Відзначив своє 420-річчя Ізмаїл. Відзначив із розмахом, було проведено багато заходів. Передювілейні дні стали знаковими і для районного відділення МНС, яке відзначило 190-річчя пожежної охорони. На день раніше виповнилося 70 років Ізмаїльському міському архіву. Усе це сторінки життя столиці Придунав’я, яка щороку на початку жовтня святкує день свого народження.
У місцевому історико-краєзнавчому музеї відкрилися нові виставки. Одна з них була присвячена морю та усьому, що з ним пов'язано. Друга – виставка фотографій різних років розповіла про вулички та перехрестя центру Придунав’я, організована працівниками музею разом із товариством фотолюбителів «Юпітер». У міському фойє БК виставили свої нові роботи місцеві вишивальниці із клубу «Майстриня».
У читальній залі Ізмаїльської міської центральної бібліотеки ім. І. Котляревського відбулася презентація інтернет-центру, створеного за програмою «Бібліоміст».
На початку жовтня в місті пройшов другий етап Кубка України з мотокросу Центрального регіону, у якому взяло участь близько ста спортсменів із мотоклубів нашої країни, Молдови і навіть із Німеччини.
У міському БК ім. Т.Г. Шевченка пройшла церемонія вручення звань «Почесний громадянин міста» та нагородження переможців у номінаціях на звання «Людина року».
Але найбільша кількість подій випала на минулу суботу, 2 жовтня.
Найперші та головні почесті були у цей день присвячені людині, яка зробила дуже багато для розвитку міста. Людині, завдяки якій Ізмаїл із кріпосного посаду став повітовим містом – Сергієві Олександровичу Тучкову.
Рівно о 8.45 біля пам'ятника С.О. Тучкову, якого справедливо називають одним із засновників міста, почався молебень. Потім на мітингу на честь 420-річчя виступили перші особи міста та району, благочинний церков Ізмаїльського округу протоієрей Георгій, Почесний громадянин міста Євген Князєв. Вони привітали ізмаїльців та гостей із ювілеєм, побажали процвітання, дотримуватися заповітів предків.
Потім до підніжжя пам'ятника С.О. Тучкову лягли квіти.
Ізмаїл – місто талантів. І наступним був не менш значний захід – тепер вже в Ізмаїльській картинній галереї. Тут було відкрито виставку робіт ізмаїльських художників – членів спілки художників Ізмаїла та Національної спілки художників України.
Пейзажі, натюрморти, краєвиди міста, його вулички та пам'ятні місця… Художники вміло передали бессарабську багатобарвність і широту душі нашого міста, нашого краю.
До речі, на цій виставці вперше виставив свої нові роботи, присвячені болгарським мотивам, відомий далеко за межами нашого міста художник Іван Шишман. Були виставлені 84 роботи тридцяти шести авторів. Чудовий подарунок до ювілею міста!
На продовження розмови про місцевих талантів скажемо: виховують їх з юних років. Цього ж таки основного ювілейного дня у БК ім. Т.Г. Шевченка пройшла посвята у першокласники юних вихованців ДМШ № 2 та Дитячої школи мистецтв. На їхню честь старші діти виступили з концертом «Подорож до казки».
Ну, а увечері, як і було обіцяно, відбувся гала-концерт на міському стадіоні. Вразили городян і численних гостей місцеві таланти: співаки і танцюристи. А кульмінацією став виступ найвідомішого у 80-ті роки минулого століття французького колективу «OTTAWAN». І на завершення розцвітив вечірнє небо салют.
…Але, незважаючи на феєрверк, на калейдоскоп різних подій та безліч урочистих промов, які пролунали у ці дні, про те, що зроблено в місті, не полишало відчуття досади.
Так, можна погодитися із твердженням в.о. міського голови Ірини Рудніченко, що 2010 рік – нелегкий з економічної точки зору, однак деякою мірою вдалося стабілізувати економічну ситуацію. Фінансуються міські соціальні програми. Збережено бізнес-структуру міста. Діють містоутворюючі підприємства. Є певний позитив у зовнішньоекономічній діяльності.
У міру можливостей місто упорядковується. Але – не обійтися і без «але». Давайте згадаємо про цілковитий розвал у депутатському корпусі міськради. Про те, як нерезультативно проходять сесії. Як на різних рівнях міської влади має місце явний популізм.
І так далі, і тому подібне. І іноді просто дуже хочеться, щоб хоч на хвилинку зійшов з пам'ятника один із засновників міста Сергій Олександрович Тучков і сказав і керівництву міста, і представникам громади – добродії, що ви робите, куди ви ведете місто?
Втім, це справді несвяткова розмова. Ну, а що робити? Радіти парадній вивісці, і тільки? І хто винен? Чи не ми самі, роблячи такий ось вибір?
