Дорогі ветерани!
День Перемоги – наше найголовніше та найсвітліше всенародне свято. Ми віддаємо данину поваги тим, хто дожив до 66-ї річниці Великої Перемоги, ми віддаємо данину непогасної пам’яті тим, хто пожертвував життям за нашу свободу, яку здобували в боях і в наполегливій праці в тилу.
Правда про Велику Вітчизняну війну не повинна забуватися.
Події, пережиті нами в останній рік, показали, що соціальному захистові ветеранів приділяються велика увага та підтримка. Ми солідарні з керівництвом країни, що взяло курс на стабілізацію життя й економіки, що засуджує спроби спотворити, принизити роль нашої Великої Перемоги в порятунку людства від коричневої чуми фашизму.
Бажаю вам, дорогі ветерани, вам, наші земляки, здоров’я, мирного неба над головою, оптимізму та віри в те, що ви завжди будете оточені піклуванням і увагою, як у ці весняні святкові дні.
Голова обласної Ради ветеранів О. ГУРСЬКИЙ
Дорогі земляки!
Серед усіх надбань, якими визначається наш загальнолюдський добробут, безсмертною цінністю є мир. На планеті, у країні, у кожній оселі. І яскравим підтвердженням цьому стала Велика Перемога радянського народу над фашистською силою темною, над проклятою гітлерівською ордою. 1418 днів і ночей безупинної боротьби на фронті й у тилу необхідно було, щоб на нашу багатостраждальну землю повернулося мирне, творче життя. Воно оплачене багатомільйонними жертвами, стражданнями, наслідки яких ми відчуваємо і сьогодні, святкуючи День Перемоги.
Від імені миротворців Одещини і від себе особисто щиро вітаю учасників Великої Вітчизняної війни, усіх жителів Одещини з незабутнім святом Перемоги, бажаю міцного здоров’я, добробуту. Нехай над нашою прекрасною і неповторною Україною завжди буде мирне небо.
Голова Одеської обласної Ради миру, Почесний громадянин міста-героя Одеси, Герой України, В. ФІЛІПЧУК
Дорогі ветерани й трудівники тилу – учасники Великої Вітчизняної війни!
Сердечно вітаю вас із великим всенародним святом – Днем Перемоги! Як би не змінювалися за останні роки оцінки й навіть факти історії, 9 Травня – День Перемоги – залишається незмінним. Вічна слава переможцям!
Мужність, сила духу й самовідданість наших солдатів і полководців стали прикладом беззавітного служіння Батьківщині. Нев’янучою славою покрили себе всі, хто боровся за Батьківщину, відомі й безіменні бійці. У серцях ветеранів, у пам’яті їхніх нащадків живі й будуть жити герої Великої Вітчизняної. Ми не забудемо тих, хто склав голови на полях боїв, хто помер від ран і контузій. Світла їм пам’ять...
Низький уклін фронтовикам і трудівникам тилу, удовам, дітям війни! Ваша мужність, стійкість, а також той внесок, що ви робите сьогодні у справу патріотичного виховання молоді, заслуговують найглибшої поваги й величезної вдячності. Низький вам уклін!
Нехай прагнення до перемоги ніколи не покине вас, а мир і благополуччя завжди будуть у ваших домівках.
Бажаю всім жителям Одеської області здоров’я, мирних і світлих днів, благополуччя, віри й добра! Із Днем Перемоги!
Директор Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта», депутат Одеської облради В. ГУРКОВ
Автопробіг трьома державами
Як уже повідомлялося, стартував агітаційний автопробіг «Дорогами пам’яті героїв» за маршрутом Березівка (Одеська область) – Балабаново (Калузька область, РФ). Він присвячений одразу декільком датам – пам’яті воїнів-афганців, що загинули 30 квітня 1984 року, 70-річчю від початку Великої Вітчизняної війни та 70-річчю оборони Одеси. Маршрут прокладено територіями України, Росії та Білорусі.
Учасників автопробігу, протяжність якого – близько 4 тис. км, березівці зустріли урочистим мітингом. Заступник голови райдержадміністрації Сергій Лоскутніков привітав організаторів акції – ветерана Афганської війни, колишнього заступника командира 2-ї роти «Королівського» батальйону, кавалера ордена Червоної Зірки та медалі «За відвагу», гвардії підполковника Олександра Ружина, гвардії рядового Сергія Мосейчука (с. Ряснопіль), гвардії старшого сержанта Олександра Ружицького (с. Заводівка), Олександра Кошового (м. Іллічівськ).
Акцію засновано Асоціацією «Ветеранський рух Одеського регіону», президентом якої є голова профкому Одеського порту Володимир Зайков, Одеським державним морським портом та його керівником, Героєм України Миколою Павлюком, головою фракції Партії регіонів в Одеській міській раді Геннадієм Трухановим і головою Березівської райдержадміністрації Василем Арнаутом.
Сергій Лоскутніков від імені райдержадміністрації та ветеранів передав учасниками автопробігу послання голові адміністрації Боровського району Калузької області (Росія) Геннадію Новосельцеву; гільзу з березівською землею і корзину квітів для покладання до могили героя-афганця Корольова та картину, що посяде гідне місце у музеї пам’яті.
Від імені депутатського корпусу виступила заступник голови Березівської райради Віра Лівінська, яка побажала учасникам доброї дороги і висловила надію на міцну дружбу між братніми народами та районами двох держав. Вона передала пам’ятну адресу, символіку та книгу про Березівський район до музею.
Березівцям подякував Олександр Ружин. Він зазначив, що активісти гордо поїдуть під Прапором Перемоги.
– Своїми справами ми перш за все бажаємо віддати данину поваги і шани нашим ветеранам.
Учасники автопробігу проводитимуть зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, воїнами-інтернаціоналістами, керівниками адміністрацій, молоддю. Вони розповідатимуть про славетні подвиги героїв Одещини, обмінюватимуться інформацією й вестимуть відкритий діалог про героїчне минуле та сьогодення братніх народів.
Про те, що це знакова і важлива подія, зазначила Наталія Шевченко, директор ЗОШ № 3. Вона повідомила про листування зі школами, де колись навчалися герої Афганської війни, гвардійці «Королівського» батальйону. Від імені учнів і педагогічного колективу Наталія Вікторівна передала школам Балабанового, Калуги, Бобруйська і Дніпропетровська листи і короваї з березівської пшениці.
На вдалу подорож учасників благословив настоятель Свято-Миколаївського храму, протоієрей отець Петро і освятив автомобіль. Також священик передав у дарунок сусіднім народам українські іконки Божої Матері як знак нашої молитовної пам’яті й слов’янської єдності.
Авто з прапорами, які майоріли на вітрі в очікуванні знакової події, зробило почесне коло і під оплески вирушило в дорогу...
Наталія САМОЙЛЕНКО, Березівський район
Спочивай з миром, солдате!
У селі Лабушному відбулось перепоховання останків радянського солдата, що загинув тут влітку 1941 року під час наступу німецько-фашистських загарбників. Його прах лише через 70 літ упокоївся у братській могилі, що у центрі села. На могильній плиті викарбувано імена 14 воїнів, які полягли смертю хоробрих. Разом з ними спочивають тепер уже 110 безіменних героїв.
Вшанувати всіх тих, хто загинув у боротьбі за мир і свободу, прийшло багато людей.
Звертаючись до присутніх, голова Кодимської районної ради Валерій Васильович Маньковський наголосив на тому, що священним обов’язком суспільства є збереження пам’яті для майбутніх поколінь про тих, хто здобув перемогу у воєнному лихолітті. Він нагадав, що в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років були мобілізовані і добровільно пішли на фронт, боролися у партизанах понад 10600 наших земляків. При визволенні Кодимщини та під час окупації загинуло 972 воїни та партизани.
За роки окупації в районі було знищено 1227 мирних жителів. Всього загинуло 4638 воїнів-земляків під час боротьби з ворогом.
…Щорічно у районі, як і по всій Україні, напередодні Великої Перемоги ми вшановуємо своїх захисників, сивочолих ветеранів, яких стає все менше і менше в наших рядах. Клянемось: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!»
Але чи так часто ми замислюємося, стоячи біля гранітної стели чи пам’ятника Невідомому солдату, скільки ще у нашій святій і грішній землі лишилося солдатів, чиї імена донині невідомі? Тож на пошуковців та істориків Кодимщини, як і всієї області України, попереду чекає великий обсяг роботи. Адже невідомо, скількох наших співвітчизників та земляків поховано нашвидкуруч під час воєнних лихоліть, до чиїх могил ми не можемо покласти квіти вдячності. Всіх їх треба віднайти з тим, щоб, як сказав Василь Симоненко, «..жили у пам’яті народу його вірні дочки і сини, ті, що не вернулися з походів грізної, великої війни».
Любов январська, Кодимський район
Не померкне ніколи
З першого по десяте травня в районі проходить цикл заходів, присвячених Дню Перемоги.
З плином часу ряди ветеранів, на жаль, значно порідшали. Але велич їх подвигу не меркне з роками. Ціла епоха за плечима Терентія Бевзюка, Віктора Задорожного, Івана Швеця, Трохима Кошового, Григорія Козлика, Андрія Малаховського. Вони побували в самому пеклі війни, пройшовши її гіркими дорогами з першого до останнього року. Їхні розповіді залишаться на згадку внукам і правнукам. А ще кільком поколінням школярів, з якими колишні воїни ділились своїми спогадами про Велику Вітчизняну на «уроках мужності» та вечорах пам’яті.
Тетяна Свєтлова, смт Саврань
