Шановні друзі!
Вітаю вас із Днем Соборності України!
22 січня 1919 року на Софіївському майдані в Києві було проголошено Акт про возз’єднання всіх українських земель. Ця подія стала символом єднання українців, підтвердженням їхнього прагнення жити у самостійній соборній країні.
Історія навчила нас, що неможливо досягти успіху у розбудові держави без єдності. Наша країна неодноразово проходила складні випробування численними виборами, які виявили різницю у політичних симпатіях між різними регіонами країни. І тому найголовніше завдання сьогодення – створити умови для відродження соборності України як єдності всіх регіонів заради подальшого розвитку демократичних засад, надійної гарантії прав та свобод громадян, зростання їхнього добробуту.
Відзначаючи День Соборності України, ми віддаємо шану нашим предкам. Як вони свого часу, так і ми у новому тисячолітті хочемо бачити нашу країну єдиною, заможною та сильною.
Із святом вас, шановні співгромадяни!
Голова Одеської обласної ради М. ПУНДИК
Шановні друзі!
Дозвольте сердечно привітати вас з одним із найважливіших національних свят України – Днем Соборності!
Цей день належить кожному з нас як історичний символ об’єднання України і, водночас, як загальний для всіх орієнтир майбутнього – саме суспільна, духовна і територіальна єдність України є найважливішою умовою для поступу та успіху нашої держави.
Зичу усім жителям регіону здоров’я і злагоди, сил та натхнення, успіхів та задоволення від роботи на благо нашої Вітчизни. Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання могутньої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу.
Голова Одеської обласної державної адміністрації Е. МАТВІЙЧУК
Злука – як символ і урок
Згідно з Указом Президента України з 1991 року щорічно 22 січня на загальнодержавному рівні в країні відзначається День Соборності України.
Саме цього дня, рівно через рік після утворення Української Народної Республіки, а саме 22 січня 1919 року, на Софіївському майдані Києва було проголошено Акт возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Відтак століттями розмежований народ, визволившись з неволі – Лівобережна Україна вийшла зі складу Російської, а Правобережна – Австро-Угорської імперії – возз’єднався територіально на своїх історичних землях в єдину Українську державу.
Процес об’єднання готувався майже рік. Одразу після проголошення Західно-Української Народної Республіки (у листопаді 1918 року) зазбручанська Українська національна рада надіслала до Києва свою делегацію для переговорів з гетьманом Павлом Скоропадським. Після зміни влади на Східній Україні переговори тривали з Директорією. 1 грудня 1918 року у Фастові був укладений «передвступний договір» про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю». А 21 січня 1919 року у Хусті Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття. В остаточному документі, підписаному у Києві, говорилося:
«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна – в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу».
Акт возз’єднання, злуки двох частин України був радше символічним знаком прагнення єдності, бо у керівництві країни спільності тоді не було. «Безпорадність проводу впливала на загальний настрій, - писала сучасниця тих подій, історик Наталя Полянська-Василенко. – Україна, затиснута між двома потужними силами – Антантою з півдня і більшовизмом з півночі, - не мала сил для боротьби. Військо розбігалося, ширилося безладдя. У таких умовах пройшла майже непоміченою подія, яка мала велике ідейне значення: свято Соборності України. 22 січня 1919 року на Софіївській площі проголошено злуку УНР і ЗУНР… Але під тиском невідрадних подій свято пройшло сухо, тихо».
І тим не менше, 22 січня 1919 року навіки лишатиметься у пам’яті поколінь як день, що вперше підтвердив і скріпив всенародне прагнення бачити Україну єдиною, ніким і нічим не ділимою.
Десять років тому на залізничному вокзалі сучасного Фастова було встановлено відреставрований вагон, у котрому 1 грудня 1918 року було підписано попередню угоду про злуку. Згодом він став своєрідним музеєм на колесах, експозиція котрого нагадує відвідувачам про пам’ятні події тих бурхливих років, сповнені романтики, а надто – драматизму і трагізму.
Наш кор.
