У мальовничому куточку 16ї станції Великого Фонтана розташувався Одеський дитячий будинокінтернат Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації. У далекі повоєнні часи тут розташовувався військовий шпиталь, згодом будинокінтернат для інвалідів з вадами зору. З 1952 року у цих приміщеннях діє відомий за межами обласного центру будинокінтернат для постійного перебування дітейінвалідів від 4 до 18 років з особливостями розумового та фізичного розвитку (помірна розумова відсталість). Про призначення цього закладу та його діяльність розповідає завідувачка педагогічної частини будинкуінтернату Тетяна Паламарчук.
– На сьогодні в інтернаті на повному державному утриманні перебуває 140 дітейінвалідів. Головне завдання, яке стоїть перед нашим колективом, – максимально перебороти недоліки пізнавальної діяльності та емоційновольової сфери хворих дітей, допомогти в їх соціальній адаптації, прищепити необхідні побутові та трудові навички, забезпечити їм нормальні умови проживання, харчування, безперервного лікування, навчання і виховання. Цю важливу роботу здійснюють вихователі, вчителіреабілітологи, логопеди, психологи, інструктори з трудового виховання, фізичного розвитку, кваліфікований медичний персонал.
Останнім часом ми значно зміцнили матеріальну базу навчання і виховання дітей. Нині у нас є актова та тренажерна зали, фізіотерапевтичний та стоматологічний кабінети, швейна майстерня, кабінет домоводства, кабінети комп’ютерної грамоти, сенсорна кімната, кабінет логопеда та практичного психолога, готується до відкриття кімната соціальної адаптації.
На сьогодні у дитячому будинку сформований молодіжний відділок для дівчат від 18 до 25 років. Це наші вихованці, які виросли і виховувались у нас. Головне завдання цього відділку: суспільнокорисна продуктивна праця у майстернях, господарстві тощо.
Уже багато років при нашому інтернаті діє відділення соціальної реабілітації для дітей з глибокими ураженням психічної сфери.
До нашої розмови долучається директор будинкуінтернату Михайло Півторак.
– Успішно вирішувати завдання, які стоять перед колективом будинку інтернату можна, якщо є для цього відповідні матеріальні умови.
Ось ми і дбаємо постійно про те, аби своєчасно були відремонтовані та реконструйовані приміщення, облаштовані зручними дитячими меблями. До послуг дітей просторі спальні, навчальні кабінети, кімнати для розваг і відпочинку, виробничі майстерні, спортивні майданчики, їдальня.
Планування, дизайн приміщень, а також території створюють зручне середовище для проживання та виховання хворих дітей, наближене до домашніх умов.
Маємо свою теплицю, в якій вирощуємо ранні овочі та зелень.
Є у нас невеличка капличка. З нагоди великих релігійних свят приходять до нас священики, які провадять з дітьми та з персоналом релігійні бесіди.
А зовсім недавно у нашому інтернаті відбулася знаменна подія. З нагоди 70річчя початку Великої Вітчизняної війни ми за допомогою доброчинців та персоналу заклали Сад пам’яті про полеглих героїв, які врятували нашу Батьківщину і весь світ від фашистської навали.
Понад 60 фруктових дерев згодом зашумлять своїми кронами, принесуть дітками щедрий урожай. Про Сад пам’яті буде свідчити пам’ятний знак, який урочисто встановлено біля його входу. Хотілося б зауважити, інтернат успішно працює завдяки нашому дружньому колективу вихователів, педагогічних працівників, медиків та невтомних господарників, які створюють належні умови для виховання, лікування та відпочинку наших дітей.
