Протипоказань за віком немає
Щороку, за рекомендаціями Всесвітньої федерації серця, в останню неділю вересня більш ніж у дев’яноста країнах світу відзначається Всесвітній день серця. Його мета – привернути увагу до проблеми серцевосудинних захворювань, що стали у сучасному світі однією з найсерйозніших загроз здоров’ю та життю людей.
В Одесі багато людей чудово знають будинок з пульсуючим серцем на фасаді, по вулиці Пастера. Саме сюди у будьяку годину дня та ночі їх привозить «швидка» або вони добираються самі, якщо раптом стався збій у роботі серця і потрібна термінова допомога. Тут ніхто ніколи не запитає направлення, не вилає за приїзд. Швидко зроблена кардіограма у палаті інтенсивної терапії відповість на головні запитання: чи є загроза життю і що потрібно робити далі. І цього чіткого алгоритму дотримуватимуться всі, хто б не чергував під час приїзду пацієнта. Такий стандарт роботи цієї клініки. Стандарт, який допомагає вже не одне десятиліття рятувати людей.
Кардіохірургічне відділення було створено в МКЛ № 9 двадцять років тому. Його завідувач, кандидат медичних наук Ігор Бурдейний, говорячи про порушення серцевого ритму, яких стає більше, і трапляються вони не тільки у літніх, але й молодих пацієнтів, звертає увагу на кілька важливих моментів:
– При порушеннях серцевого ритму людина має постаратися потрапити до клініки протягом перших двох діб від часу появи аритмії, – говорить Ігор Вікторович. – Якщо це відбудеться пізніше, аритмія різко підвищить ризик тромбоутворення і розвитку інсульту. При різних порушеннях серцевого ритму як оперативну допомогу ми часто застосовуємо ефективний метод радіочастотної катетерної аблації, який добре себе зарекомендував.
Аналогічно і при інфаркті міокарда треба доставити пацієнта в лікарню протягом не більш ніж 6 годин. Якщо необхідні медичні заходи проведуть протягом перших 2 годин, міокард може практично цілком відновитися, не буде рубця та наступних ускладнень. Тому цей час медики називають «золотим».
Кардіохірургами відділення накопичено чималий досвід щодо встановлення кардіостимуляторів, кардіоверторівдефібриляторів, які штучно підтримують роботу серця, проведенню коронарографій та стентування артерій.
Щороку у відділенні імплантується майже сто кардіостимуляторів. Цей показник навіть трохи вищий за середній по Україні. Кардіоверторидефібрилятори імплантують хворим, які перенесли інфаркт міокарду, з високим ризиком развитку життєзагрозливих порушень серцевого ритму. Вони стають дуже важливою страховкою життя цих людей.
Пацієнтам із блокадами (зупинками) серця, які надходять по службі «швидкої» і яким загрожує неминуча смерть, встановлюються спочатку тимчасові, а потім постійні кардіостимулятори. Таких хворих щороку надходить у клініку кілька десятків.
Щороку у відділенні виконується близько 400 операцій, зокрема близько 200 коронарографій і 50 стентувань коронарних артерій. Встановлюють зокрема і стенти з лікувальним покриттям, яке поступово вивільняється та запобігає розвиткові повторних звужень артерій.
Загалом, на сьогоднішній день у МКЛ № 9 ім. професора О.І. Мінакова подають кардіологічну допомогу на рівні світових стандартів. Єдиним протипоказанням до успішних результатів лікування стає пізнє звертання.
– Причому, це стосується всіх: і молодих, і літніх, і дуже літніх пацієнтів, – говорить завідувачка кардіологічного відділення Олена Кобелєва. – Якщо вони звертаються вчасно, медикаментозна терапія, інвазивні методи лікування, та й хірургічні втручання, виявляються набагато ефективнішими. Тим більше що відкриті операції на серці в Одесі уже роблять. І пацієнтів не потрібно, як раніше, відправляти до київських клінік.
Двадцятирічний досвід роботи Олени Михайлівни підтверджує: протипоказань за віком для успішного лікування серцевосудинних захворювань немає. Це старий, стабільний і досить шкідливий стереотип, мовляв, у похилому віці лікувати серце практично марно. І його, на думку фахівців, треба неодмінно позбуватися. У відділенні, очолюваному Оленою Кобелєвою, лікувалося чимало «дуже дорослих», як говорить сама лікарка, пацієнтів – 9294 роки. І їхній стан вдавалося істотно поліпшити. До думки фахівців варто дослухатися, і свій шанс зберегти здорове серце не вгаяти.
Світлана КОМІСАРЕНКО,«Одеські вісті»
Про що воно стукає…
Приміщення районної лікарні давньої побудови можна віднести до визначних пам’яток місцевого значення. Поруч зі старими будівлями, у радянські часи виросли нові двоповерхові (для стаціонару) та поліклініка – свідчення того, як влада дбала про здоров’я народу. Та й згадується безкоштовне медичне обслуговування, коли хворий приходив до медика і його лікували. Тоді ж лікарю простіше було змінити призначення, бо воно не обтяжувало кишеню хворого.
Але, на жаль, сьогодні районна лікарня переживає не кращі часи. І все ж вона функціонує. Як вважає медичний персонал, заслуга в цьому головного лікаря Максима Івановича Суковатого, який всупереч кризі зумів зберегти цей рятувальний острівець для кодимців. Часто йому доводилось ухвалювати непопулярні рішення – скорочувати штат, ліжкомісця, ставки, перепрофілювати сільські лікарні.
Коли звернулися до статистики, то з’ясувалось, що серцевосудинні захворювання посідають перше місце як у районі, так і загалом в області. Як зазначила лікаркардіолог Тамара Георгіївна Остапок, серед усіх диспансерних терапевтичних хворих – 70% з серцевосудинними захворюваннями. Гіпертонія серед дорослих – 32%, ішемічна хвороба серця – 20%, серед працездатного населення – 14%, стенокардія відповідно – 10 і 7 відсотків. Звичайно, і кардіолог, і терапевти провадять санітарнопросвітницьку роботу серед населення. Та це відчутно не впливає значною мірою на покращення ситуації. Погіршення здоров’я населення фіксується по всій Україні. Адже, крім інших чинників, у своїй більшості через брак коштів люди недоотримують необхідних вітамінів та мікроелементів. І це дає невтішну картину високого рівня серцевосудинних захворювань та смертності.
Максим Іванович Суковатий не приховує, що йому понад усе хочеться, щоб Кодимська районна лікарня за рівнем медичного обслуговування та оснащення не поступалась багатьом міським та обласним лікувальним закладам. Але одного бажання замало. Кошти, які виділяються державою на охорону здоров’я у районі, до лікарні доходять у значно скорочених сумах. Напевне, чиновники сумніваються у правильності державних розрахунків, які зроблені у розрахунку на душу населення. А всі докази головного лікаря чомусь ігноруються.
– Якби всі гроші доходили до нас, то тоді можна було б говорити і про безкоштовне стовідсоткове лікування пільгових категорій. Хоча ми і зараз стараємось охопити безкоштовною меддопомогою інвалідів війни, немовлят. За такої ситуації з фінансуванням, звісно, не всі можуть скористатись пільгами, – розповідає Максим Суковатий.
Цього року, як і минулого, кошти були виділені тільки на надання ургентної допомоги. Та попри все, незабаром тут планується відкрити діагностичний центр, апаратура для якого вже давно чекає свого зоряного часу. Справу вдалось зрушити з мертвої точки завдяки першому заступнику голови обласної державної адміністрації Наталії Анатоліївні Чегодар, котра посприяла цій справі. Тож незабаром телемедицина дасть змогу провадити консультації з фахівцями обласної лікарні, що підніме на вищу сходинку якість обслуговування хворих на серцевосудинні та інші захворювання.
У лікувальному закладі вже давно гостро стоїть кадрове питання. Відчувається нестача кардіолога, терапевтів. Але сюди молоді фахівці не їдуть. Однією з основних причин називають відсутність житла для медперсоналу. Хоча і у великих містах це – проблема.
Завідувача терапевтичного відділення Валерія Микитовича Гладченка понад усе непокоїть відсутність сучасної кардіологічної апаратури, яка б дала змогу на 100% бути впевненому у діагнозі, що сприяло б правильному добору ліків і одужанню. На озброєнні терапевтів, на думку, В.М. Гладченка, мають бути кардіомонітори. Такий апарат є в палаті інтенсивної терапії, але ця апаратура швидко виходить з ладу. Чому б не мати холтери районній лікарні? Як розповідає лікар, не завжди під час електрокардіограми можна вловити той чи інший збій у роботі серцевосудинної системи, а згаданий апарат цілодобово спостерігає за діяльністю серця і веде запис.
На сьогодні у стаціонарі пройшли лікування близько 870 чоловік, з яких 600 – з серцевосудинними захворюваннями. Цілком закономірно, що найважливішим напрямом роботи кардіологічної служби лікувального закладу є удосконалення надання допомоги хворим на гострий коронарний синдром, зокрема гострий інфаркт міокарда.
Однією з найважливіших медикосоціальних проблем в Україні директор Департаменту розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України Микола Хобзей під час науковопрактичної конференції, присвяченої актуальним питанням сучасної кардіології, назвав серцевосудинні захворювання. Кількість людей, які мають хвороби системи кровообігу в Україні, досягла 25,8 млн. Показник смертності від хвороб системи кровообігу в Україні за минулий рік у структурі загальної смертності населення становив понад 60% та посів одне з перших місць в Європі як серед всього населення, так і серед населення працездатного віку.
Зниження смертності від серцевосудинних і судинномозкових захворювань – є національною стратегією, що базується на реалізації Державної програми запобігання та лікування серцевосудинних та судинномозкових захворювань. Дослухатись до порад лікарів чи ні – вибір кожного. Зробіть свій вибір на користь здоров’я!
Любов КУЗЬМЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Кодимський район
