У Дубинівській сільській бібліотеці переселення. Ні, не до нового приміщення.
– Треба рятувати книжки, – говорить занепокоєний ситуацією завідувач Микола Тимановський. І показує на залиті дощем стіни та підлогу в читальній залі. – Стільки книжок уже зіпсовано! Серед них і цінна довідкова література, енциклопедія. Змушений переносити фонд до сусідньої кімнати.
І він бере кіпу книжок та продовжує робити свою справу.
Нагодилися до читальні саме в той момент, коли Микола Іванович самотужки стосами переносив книжки. Стелажі також сам зумів перетягнути, пристосував для цього коліщатка від дитячого візочка. Допомоги не потребує, бо хоче власноруч класифікувати літературу за розділами та відділами. А це може зробити тільки професіонал.
Читальна зала досить простора, понад двісті квадратних метрів. Тут зручно розміщені стелажі, столи, виставкові композиції. Бібліотечний фонд чималий – 26 тисяч примірників. Але далі тут перебувати не можна. З настанням осені дощі почастішають, а взимку засипле снігом, то вологи додасться. У Миколи Івановича, бібліотекаря з 42річним стажем, який дуже любить свою професію, за кожною залитою дощем книжкою болить серце. Адже він упродовж років дбайливо збирав і зберігав цей фонд. А тепер його просто нищить негода.
Посірілі від вологи стеля, стіни, пошкоджені вікна, вибитий паркет явно засвідчують, що дощить тут часто.
– Надворі вже сухо, а в нас ще тиждень може капати. Вода збирається на даху, просочує стелю, – бідкається господар бібліотеки. – Я познімав плафони, побоююся вмикати електрику. Позбирав паркетні дошки, щоб далі не мокли.
Дах Дубинівського будинку культури, в якому розміщені не тільки бібліотека, а й кіноконцертна, спортивна зали та музей, протікає давно, і не в одному місці. Названі зали в окремих місцях також пошкоджені від негоди. Щоправда, кілька років тому було перекрито частину даху, саме над бібліотекою. На жаль, це проблему не зняло. Знову протікає. Напевне, тому, що «точкові» ремонти тут не допоможуть. Найкраще – перекрити весь дах. Та, як радить Микола Іванович, спочатку хоча б праве крило. Господар підрахував, що для цього потрібно десь 800 листів шиферу, вартість одного наразі 50 гривень. А щоби ремонт був якісним, необхідно міняти і перекриття. Самотужки ні сільський, ні районний бюджети цього не подужають. Одне слово, якби ж то не було зими, то й проблем із підготовкою до неї у дубинівців поменшало б.
Цікавлюся у начальника відділу культури райдержадміністрації Валентини Бондаренко, які справи з приготуваннями до опалювального сезону в інших культосвітніх закладах району.
– Цього року з бюджету не передбачалися кошти на ремонти. Своїми силами поточний ремонт провели працівники дитячої музичної школи. Для закладів культури райцентру паливо завозиться централізовано, для чого в достатній кількості є фінансування. Котельні вже підготовлені, – запевняє Валентина Петрівна. – Сільські ж заклади культури забезпечують дровами місцеві ради.
Кілька років тому був зроблений ремонт глядацької зали районного Будинку культури, а минулого року – прибудовано гримерну, на яку артисти так чекали. Вона дуже зручно розміщена, одразу за сценою, має два виходи, що дає можливість всім учасникам концерту добре підготуватися до свого виступу. У гримерну придбано все необхідне: дзеркало, столи, стільці. Опалення в Будинку культури централізоване, тепло скрізь. Нещодавно під’єднали до системи і районний історикокраєзнавчий музей.
У бібліотеках взимку тепло. А от сільські будинки культури та клуби опалюються не всі. Але, щоби в холодну пору року можна було провадити репетиції та заняття гуртків художньої самодіяльності, окремі кімнати обладнані грубками. З роками працівники культури на периферії звикли до, так би мовити, сезонної роботи. Це позначається на тому, що більшість культмасових заходів провадиться саме влітку.
