(З життя видатних людей)
АНАТОЛЬ ФРАНС
1844 – 1924
Анекдотична забудькуватість
Якось до Анатоля Франса прийшов його приятель і прочитав на дверях записку: «Буду об одинадцятій годині. Анатоль». У цей час сходами піднімався сам господар – Анатоль Франс. Письменник саме про щось напружено думав. Зупинився біля дверей, прочитав записку і сказав уголос: «Анатоля ще нема, буде об одинадцятій», і пішов назад.
РОБЕРТ КОХ
1843 – 1910
Несподівана відповідь
До славетного бактеріолога Коха зайшов у лабораторію молодий лікар і застав його за столом, на якому кипіла каструля.
– Відгадайте, що в мене тут, – звернувся до лікаря Кох.
– Стрептококи, – уклінно відповів той.
– Ні.
– Холерний вібріон?
– Ні.
– Туберкульозні палички?
– Теж ні.
І, піднімаючи кришку каструлі, Кох, посміхаючись, сказав:
– Сосиски, юначе, сосиски.
М.А. РИМСЬКИЙКОРСАКОВ
1844 – 1908
Винятки можливі
РимськийКорсаков пояснював якось своїм учням, чому остання частина симфонії або сонати повинна бути обов’язково написана в темпі алегро.
– А чому ж у Чайковського четверта частина Шостої симфонії написана в темпі адажіо ламентозо? – запитав М.Ф. Гнєсін1.
РимськийКорсаков помовчав, потім урочисто промовив:
– Так, винятки можливі, коли вони геніальні.
1 М.Ф. Гнєсін (1883 – 1957) – відомий радянський педагог і композитор)
Наслідування
РимськомуКорсакову сказали, що один з його учнів надто одверто наслідує його. Микола Андрійович на це відповів:
– Коли кажуть про музику, що вона схожа на щось, це ще не біда. От коли ця музика ні на що не схожа, тоді справа кепська.
