Забудьте дорогу до діабетичного відділу супермаркету

Доцент кафедри внутрішньої медицини № 1 з курсом серцево­судинної патології Одеського медичного університету Олександр Іванович Перстньов – людина усмішлива, іронічна і, судячи з усього, дуже терпляча. Адже йому постійно доводиться працювати із пацієнтами, які страждають на цукровий діабет, норовлять різними шляхами «обхитрити» свою недугу, довести, що знають більше за медиків і відомими лише їм методами можуть позбутися підвищеного вмісту цукру в крові.

Втім, в усьому світі це захворювання вважають одним із найскладніших з точки зору прогнозування, розуміння причин виникнення та витратних у плані лікування. Але позаяк кількість хворих серед людей працездатного віку постійно зростає, розвинуті країни докладають величезних зусиль для допомоги їм. У 1989 році було ухвалено Сент­Вінсентську декларацію. Її основний зміст полягає в тому, що цукровому діабетові треба запобігати. Це обійдеться набагато дешевше, ніж лікування. Серед причин, що можуть призвести до захворювання, закордонні фахівці впевнено називають ресторани швидкої їжі. Тому в розвинутих країнах їх зараз і закривають, і пояснюють людям небезпеку для здоров'я від такої їжі. Крім того, дуже великі кошти виділяються на лікування як цукрового діабету, так і його ускладнень.

Наприклад, у США на хворих на цукровий діабет витрачається четверта частина бюджету охорони здоров'я. Лише на лікування синдрому діабетичної стопи (це одне з най­страшніших ускладнень цукрового діабету, що призводять до гангрен та ампутацій ніг) виділяється коштів утричі більше, ніж увесь Державний бюджет України! У Німеччині з 400 тисяч інсулінозалежних 10% можуть дозволити собі придбати інсулінові помпи. Це такі розумні прилади, які регулюють подавання інсуліну. Вартість найдешевшої помпи становить близько 2 тисяч доларів. Ще потрібні видаткові матеріали до неї на 800 – 1500 гривень на місяць. Хороша модифікація обійдеться від 6 до 8 тисяч доларів. Відповідно й видаткові матеріали обійдуться дорожче. Зрозуміло, що в нашій країні дозволити собі це сучасне досягнення медицини можуть лише одиниці. Минулого року власників інсулінових помп у нас налічувалося лише 237.

– Цукровий діабет – це захворювання, з яким треба навчитися мирно співіснувати, ведучи відповідний спосіб життя, правильно харчуючись та підтримуючи необхідний обсяг фізичних навантажень, а також приймаючи таблетки для зменшення рівня цукру у крові або роблячи ін'єкції інсуліну, – говорить Олександр Іванович. – Якщо раніше вважався нормою обсяг талії у чоловіка 102 сантиметри, то сьогодні це вже чинник ризику у плані розвитку серцево­судинних захворювань, артеріальної гіпертонії, цукрового діабету. Обсяг талії у чоловіка не мусить перевищувати 90 сантиметрів. Такий модельний стандарт, якщо хочете.

Ноги годують усіх, про це не варто забувати. Краще якнайдовше ходити на своїх ногах, ніж на найкращих німецьких протезах. Тому хворі на цукровий діабет щодня повинні оглядати стопи. Устілки та саме взуття треба добирати точно за розміром. Шкарпетки краще обирати без тугих перетяжок. Якщо з'являються натоптиші, їх у жодному разі не можна зрізати. Хворим на цукровий діабет не показано парити ноги. Тому перед тим як зняти натоптиш пемзою, можна зробити ножну ванночку за температури 37­38 градусів взагалі без мийних засобів або з дитячим милом чи шампунем. Після ванночки стопи треба висушити та намазати живильним кремом. Багато пацієнтів добре озиваються про крем "Бальзамед" і дитячий крем.

Хворим на цукровий діабет не рекомендується робити педикюр. У цьому разі досить часто травмується нігтьове ложе, а сам ніготь округляється. Нігті потрібно підстригати, залишаючи форму квадратною, щоб зберігався нормальний упор у край взуття. А якщо ні, то швидше розвивається так званий врослий ніготь – перший крок до можливої втрати пальця.

Якщо в людини періодично підскакує цукор, відповісти на питання, чи є в неї цукровий діабет, допоможе визначення рівня глікозильованого гемоглобіну. Якщо він перевищує 7%, то в пацієнта вже є цукровий діабет. Якого типу, потрібно розбиратися, але захворювання точно є.

Я не могла не поцікавитися в Олександра Івановича його ставленням до продуктів харчування для діабетиків. Спеціальні стенди та відділи давно з'явилися в багатьох великих магазинах Одеси. Мене, чесно кажучи, бентежило те, що цукерки, вафлі, мармелад, пропоновані покупцям, вироблені із найрізноманітніших компонентів. І ніхто не знає, як відреагує на ці чужорідні речовини організм хворого.

– Я завжди говорю своїм пацієнтам: забудьте дорогу до діабетичного відділу супермаркету, – веде далі Олександр Іванович. – Ну хто точно знає, із чого зроблений діабетичний хліб? Краще зайти до магазину, взяти звичайний кефір і уважно вивчити його склад. Хворого на цукровий діабет, насамперед, мусить цікавити кількість вуглеводів. Далі він розраховує кількість хлібних одиниць (1 хлібна одиниця дорівнює 10 – 12 грамам цукру), що містяться в тому чи іншому об’ємі кефіру, і спокійно випиває його. Аналогічно і з усіма іншими продуктами – печивом, шоколадом. Виходить здоровіше й дешевше харчування.

Выпуск: 

Схожі статті