“Хто слухає Моцарта – той стає розумним”, – відповіла мені семирічна Ксеня на запитання, чому вона прийшла послухати класику. На концерт до філармонії дівчинку привели батьки – мама Вероніка й тато Віктор. Малючці класична музика знайома ще “з животика”, адже мама в неї – артистка балету оперного театру. Але найцікавіше, що сім’я “привела” четвертого слухача – ще не народженого Ксениного братика (чи сестричку) на цей незвичайний концерт. Що в ньому незвичайного? А те, що головними слухачами були малята, які ще не з'явилися на світ.

Уже другий рік Одеська філармонія влаштовує серію концертів під загальною назвою “Ефект Моцарта”. Програма ця з'явилася в результаті співпраці творчого колективу філармонії на чолі з Галиною Борисівною Зіцер і професорки кафедри акушерства та гінекології Одеського національного медичного університету Світлани Родіонівни Галіч.

– За цією методикою я працюю під девізом “Моцарт – замість пігулок і крапельниць”, – говорить Світлана Родіонівна. – Мої пацієнтки із задоволенням слухають класику, і я бачу результат. Жінки стають життєрадісними. Для домашньої музичної терапії можна, звичайно, обзавестися дисками із записами, але найбільш відчуємо цей самий “ефект”, якщо слухати музику в живому виконанні.

Перед концертом Світлана Галіч прочитала коротку лекцію. Більшість сказаного для мене стало відкриттям. Виявляється, дитина в утробі матері реагує на зовнішні подразники точно так само, як і після пологів. Вона теж може сміятися, радіти, кривлятися, сумувати, плакати… Нам показали пару десятків фотографій малят в утробі матері, за чиїми емоціями спостерігали ще до їхньої появи на світ. Справді, їх, що вже народилися, легко впізнати за усмішкою або гримасою. А ще підтвердилися слова семирічної Ксені про те, що класика робить людину розумнішою: десять хвилин прослуховування такої музики здатні підняти рівень розумового розвитку дитини (так званий IQ) у вісім­дев'ять разів.

Концерт почав наймолодший артист – учень школи ім. П.С. Столярського Ілюша Кауфман. Шестирічний піаніст зірвав оплески, щойно увійшовши до зали. Дитина вітала публіку милою усмішкою і зіграла для нас твір Шостаковича. У другому концертному номері до Іллі долучилися Катруся Гуляк та Віка Гончарова – дві скрипальки з тієї ж школи Столярського.

Дитяча музика, до речі, впливає на внутрішньоутробний розвиток маляти краще, ніж навіть дуже професійне виконання відомого артиста. Саме цим і відрізняються твори Моцарта – їх писала дитина. До того ж, у музиці композитора­вундеркінда є всі частоти: від найвищих до найнижчих, тож маля може сприйняти всю звукову гаму.

Світлана Родіонівна запевняє, що музика може супроводжувати маля завжди, вона навіть може передувати зачаттю. Є спеціальні програми музичної терапії для сімейних пар, які збираються завести дитину. Маля в утробі мами набагато більше посміхається й радіє, якщо вони разом слухають твори диво­дитини Моцарта. Зараз на Заході стає популярним народжувати під класичну музику, особливо це стосується операцій кесаревого розтину. У нас же такий метод заспокоєння практикується рідко. Світлана Родіонівна тільки раз приймала пологи під музичний супровід.

Класику можна слухати й немовлятам. Але найактивніших батьків слід застерегти: програвач повинен перебувати на відстані як мінімум метр від ліжечка маляти, гучність звуку залишатися такою ж, як розмовна мова. І в жодному разі не надівайте дитині навушники!

Діти, з мамами яких Світлана Галіч уперше перевірила “Ефект Моцарта”, уже пішли в перший клас.

– Не можна розраховувати, що кожен з них буде генієм, – стверджує лікарка. – Але точно можу сказати одне: усі ці діти розвиваються гармонійно, їм легше розкрити свої здібності й реалізовувати себе у творчості, науці, спорті – у тому, до чого саме вони схильні.

Уже три мої подруги стали мамами. Пам'ятаю, кожна з них під час вагітності мріяла, що дитина в неї буде розумною, талановитою, і взагалі най­най. Дівчата не могли збагнути, як же виростити вундеркінда: віддати її до школи мистецтв, до спортивної школи, до театрального гуртка, зайнятися з нею вивченням англійської чи не з пелюшок або відвідувати всі культурні заходи. Журналістика багато в чому мені допомагає. Тепер я точно знаю, що порадити подругам: спробувати на собі й майбутній дитині «Ефект Моцарта». А маля вже саме визначиться, ким йому бути – спортсменом, музикантом чи вченим.