Україна дедалі демонструє економічну стабільність. Проте досі невирішеним залишається найважливіше питання – зниження ціни російського газу для українських споживачів. Втім, експерти відзначають, що енергетичний блеф «Газпрому» стає все менш переконливим.
Можливо, саме тому до різних дій щодо переконання клієнтів російської енергетичної монополії постійно долучається російський Прем'єр Володимир Путін. Кажуть, що у Володимира Володимировича у сфері ефективності роботи «Газпрому» є не тільки державні інтереси. Поки що ж Росія використовує високий ступінь енергетичної залежності України, щоб проштовхувати вигідні їй рішення. Годяться їй і газові угоди, підписані Юлією Тимошенко. Хоча експрем'єр клянеться й божиться, що збиралася щорічно переглядати їхні умови, сьогодні немає об'єктивних передумов вірити словам Юлії Володимирівни. Та в пошуках політичної підтримки під час президентської кампанії загралася з Володимиром Путіним і сьогодні пожинає гіркі плоди своїх політичних помилок. Але українській промисловості від цього не легше: наша країна сьогодні закуповує найбільші обсяги російського газу на континенті за найвищою в Європі ціною. З нічим не поясненої причини на українських споживачів не поширилися знижки, зроблені «Газпромом» іншим європейським країнам на початку року, більше того: голова правління російської енергетичної монополії Олексій Міллер запевнив, що перегляду формули ціни не буде.
Міллер підкреслено голосно визначив для України умови, на яких ціна газу може стати прийнятнішою: створення спільного підприємства «Газпрому» і «Нафтогазу України» та передання в його розпорядження вітчизняної газотранспортної системи. Надзвичайно наполегливий головний «газпромовець» після такого кроку навіть пообіцяв взяти участь у реконструкції й модернізації української «труби», про хронічну неефективність якої російські газети й телеканали повторюють практично щотижня. Щоб забезпечити більшу поступливість Києва, шеф «Газпрому» відзначив, що до кінця року вартість газу може зрости до 500 доларів за тисячу кубометрів. При цьому Олексій Борисович не згадує ймовірності можливого спаду ціни «блакитного золота» через загрозу другої хвилі економічної кризи.
Зовсім не випадково після недавньої зустрічі Віктора Януковича й Володимира Путіна в Криму в український інформаційний простір влетіла жирна «качка». «Добре інформовані джерела» упевнено повідомляли про готовність керівництва України передати Росії газотранспортну систему, причому стверджували, що цей акт капітуляції відбудеться 28 червня, у День Конституції України. Але нічого такого не сталося, оскільки Віктор Янукович і його команда чудово розуміють необхідність збереження контролю над ГТС, що за останні роки стала запорукою державного суверенітету України.
Янукович у своїх діях послідовний, він поводиться як добрий хазяїн і зразковий сусід, що прагне захищати інтереси власної держави. За його президентства Україна долучилася до європейської Енергетичної хартії, а всі заяви опозиційних політиків про капітуляцію в енергетичній сфері виявилися безпідставними. Навпаки – Україна готується запустити на свій ринок декілька компаній, що належать до когорти світових енергетичних гігантів, опанували технології видобутку сланцевого газу, якого достатньо в надрах нашої держави. Крім того, на порядку денному – будівництво на Чорноморському узбережжі терміналу для приймання скрапленого газу з Азербайджану. У недавньому телевізійному інтерв'ю Віктор Янукович підкреслив, що держава стимулюватиме впровадження енергоощадних програм і розвиток видобутку газу на власній території. Це й буде виразна та переконлива відповідь прагненню Росії нав'язати власні правила гри на пострадянському просторі.
