Невеличкий відступ про користь перекладацьких вправ
Питання, як позбутися суржикової штучності на сторінках друкованих видань, сьогодні непокоїть багатьох. Один зі шляхів до цього автори бачать у сумлінному опануванні справи російсько-українського перекладу. На даному етапі й за наших умов, коли журналістів-українців буквально затоплює російськомовна стихія, важко назвати щось ефективніше. Бо й справді: переклад – це передусім порівнювання свого з чужим і пильне приглядання до того як з точки зору змісту (це головне!), так і з погляду стилістичного забарвлення; це також добре вивчення спільного чи відмінного в конструкціях; це, зрештою, – чудова ревізія знань з обох мов: і з тієї, якою людина думає, і з тієї, якою збирається писати чи виступати. Результат: відтворення скомпонованої по-російському думки засобами добірної (заснованої на народній творчості і класичній літературі) української мови, що й потрібно було довести.
Не треба боятись чи соромитись перекладацької школи і свого учнівства в ній навіть тим, хто сьогодні принципово говорить і пише тільки українською мовою: учнівство дасть змогу краще придивитись до цієї (сучасної) мови і побачити в ній силу-силенну того, чого варто було б позбутися. Наприклад, ужитку лише дієслова притискувати, притискатитам, де і ситуація, і звичайне почуття тактовності вимагають від українця інших дієслів.
Розгляньмо це на практичному рівні.
Російське дієслово ПОЛУЧАТЬ
На-а-дзвичайно широко вживане слово! У будь-яких ситуаціях і за будь-яких умов росіяни все получают– відконкретних речей до суто абстрактних. Так звикли.
«Зближувачі» мов постарались прищепити цю звичку й українцям. І дечого досягли. Зокрема, засоби масової інформації і більшість літераторів сьогодні теж у всіх ситуаціях та за всіх умов користуються лише дієсловом одержувати.
А насправді мовна психологія нашого народу такого не дозволяє: дієслову одержуватив ній відведено набагато вужчі рамки вжитку, ніж дозволено російському получать.Бувають ситуації, в яких дієслову одержуватипросто не місце. Скажімо, росіянин повідомить: От такой работы получишьинфаркт. Якщо ми підемо за порадою «зближувачів» і напишемо одержиш інфаркт,з нас навіть кури сміятимуться. Треба – матимеш інфаркт, доскочиш інфаркту.
Дехто недоречність у певних ситуаціях дієслова одержувативідчуває, тому пише замість цього отримувати.Ну, і який з цього пожиток? Адже одержуватий отримувати– це абсолютно ідентичні за змістом слова, що походять від не менш ідентичних держатий тримати.Але згадати ці вихідні форми корисно, бо саме вони підказують: одержувати (отримувати)можна лише те, що можна держати (тримати)в руках або якось із нього (в буквальному розумінні)скористатися. ПЛАТНЮ? Так, її одержують (отримують),як і путівку, квартиру, премію, листа чи щось інше суто конкретне.
Коли ж мова заходить про щось абстрактне або те, що припадає людині не в результаті її старань, а з волі випадку чи волі інших людей, то тут природнішим буде дієслово діставати: дістав призначення на посаду, діставподарунок, діставпоранення,діставнагороду, догану, відзнаку, доручення тощо. При цьому українське дієслово діставатине треба асоціювати з рос. доставать,якому в нашій мові відповідають добувати, роздобувати.
Ще одна ситуація, до якої дієслово одержуватигеть не пасує. Це коли мовиться про речі не готові, не передані з рук до рук (може ще й під розписку), а ті, до яких, щоб їх мати, потрібно ще докласти зусиль. Росіянин і за таких умов звик послуговуватись дієсловом получать.Він напише: Керосин получают из нефти; Он получил образование в Европе; С каждого гектара здесь получают 300 ц свеклы; Получили хороший урожай, Из года в год получают высокие показатели. Для української мовної психології природніше говорити так, як воно є в дійсності. Тому гас із нафти ми виробляємо;освіту – здобуваємо;буряки – копаємо, збираємо;врожай – вирощуємо;показників – досягаємо, добиваємось,зрештою, виборюємо.
Неправильно і навіть образливо говорити про доярку, що вона одержала надій, чи про свинарку, що вонаодержала приплід. Ніхто тут ні від кого нічогоне одержує, а сам працює, щоб щось мати. Тому слід писатидобилася надою чиприплоду, а ще краще будувати фрази за зразками живої народної мови:Надоїла від корови стільки-то молока, Свиноматки під Маріїним доглядом поприводили по стільки-то поросят. Це простіше, зрозуміліше і – без осуги канцеляриту.
