Можна довго размірковувати про роль особистості в історії конкретної держави, але світовий досвід розвитку цивілізованих країн свідчить: далеко не кожен політик здатний покласти власну популярність на вівтар суспільного добра. Але той, хто спроможний піти на такий ризик, має право розраховувати на значні політичні дивіденди.
Зауважимо, що зниження популярності політиків, які ризикнули піти на здійснення масштабних перетворень у країні, – досить розповсюджений факт. І це привід не для паніки, а підстава для мобілізації власних зусиль.
Соціологи стверджують, що спад популярності Віктора Януковича, який залишається найпопулярнішим політиком в Україні, зупинився. Це переконливо доводять результати декількох досліджень, проведених чотирма організаціями – «СОЦІС», Київським міжнародним інститутом соціології, центром «Соціальний моніторинг» і соціологічною групою «Рейтинг» – протягом лютого – квітня 2011 року. Відзначимо, що спад популярності Віктора Януковича почався одночасно зі здійсненням першої хвилі реформи – активним обговоренням Податкового кодексу і скороченням кількості державних службовців.
Інерція громадського мислення у країнах перехідної демократії полягає в тому, що громадяни хочуть одержати позитивні перетворення за принципом «тут і зараз», без усіляких очікувань і зволікань. Тим більше після тривалого періоду імітації реформ, який виснажив суспільство і зробив його вразливим для популістських проектів. На жаль, Україна втратила свій шанс провести перетворення одночасно із країнами Центральної Європи, і сьогодні влада змушена діяти рішуче. І Віктор Янукович це чудово розуміє – про це свідчить наявність коротко-, середньо- і довгострокових планів щодо реформування основних сфер функціонування державних та недержавних структур у країні.
Слід визнати, що у спаді рейтингів влади, яку після скасування положень конституційної реформи для багатьох громадян персоніфікує Президент, немає нічого дивного. Справа в тому, що українці вже протягом практично двох десятків років (практично з часу проголошення незалежності країни) чекають від влади реальних перетворень. Однак до останнього часу представники владного Олімпу віддавали перевагу обіцянкам та імітації перетворень, воліючи боротися за збереження власних рейтингів. Згадайте, з яким рейтингом прийшов на посаду Президента Віктор Ющенко, який за п’ять років встановив загальноєвропейський рекорд спаду популярності Глави держави. Не станемо з’ясовувати усіх причин такого лавиноподібного спаду, лише відзначимо очевидний факт: виборці не пробачили Віктору Андрійовичу войовничого неробства на посту Глави держави.
Вищезгадані результати опитувань свідчать, що Глава держави залишається найпопулярнішим політиком країни. Соціологи стверджують, що сьогодні за Віктора Федоровича на президентських виборах готові проголосувати 18,7% виборців. Це лідируючий показник серед усіх українських політиків. Нагадаємо, що Янукович зберігає високий рівень популярності вже п’ять років – у ролі Глави уряду при Ющенку, як лідер опозиції, після обрання Главою держави. Практично можна говорити про те, що Янукович найкраще відповідає потребам значної кількості громадян України. Соціологічні дослідження показують, що в нього є досить потужні резерви для підвищення популярності за рахунок жителів великих міст і пенсіонерів.
Дані соціологів дозволяють зробити ось який висновок: Україна не тільки готова до перетворень, але й вимагає їх, і громадяни держави підтримують дії Глави держави. До того ж вітчизняна опозиція вже давно не користується вагомою популярністю, залишаючись лише частиною політичного ландшафту. Тому суспільство чекає від Президента результативних реформ, наслідки яких зможуть відчути мільйони громадян України.
