Робоча поїздка голови Одеської облради Миколи Пундика по Кілійському району включала відвідування низки соціальних об’єктів: водоочисні споруди, центральна районна лікарня, недобудована школа в селі Лісках... Неважко помітити, що це саме ті об’єкти, від яких багато в чому залежить якість життя населення. Але розв’язання місцевих проблем – це часточки, з яких складається мозаїка життя всієї країни.
Мабуть, найочевидніше це проявляється на прикладі роботи Кілійського групового водопроводу. Проблема водопостачання півдня Одещини має для України не тільки соціальне, але й стратегічне значення. Самі очисні споруди були здані в експлуатацію в грудні 2006 року. Але хоча їхня потужність розрахована на 25 тисяч кубометрів дунайської води на добу, сьогодні за день провадиться забір лише 9 тисяч кубів. Пов’язано це з відсутністю розвідних водогінних мереж у селах району. Повністю налагоджено водопостачання тільки в Новоселівці, ще в чотирьох селах (Шевченкове, Червоний Яр, Фурманівка та Василівка) водогінні мережі підведено до частини будинків. Решті сіл району доводиться розв’язувати проблему іншими методами, аж до водовозок і видавання питної води за талонами. Етапи «великого шляху», тобто «великого водопостачання» прописані як у державній програмі розвитку Придунав’я, так і в обласній програмі «Питна вода».
– Ми працюємо в цьому напрямі, і я гадаю, що року так до 2015-го, тобто до чергових президентських виборів, будуть значні зрушення в цьому напрямі, – говорить голова Одеської облради Микола Пундик. – У будь-якому разі, сьогодні є розуміння, що не можна розпорошувати кошти й давати по кілька десятків тисяч гривень у кожну сільраду. Набагато ефективніше зосередити кошти та щороку здавати по одному-два об’єкти. Є програми, за якими працюють облрада й облдержадміністрація, за кожним виборчим округом закріплені депутати облради. Тому я вважаю, що до закінчення дії програми у 2015 році ми значно просунемося у питанні водопостачання Одеської області.
Забезпечення якісною питною водою, безумовно, посприяє не тільки комфорту, але й поліпшенню здоров’я місцевих жителів. Адже, як згадує головний лікар Кілійської ЦРЛ Микола Лунга, тільки за термін його роботи на цій посаді район пережив три спалахи холери. Втім, за словами Миколи Іларіоновича, сьогодні лікарня непогано оснащена устаткуванням. Серед висловлених побажань: допомога в будівництві інфекційного корпусу, придбання томографа (попередній апарат уже відпрацював свій термін) і ще одного автомобіля «швидкої допомоги». У свою чергу голова облради відповів, що воліє не говорити, а робити, тому обіцяти будівництво нового корпусу не став. А от томограф і ще одна «швидка» – речі досить реальні.
Микола Володимирович активно цікавився станом справ на всіх відвіданих об’єктах, але з особливою увагою поставився до будівництва школи в селі Лісках. Імовірно, позначився тривалий досвід педагогічної діяльності, зокрема й на посаді директора школи. Сьогодні Ліски – одне з небагатьох сіл в Одеській області, де є позитивний приріст населення. Частина школярів змушена їздити вчитися до сусіднього Вилкового. Нова загальноосвітня школа (розрахована на 480 місць) дасть змогу розв’язати цю проблему.
Сам будинок – зразок типового «довгобуду», спорудження якого було почато, а потім законсервовано ще в 90-ті роки. Загальна вартість відкоригованого проекту (з урахуванням зміни цін на матеріали) становить близько десяти з половиною мільйонів гривень. Шість мільйонів, необхідних для завершення будівництва, виділені обласним бюджетом цього року. Втім, ремонтні роботи могли б просуватися й швидшими темпами.
– Кожен повинен на своєму місці робити те, що йому належить, – коментує Микола Пундик. – Термін уведення цієї школи в експлуатацію – серпень цього року. Сьогодні сюди приїхав я, скоро тут буде губернатор. І я говоритиму з Едуардом Леонідовичем, щоб хтось із його заступників раз на тиждень приїжджав сюди й провадив планірки. Ми повинні розуміти: Президентом поставлено завдання, губернатор взяв на себе зобов’язання, що школа до 1 вересня мусить прийняти дітей. А проблем поки що дуже багато. Фінансування передбачено повністю – не тільки будівельних робіт, але й щодо закупівлі устаткування. І я сподіваюся, що якщо всі робитимуть те, що повинні, і дотримають свого слова, то ми виконаємо поставлене перед нами велике завдання.
Користуючись нагодою, представники місцевої преси відразу поцікавилися, чи не одержать Ліски ще один подарунок до відкриття школи – відремонтовану дорогу? Що й казати, дороги в Кілії далекі від ідеальних. У цьому члени робочої групи переконалися особисто.
– Ту ділянку дороги, що ближча до траси, постараємося зробити, – відповідав голова облради. – Хоча, можливо, не до
1 вересня. Є проектно-будівельна документація на капремонт і цієї, і південної дороги. На жаль, від обласної влади мало що залежить у будівництві доріг не комунального, а загального значення. Ми можемо тільки просити. Проблема в тому, що Одеська область не бере участі в «Євро-2012». Треба розуміти, що наша держава не така вже й багата, але це престиж нації. Ми просто повинні провести чемпіонат на належному рівні. Зрозуміло, що значна частина коштів витрачається на підготовку до нього, а ми на сьогоднішній день одержуємо гроші за залишковим принципом. Але проте, думаю, що ділянка дороги буде зроблена.
Як бачимо, ця робоча поїздка була воістину «робочою»: відсутність переможних реляцій, розмова про проблеми по суті. Але саме з таких поїздок складається повсякденна робота місцевого самоврядування.
