Золото скіфів і гуннів, прикраси сарматської принцеси, вироби слов’янських майстрів, монети й медалі Російської імперії, колекція найкрасивіших грецьких ваз, колись подарована музеєві губернатором Воронцовим, саркофаги, мумії – всі ці скарби зберігаються в Одеському археологічному музеї НАН України.

Як міський музей старожитностей, він був відкритий у 1825 році з указу російського імператора Олександра Першого, який призначив директором музею чиновника з особливих доручень при графові Михайлові Воронцові, члена­кореспондента багатьох закордонних академій, ученого, колекціонера та мецената Івана Петровича Бларамберга. Більшу частину експонатів нового музею склало зібрання самого Бларамберга, подароване місту. До речі, це найперший одеський музей. Спочатку його розташували на вулиці Канатній, 2, у дворі будинку його ж першого директора.

А 1883 року з розпорядження Одеського міського голови Григорія Маразлі за проектом архітектора Гонсіоровського був споруджений нинішній будинок музею. Основні кошти на розробку проекту та його будівництво – 30 тисяч золотих рублів – виділив з особистих заощаджень сам міський голова. Цей будинок сам по собі становить історичну цінність.

2003 року музей капітально відремонтували й частково (верхні зали) переобладнали. Капітальний ремонт профінансував Грецький фонд культури, а також Фонд імені Анастасіоса Г. Левентіса.

– Відвідувачів у нас чимало, – говорить музейний доглядач Галина Сергіївна Павленко. – Здебільшого, звичайно, це туристи, гості із близького й далекого зарубіжжя. Вчора у нас були москвичі. Їм дуже сподобався наш музей, і вони сказали, що він не поступається Музеєві археології, розташованому в столиці Росії.

– Дуже непоганий дизайн, цікаві колекції, – поділився враженнями студент із Санкт­Петербурга Денис.

Одеситка Лідія Варламівна прийшла до музею зі своєю онучкою Марійкою, ученицею 7­го класу. Як з’ясувалося, саме онучка була ініціаторкою культпоходу. Дівчинка цікавиться історією і тут уже не вперше.

– Я пам’ятаю цей музей ще в радянські часи, – говорить Лідія Варламівна. – Треба сказати, що зараз він змінився на краще. Сучасний ремонт і нові вітрини, у яких виставлено експонати, тішать око. Стало якось світліше. Та й взагалі, видно, що працюють тут люди, небайдужі до своєї справи.

У музейних залах – експонати, добуті при розкопках на території Ольвії, Тіри, а також і інших античних колоній на Чорному морі, які датуються VI­I сторіччями до нашої ери. Кожна експозиція по­своєму цікава. Особливо вражає єгипетський зал, а також золоте сховище, де зібрано платинові, золоті та срібні монети, а також ювелірні прикраси, знайдені у прадавніх усипальницях.

Головний фонд Одеського археологічного музею нині містить 170 тисяч експонатів, які розповідають про історію розвитку Стародавнього Єгипту, Риму, Греції та Північного Причорномор’я.

Проте більшу частину експонатів тримають у запасниках, бо музеєві просто бракує місця в залах. Але й те, що відвідувачі можуть побачити сьогодні, вразить справжніх шанувальників «старовини глибокої».

21 серпня Одеський археологічний музей відзначить своє 186­річчя.