З кожним роком віднайти у селі фахівця на посаду завідувача клубу чи Будинку культури стає все важче. Молодь, закінчивши вуз, шукає роботу у місті. Тому і відділ культури, і сільські ради вишукують ентузіастів, тих, хто готовий опановувати нову професію. Коли вперше Світлана Дем’янівна Маслова була обрана Кричунівським сільським головою, то поставила перед собою завдання оживити роботу Будинку культури. Запросила на керівну посаду самородка Володимира Рум’янцева, який вміє грати на багатьох музичних інструментах. Мало того, що не помилилась, а й жодного разу про те не пожалкувала. А скільки талановитих людей живе у селі, не усіх і згадаєш. Тож їх і запросили взяти участь у художній самодіяльності. Сільський голова за власні кошти (вільних грошей у сільській раді на такі купівлі не буває) пошила членам створеного жіночого ансамблю «Мальви» костюми.
У директора сільського Будинку культури надійна сімейна підтримка: дружина Галина Адольфівна. Педагог за освітою, вона не тільки співає в ансамблі, а й виконує роль ведучої. Зацікавила художня самодіяльність і землевпорядницю сільської ради Ірину Кучеренко та техпрацівницю Світлану Піддубняк, завідувачку бібліотеки бібліотеки Тамару Сакал, вчительку Віру Павлівну Дунаєвську. Мають прекрасні голоси солістка ансамблю Олена Сакал та її син, старшокласник Микола. Володимир Борисович залучив до самодіяльності і Валерія Дзаговського, тож удвох вони до кожного виступу забезпечують музичний супровід. Отак з легкої руки сільського голови й закипіла робота, жодне свято не обходиться без концерту, для молоді провадяться дискотеки, вечори відпочинку, святкові вогники.
На одному з концертів якось пощастило побувати й мені, тож скажу, що культурне життя у Кричуновому вирує. Старанно добирається репертуар кожному виконавцю. З яким душевним теплом виконувала пісню про рідну хату Тамара Сакал! У доробку жіночого ансамблю — українські народні та сучасні пісні. Є серед самодіяльних артистів і безробітні, тож залучення їх до публічних виступів є свого роду віддушиною від щоденної одноманітності, той ковток свіжого повітря, який потрібен мало не кожній людині, яка потрапляє у складні життєві обставини. Попоравши господарство, поспішають до Будинку культури кричунівці. Глядач нині вибагливий, має можливість і по телевізору подивитися концерти популярних співаків, але ми не були б українцями, якби не цінували своїх земляків, знаючи, що вони того варті.
Володимир Рум’янцев не пропустив жодного творчого районного конкурсу, який проводив відділ культури, йому завжди є що привезти з глибинки й показати усьому загалу, що кричунівці мають справжній талант!
Сільський голова Світлана Маслова ставить собі на найближчу перспективу завдання замінити у Будинку культури вікна, таку обіцянку давала виборцям, коли її обирали на другий термін. Прагне, щоб виглядало це приміщення у центрі села пристойно, а ще має намір увійти до проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» й провести освітлення центральної вулиці, щоб дорога до культурного вогнища була світлою для старих і малих. Ось так живе і розвивається культура серед небайдужих до неї людей.
