора Кіровоградського будівельного коледжу.
Дім Ткачів дуже гостинний. Тут завжди людно. І господарі всім раді. Хоч для господині такі відвідини завдають зайвого клопоту, проте вона ніколи не виказує свого незадоволення, чи навіть втоми. А втомлюватися є біля чого. Адже, крім екзотики, вони утримують звичайних свійських тварин, мають чималий город. Та й в домі потрібно дати лад. А жінці, яка вже на заслуженому відпочинку, клопотатися всім цим не так вже й просто. І це ще раз доводить, що в цьому обійсті тому мирно співіснують різні птахи, що тут живуть добрі люди.
