В Ізмаїльському центрі національних культур, що має статус обласного, пройшов традиційний районний фестиваль сімейних ансамблів «Родинне намисто». Щороку в ньому беруть участь «новачки», це дає можливість тим, хто випробував свої сили на районній сцені, готуватися до виступів на вищому рівні.
Як розповіла начальник відділу культури та туризму районної держадміністрації Людмила Чилік, у кожному селі є сімейні колективи, гідні найвищої похвали. Пісня і танок поєднують лише на перший погляд різних, але багато в чому єдиних представників національних громад. Любов до місцевих звичаїв, обрядів у багатьох родинах прищеплюється з ранніх років. Чи не з цього починається і любов до малої батьківщини, до головних цінностей нашого життя?
Цього разу показали своє вміння та майстерність у піснях і танцях дев’ять сімейних колективів. А почати фестиваль було дано право родині Нігуренків – Тетяні Володимирівні та її доньці Олександрі із с. Старої Некрасівки. Треба було бачити, як старалася донька, як дружно виконували вони з мамою пісню «Казка».
Їм на зміну вийшла відома за межами Ізмаїльського району родина Гриценків із с. Першотравневого – батько Дмитро Миколайович, мати Марія Степанівна та донька Ганна. Скільки іскрометного гумору було у пісні «Їхав Трифон трохи п’яний», яку вони виконували. Вийшла не пісня, а вміло виконана міні-вистава. До речі, родина Гриценків – серед активістів Першотравневого будинку культури. Втім, у цьому українському селі чимало таких же талантів…
Були ще й український жартівливий танок, і матроське «Яблучко», і пісні – російські, українські й навіть – італійська!
А наостанку подружжя Сілакових із с. Муравлівки – Антон Макарович та Віра Єпіфанівна – буквально завели залу піснею «Маленькая деревенька». Вони – «старожили» сільського народного колективу «Російські посиденьки». І пісня їхня була про невигадливе, але в той же час гарне сільське життя. У якому є місце й нелегкій праці, і щирій пісні.
