Шановні військовослужбовці, ветерани війни, учасники бойових дій!

День захисника Вітчизни – воістину всенародне свято. Свято, яке поєднує всі покоління незалежної України.

Ратні традиції ветеранів нині гідно продовжують спадкоємці слави фронтовиків.

Сьогодні, в цей знаменний день, бажаю збройним захисникам Батьківщини успіхів в оволодінні бойовою технікою та зброєю, у вирішенні завдань з охорони рубежів рідної країни.

Низький уклін вам, учасники бойових дій, за проявлені мужність і стійкість при виконанні військового обов’язку.

Бажаю міцного здоров’я, благополуччя, добра вам та вашим рідним і близьким!

Голова обласної державної адміністрації Е. Матвійчук

Шановні земляки!

23 лютого народ України святкує День захисника Вітчизни. А отже – вшановує всіх, хто причетний до цьо­го високого звання, звання єдиного для всіх: від вкритих сивиною і увінчаних нагородами фронтовиків, до молоді, яка лише нещодавно одягла військову форму.

І цього зв'язку не порушать ніякі зміни в сучасному світі. Ми були і є свідками та учасниками радикальних перетворень, які відбуваються і в нас, і в усьому світі. В інших вимірах живе й наше суспільство. Але не можна забувати, відкидати все те, що цьому передувало. Священною є пам'ять про нашу Перемогу і про тих, хто її виборював, заплативши найдорожчу ціну.

Люди, які носять почесне звання захисника Вітчизни, уособлюють всі етапи розвитку нашого славетного війська: ті, хто вів смертельний двобій із фашизмом, брав участь у так званих локальних воєнних конфліктах, миротворчій діяльності, несе сьогодні нелегку військову службу.

Користуючись нагодою, хочу привітати усіх з Днем захисника Вітчизни, побажати міцного здоров'я, щастя, творчої наснаги, успіхів на обраному шляху та оптимізму.

Голова обласної радиМ. ПУНДИК

Шановніземляки!

Сьогодні,уДеньзахисникаВітчизни,усіми,громадянинезалежноїУкраїни,по­особливомуусвідомлюємоівідчуваємонеминущуцінністьнашогоспільногонадбання,якимємир.Ітомуадресуємосвоющирувдячністьтим,хтозахистивнашемирнесьогоденнявбояхзфашистськоюсилоютемною,ізпроклятоюордоюіноситьгордеім'я–ветеранВВВ,атакожтим,хтоохоронявріднуземлюупіслявоєннірокиісьогодністоїтьвармійськомустроюнавартіВітчизни.

ВідіменіобласноїРадимирувітаюусіх,хтоносивіноситьармійськіпогони,ізвсенароднимсвятомібажаюміцногоздоров'я,добробуту,здійсненняусіхпланів.Нехай завжди буде над нашою рідною Україною чисте мирне небо.

Голова обласної Ради миру, Почесний громадянин міста­героя Одеси, Герой України В. ФІЛІПЧУК

Любі ветерани!

Є традиції, які непідвладні часу.Одна з них – вшановувати збройних захисників рідної землі від зазіхань на її територію, на свободу народу. Це – ве­личезна данина поваги тим, хто здобув Перемогу, обстояв честь та незалежність рідної країни у бо­ротьбі з фашизмом. Їхній подвиг не применшити нікому й ніколи!

Ми знаємо, що сьогодні прес­тиж людей, які носять війсь­кову форму, досить високий, і незважаючи на всі труднощі, наші воїни виконують свій конституційний обов’язок. А ми, ветерани, будемо час­тіше зустрічатися з воїнами, передавати їм свій життєвий та бойовий досвід. Навчати їх на конкретних прикладах подвигів фронтовиків, їхньої вірності обов’язку, хоробрості та мужності.

Від імені обласної ради Ор­ганізації ветеранів України та від себе особисто вітаю вас і усіх тих, хто служив в армій­ському строю і хто перебуває на службі сьогодні, із всенародним святом – Днем захисника Віт­чизни. Здоров'я міцного бажаю вам, добробуту та успіхів в усіх ваших шляхетних справах!

Голова обласної ради Організації ветеранів України О. Гурський

Шановнітовариші,бойовідрузі!

Відіменігромадськоїорганізації«Об'єднанняветеранів–вищихофіцерівм.Одеси»теплотащировітаємовсіхветераніварміїтафлотузізнаменнимсвятом–ДнемзахисникаВітчизни.

Багаторічна служба у Збройних силах на різних посадах дозволяє нам сьогодні з гордістю заявити: ми чесно й відповідально виконували покладені на нас завдання щодо оборони країни, забезпечуючи мирну працю нашого народу. Ми бажаємо Вам здоров'я та щастя в житті. Воїнам армії та флоту України бажаємо успіхів у службі, невичерних сил для надійного захисту нашої Вітчизни.

З повагою

голова Ради громадської організації «Об'єднання ветеранів – вищих офіцерів м. Одеси»

генерал­майор Л. ТИЩЕНКО;

члени ради:

генерал­лейтенанти

М. ДОМАШЕВ, О. КАЛАШНИКОВ,

генерал­майори В. СОЛОГУБ, В. СНЯТОВСЬКИЙ, М. ЄРЕМЕЄНКО,

капітан І рангу Е. КІМ

Долі людські

Зберігаючи і у пам'яті, і в серці

Сергій Кирилович Огнєв прийшов до редакції і сказав, що зі схваленням зустрів повідомлення про те, що «Одеські вісті» просять ветеранів ділитися своїми спогадами про участь у боях в роки Великої Вітчизняної війни і приносити фотографії того незабутнього часу.

Йому цього року виповнюється дев'яносто років. А у свої неповних двадцять він, після закінчення Астраханської школи авіаційних механіків, був направлений до діючої армії, де пізнав і радість бойових перемог і гіркоту поразок. На його піклуванні був крилатий штурмовик ІЛ­10, який фашисти називали літаючою чорною смертю. Огнєв не знав спокою, дбаючи про те, щоб його літак завжди був готовий до старту в небо, повністю заправленим пальним. З особливою старанністю обстежував серце штурмовика – двигун. І йому було приємно, коли льотчик дякував після повернення з бойового завдання, а комеск відзначав як справжнього господаря літака.

На військових аеродромах довелося пережити усіляке. І бомбування, і термінові, за тривогою, передислокації. Доводилося підніматися у небо і повітряним стрільцем­радистом. Особливо запам'ятався повітряний бій, коли захищався від декількох ворожих винищувачів. Вів вогонь навмання, тому що стерв'ятники насідали з усіх боків і безупинно стріляли. Дотепер дивується тому, як під градом кулеметних черг вдалося вціліти екіпажу.

Отож, у безперервній праці, постійно ризикуючи, пройшов він дорогами війни по рідній, радянській, землі, потім визволяв від фашистів Болгарію, Румунію, Югославію, Угор­щину. І зустрів довгоочікувану перемогу на угорсько­австрійському кордоні під містечком Самботлеєм, звідки штурмовики робили свої останні вильоти.

Після війни залишився на надстрокову службу, зі срібною медаллю закінчив вечірню десятирічку, а потім Харківське вище інженерне авіаційне училище. Служив у кількох військових округах. Армійську кар'єру закінчив заступником командира авіаційного полку з інженерно­авіаційної служби.

Сьогодні інженер­полковник у відставці, кавалер двох орденів Червоної Зірки, Вітчизняної війни II ступеня, «За мужність» і багатьох медалей. Сергій Кирилович Огнєв у міру своїх сил і можливостей прагне донести до молодих людей святу правду про Велику Вітчизняну війну і бажає їм бути відданими рідній землі, корисними сім’ї, близьким, своєму народу.

Ми розглядали фотографії, принесені Сергієм Кириловичем, які він зберігає багато років. На звороті однієї з них написано: «Прийом до членів ВЛКСМ Беляєва. Травень 1945 р. Угор­щина. Я – ліворуч другий». А друга фотографія, що публікується, зроблена через 65 років, у День Перемоги, у м. Одесі. Сергій Кирилович сфотографувався з Марійкою, Даринкою, Васьком і Христинкою, за щастя яких пішов воювати у свої дев'ятнадцять юнацьких років. І найвища нагорода для нього, фронтовика, – їхня щира дитяча довірливість і бузок, подарований ними. Зворушило колишнього солдата і те, що сфотографуватися з дітлахами на спомин його попросили їхні батьки, до цього незнайомі йому люди.

Віктор МАКСИМОВ,«Одеські вісті»

Армія

Не віддані забуттю

Щоразу, зустрічаючи День