Займатися, зайнятися
Ми вже торкалися цього дієслова, розповідаючи про похідний від нього іменник заняття. Тепер придивимось до нього пильніше. Лише у двох випадках воно має вжиток у нашій мові: 1. Коли йдеться про явище природи чи живий вогонь (світанок займається, зайнялися скирти); 2. Коли мовиться про почуття чи порухи людської душі (зайнялась по самі вуха [почервоніла]; аж дух зайнявся з [переляку]). В усіх інших випадках, хоч перекладний словник наполегливо радить українцям займатися(ким, чим, з ким), це дієслово аж ніяк недоречне. Справді, навіщо українцеві, скажімо, займатись роботою, коли її просто можна робити (Прийшов, до дівчини та й у суботу, немає дівчини: робить роботу – пісня)? Навіщо займатись любов’ю, як тепер пишуть по всіх романах, коли набагато природніше віддаватися любощам, поринатив любощі, здіймати жартилюбовнії («Декамерон» у перекладі М. Лукаша), забавлятися (Авімелех… побачив, – ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю – Біблія в перекладі Огієнка); зрештою, можна гратися, жартувати (Жартувала з козаком, поки не розвиднілось за вікном – пісня), – але не займатисявсім оцим, наче виробничими питаннями. Та й ними, якщо поправді, займатисяне слід – тут потрібні інші дієслова:
рос. укр.
займись делом! берися до діла!
заняться строительством заходитися будувати
заниматься землепашеством трудитись хліборобством,
жити з рільництва
заниматься бизнесом управляти бізнес, мати справу
з бізнесом, жити з бізнесу
заниматься легкой атлетикой ходити на легкуатлетику
заниматься собой глядіти себе
заниматься туалетом дбати про туалет, чепуритися
заниматься наукой працювати в науці
заниматься изобретательством [щось]винаходити, віддавати
час винахідництву
заниматься в университете вчитися в університеті
заниматься перед экзаменом готуватися до екзамену
заниматься гостями розважати (бавити) гостей
заниматься [с кем] алгеброй вчити [кого]алгебри
заниматься с покупателями обслуговувати покупців
Навіть політнавчанням в армії тепер ніхто не займається:вояки ПРОХОДЯТЬ гуманітарну підготовку.
– Гаразд – скаже читач, – автори переконали нас у необов’язковості дієслова займатися ким, чим, з ким. Але що ж тоді роботи з віддієслівним іменником зайнятість? Адже сьогодні він набув особливого поширення як противага безробіттю.
Тут треба знати, що зайнятістьпоходить не від займатися(ким, чим, з чим), а від займати(кого, куди, до чого).
Засвічувати, засвітити
Саме цим дієсловом послуговуються українці, коли ходить про освітлення. Зажечь свет, свечу, лампу, – кажуть росіяни. Засвітити світло, свічку, лампу, – кажуть українці (Засвічу я свічку, перебреду річку до моєї миленької хоч на одну нічку – пісня). Преса й ефір уперто стоять на зросійщеному запалити світло (ніби запалити хату).
Усталені вислови:
укр. рос.
каганці в очах засвітилися посыпались искры из глаз
тілом засвітити обноситься до дыр
Залишатися
В цілому наша преса й ефір застосовують це дієслово до речі. За винятком усталених висловів. Нагадуємо їх і просимо запам’ятати.
рос. укр.
был (была, было) и остается був (була, було) і є
был (была, было) и останется був (була, було) і буде
что остается думать що маю (маємо) думати
по этому поводу? з цього приводу?
что мне оставалось делать що я мав (мала) робити
в таком случае? в такому разі?
счастливо оставаться! щасливо!; хай вам (тобі)
щастить!; бувай!; бувайте!;
будь (будьте) здоров!
(здорові!); всього
найкращого!; на все добре!;
зоставайтеся здорові!;
зоставайся здоров!
оставляет желать лучшего примушує бажати кращого
ничего другого
не остается, как… нема на це іншої ради, як…
