Складати чи становити?

Всі тепер самоперекладають рос. составлять, составить як складати, скласти.До певної міри це правильно. Бо й справді:

рос. укр.

составлять поезда складати поїзди (потяги)

составить доклад, скласти доповідь,

список, график, список, графік,

отчет звіт (справоздання)

составить скласти

представление уявлення

составить мнение скласти думку

составлять

уравнение (мат.) складати рівняння

А чому ж усе­таки ми сказали правильно до певної міри? Бо є багато ситуацій, коли на місці складати, скластизначно природніше лунають інші дієслова. Наприклад:

рос. укр.

составлять словарь у(в)кладати словник

составить стулья, зсунути (позсовувати)

столы стільці, столи

составлять лекарства готувати ліки

составить новое створити (сформувати)

правительствоновий уряд

составлять коллекцию збирати (компонувати)

колекцію

составить компанию дібрати собі

себе товариство

составить компанию стати за товариша,

кому товаришувати

(товаришити) кому

составить себе имя здобути собі ім’я

составить что­л. зняти щось

сверху вниз ізгори вниз

Та сучасним літераторам до цих, інших, дієслів байдуже: вони звикли складати, скласти навіть там, де чітко вимальовуються поняття давати в сукупності або являти собою що чи бути чим і де нормальні(а не зрусифіковані) українціпишуть СТАНОВИТИ, ЯВЛЯТИ СОБОЮ, БУТИ.

Ось погляньмо (і запам’ятаймо):

рос. укр.

рентабельность рентабельність

составляла становила

прибыль за год прибуток зарік

составила становив

это не составляет це не становить

никаких трудностей жодних труднощів

составлять исключение являти собою виняток,

бути винятком

это составит це буде

их счастье їхнім щастям

вода составляет вода становить

значительную часть значну частину

планеты Земля планети Земля

Примітка.Дієслово становитив нашій мові доконаного виду не має. Російське составлять– має. І це збиває букваліста з пантелику: там, де росіяни кажуть прибыль составила (доконаний вид), він пише прибуток склав, бо це дієслово доконаний вид має. «Тільки що з чим склав?» – спитаємо ми. Адже ж мова йде про вже цілком сформованепоняття давати в сукупності, а його наша мова відтворює з недоконаним дієсловом. Навіщо ж тут замінювати слово?

Такий потяг до однаковості з російським випродукував іще один покруч у сьогоднішніх ЗМІ – придбавати замість узвичаєного купувати,бо росіяни, бач, мають приобретать(недоконаний вид; недоконаний у нас – дбати), а ми маємо тільки придбати(доконаний вид). Час, мабуть, уже покласти край оцьому пристосовництву!