День усиновлення в Україні відзначається з 2009 року, 30 вересня. І той факт, що на цю дату припадає вшанування Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії, має символічне підґрунтя. Адже Віра не полишає діток, які чекають на своїх батьків. Надія приводить до дитячих притулків тих, хто хоче, щоб у їхній оселі лунав дитячий сміх. А Любов єднає серця дорослих і малих, даючи змогу одним пізнати щастя батьківства, іншим – відчути себе потрібними.

Перефразовуючи народну мудрість, можна сказати, що дитина без батьків – як народ без історії. Питання виховання та захисту юного покоління завжди актуальні для будь­якої країни. Адже діти – це гарант самозбереження нації, її поступу, збагачення духовних пріоритетів держави. Зважаючи на це, держава стала приділяти більше уваги усиновленню. За даними Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, нинішнього року українці всиновили на чверть дітей більше, ніж за цей же час торік. Міждержавне усиновлення дітей­сиріт скоротилося вдвічі і саме настільки збільшилося національне. Сьогодні в Україні близько 1600 сімей, які бажають усиновити дитину.

Одещина входить у трійку лідерів за рівнем дитячого усиновлення. Про це сказав голова Одеської обласної державної адміністрації Едуард Леонідович Матвійчук під час візиту у дитячий притулок «Світанок» (м. Одеса). Кількість дітей, які надходять навіть до цього притулку, з кожним роком зменшується. Це втішає, бо у нас усе менше залишається дітей без сім’ї, сказав Едуард Матвійчук. За його словами, у 2010 році 143 дитини були усиновлені в регіоні українськими батьками та 103 – іноземними. У минулі роки кількість іноземних усиновлень була більшою. Нинішня ситуація свідчить про те, що наше суспільство починає піклуватися про дітей України.

– Сприяють усиновленню і підписані Президентом України Віктором Януковичем закони про підвищення допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми і про збільшення відпустки при усиновленні дітей, – говорить виконувачка обов’язків начальника служби у справах дітей Кодимської райдержадміністрації Наталя Олександрівна Редька.

За її словами, у Кодимському районі сьогодні стоять в черзі дві сім’ї, які бажають усиновити по одній дитині від 3 до 6 років. Натомість з понад 30 тисяч сиріт, які перебувають на національному обліку з усиновлення, лише три тисячі – до семи років. Усі інші – старші або мають братиків чи сестричок. Проте служба у справах неповнолітніх не дозволяє розлучати діток, які пов’язані родинно. Є сім’ї, які усиновляють одразу двох діток, чимало з них забирають на виховання у будинки сімейного типу, як це сталося з двома дітками з Кодими, котрі виховуються у Котовську.

Міжнародний досвід доводить, що усиновлення є найкращою формою сімейного влаштування дитини­сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Якщо кілька років тому в Україні щодня всиновлювали 30 дітей, то сьогодні майже 50 хлопчиків і дівчаток знаходять нові родини. У Кодимському районі за 3 роки усиновлено лише 2 дітей. Цифра ця не свідчить про активність кодимчан у цій благородній справі. Поговоривши з багатьма потенційними усиновлювачами, довідалась, що одних стримує відповідальність перед державою та дитиною, інших – усталений спосіб життя, в якому нічого не хочеться змінити, третіх – страх перед новими клопотами, які здаються нездоланними.

За офіційними даними, загалом у районі 146 дітей, які мають статус сиріт або позбавлені батьківського піклування і поки що не мають своєї сім’ї, перебувають на державному утриманні та під опікою. Однак 84% із них охоплені сімейними формами виховання, влаштовані в дитячі будинки сімейного типу та в прийомні родини.

Станом на 1 вересня 2011 р. в області на обліку перебуває 7 сімей та 2 особи, які хочуть взяти дитину у родину.

У службі у справах дітей Кодимської райдержадміністрації розповідають, що дітки, які потребують усиновлення, здебільшого старші 7 років. Для усиновлення двох­трьох дітей, які пов’язані родинно, охочих немає. Хіба що взяти до будинку сімейного типу. І все ж, як зазначили тут, загалом по країні нині відчувається нестача дітей для усиновителів. Тож у найближчому майбутньому звертатимуться до сусідніх районів.

Сьогодні у 35 країнах світу живуть 205 тисяч усиновлених з України дітей. До 2008 року майже половина усіх усиновлень в області здійснювалась іноземцями. Коли було прийнято державну програму підтримки усиновлення, ситуація почала поступово змінюватися. У цьому році національне усиновлення склало 77% від усіх усиновлень.

Начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Людмила Швирьова на останній прес­конференції підкреслила важливість проведення роз’яснювальної роботи службами у справах дітей та центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді серед прийомних батьків та батьків­вихователів щодо усиновлення дітей­сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу. Адже у результаті роз’яснювальної роботи протягом 2011 року усиновлено 11 дітей, що майже вдвічі більше, ніж за три минулих роки разом взятих.

Щороку кількість усиновлених дітей в Україні збільшується, водночас зменшується їхнє число у сиротинцях і школах­інтернатах. Та чи скоро настане той час, коли ці заклади буде зачинено?