На тлі активної міжнародної політики, яку провадить Президент Віктор Янукович, незавершена процедура передачі молдовською стороною Україні ділянки дороги Одеса – Рені в районі Паланки виглядає, щонайменше, непорозумінням. Але й викликає сумнів у компетентності чиновників із МЗСу та інших міністерств попередніх урядів країни. Інакше, як можна розцінювати той факт, що угоди про Державний кордон, ратифіковані парламентами двох країн, дотепер не виконані? Про це йшлося на черговій виїзній нараді представників відповідних державних служб та управлінь Одеської облдержадміністрації, ініційованій українськими парламентарями, зокрема народним депутатом Павлом Унгуряном.
Нагадаємо, що Договір про Державний кордон між двома країнами був підписаний 18 серпня 1999 року. Тоді ж сторони підписали Додатковий протокол про передачу у власність України ділянки автомобільної дороги Одеса – Рені довжиною 7 кілометрів 700 метрів біля населеного пункту Паланка. У відповідь Україна віддала Молдові частину своєї території в районі села Джурджулешти. Цей документ був ратифікований парламентами і набув чинності 18 листопада 2001 року.
У результаті цих угод Молдова одержала не лише частину української території, але й вихід до Дунаю. До сьогодні там вже побудовано нафтовий термінал, у стадії будівництва суховантажний та пасажирський термінали. Таким чином, завдяки згаданим домовленостям, Молдова стала морською державою.
Україна ж, втративши стратегічну ділянку власної території, залишається поки що ні із чим, якщо не вважати права власності на ті самі 7,7 км, переданих Україні 11 лютого 2010 року. Саме ділянки дороги, тому що земля під дорожнім полотном і довкола нього залишається дотепер власністю сусідньої держави. Незважаючи на те, що це питання неодноразово розглядалося на найвищому рівні, молдовська сторона бариться із його остаточним рішенням.
У результаті вищезгаданих дій або бездій погіршилася ситуація в українському порту Рені, розташованому за декілька кілометрів нижче за течією Дунаю молдовського терміналу. Про що наша газета неодноразово писала.
Не краща ситуація на відрізку дороги у районі села Паланки, яка поєднує 9 бессарабських районів з рештою України. Як стверджує заступник начальника служби автомобільних доріг в Одеській області Василь Усачов, забезпечити надійний зв'язок за допомогою іншої, альтернативної, дороги через смт Затока та аварійний залізнично-автомобільний міст неможливо. Через це гальмується економічний та соціальний розвиток регіону. Крім того, за словами заступника начальника Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області Миколи Михайлова, нерозв'язаність даної проблеми призводить до того, що працівники Управління не можуть на цьому відрізку нести службу, тому що це територія іншої держави.
Нерідкісні і випадки, коли молдовський транспорт скоює правопорушення, пошкоджує проїзну частину, дорожні знаки, а знайти винних неможливо. Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації Олександр Міхєєв також вважає, що періодичне перекриття автостради у зв'язку із повенями – це прямий наслідок даної проблеми. Тому що «на своїй – чужій» території неможливо цілеспрямовано та вчасно провадити профілактичні роботи щодо очищення дренажних каналів. У прикордонників та митників свої резони для прискорення вирішення окресленої проблеми, тому що ці служби на прикордонному переході «Маяки» мають статус тимчасових. А це не забезпечує своєчасного та якісного контролю транспорту, що перетинає кордон.
Усе це плюс потрійний прикордонний та митний контроль, призвело до того, що автотраса Одеса – Рені втратила своє вигідне для України транзитне значення. Швидкість пересування по ній автотранспорту знизилася до 24 кілометрів за годину проти 60 у Європі, що не влаштовує закордонних перевізників.
Звичайно, розв'язання проблеми, як з'ясувалося, затягується не лише молдовською стороною. Начальник Територіального відділу Державного комітету земельних ресурсів в Одеській області Андрій Волкодав, який виступив на нараді, повідомив, що роботу щодо демаркації кордону із Молдовою, на жаль, повністю ще не завершено. Якщо дотримуватися нинішніх темпів, її планують завершити орієнтовно до кінця поточного року.
– Що ж стосується ділянки дороги, про яку йдеться, то підготовку проекту «Акта визначення на місцевості кордонів переданої у власність земельної ділянки» практично завершено, – продовжив він. – Документ докладно проаналізований Держкомземом із урахуванням поданих пропозицій та надісланий на розгляд Кабінету Міністрів України. Підтвердила готовність розглянути наші пропозиції і молдовська сторона.
На жаль, справа стосується не лише передачі ділянки землі загальною площею 18,3 гектара, пов'язаної із відрізком дороги Одеса – Рені. При підготовці вищезгаданого акта упущено досить істотну деталь. А саме: до нього не включено для передачі українській стороні ще однієї ділянки землі загальною площею 21 гектар, на якій розташовані підвідний канал подачі питної води до Білгород-Дністровського району та інші споруди, які належать Одеському облводгоспу. Невже і цю проблему доведеться розв’язувати десятиліттями?
– Є усі підстави вважати, що вирішення питання затягується зумисне, – сказав на завершення зустрічі народний депутат України Павло Унгурян. – Я не підтримую ідею денонсації угоди 1999 року. Але ми будемо наполегливими у тому, щоб захистити інтереси України і завершити процес передачі даної ділянки території відповідно до досягнутих раніше домовленостей. Враховуючи, що питання досить містке та складне, його розв'язання вимагає чіткого контролю з боку державних органів та парламентського реагування.
