Немає пророка у своїй Вітчизні?

Про те, що в Одесі було розроблено найкращу у світі вакцину від грипу, я довідалася випадково, під час святкування 50­річчя випуску одного з курсів нашого медичного університету. Повірити в це, з одного боку, було важко, тому що вітчизняну науку всі звикли лаяти. З другого, як не враховувати, що саме в Одесі ще у 1886 році було створено другу у світі (після Паризької) бактеріологічну станцію. Що в нашому місті успішно працювали такі видатні вчені, як І.І. Мечников, М.Ф. Гамалія, Я.Ю. Бардах, Д.К. Заболотний, А.А. Веріго, В.А. Хавкін. А ідеї великих, як відомо, не зникають. Вони лише чекають свого часу, щоб бути почутими знову.

Колектив вчених Одеського НДІ вірусології та епідеміології ім. І.І. Мечникова під керівництвом директора, доктора медичних наук, професора Г.С. Скрипченка зробив відкриття явищ фазових перетворень імуногенностей та інших ознак вірусів грипу типу А і В. Простіше кажучи, було розроблено технологію одержання полівалентної вакцини від грипу, а також прогнозування типів збудників майбутніх епідемій. Вакцини ефективної, пролонгованої дії, що дозволяє захистити людину від хвороби терміном на 5 – 10 років. Її виробництво навіть увійшло до пла­нів науково­технічного та соціально­економічного розвитку СРСР на період до 2010 року.

Частково матеріали цього відкриття були опубліковані. До Одеси зачастили делегації з розвинених країн, зокрема із США. Георгію Степановичу пропонували переїхати до США або Великої Британії, щоб працювати там. Він відмовився. Дуже хотілося побачити розробку реалізованою вдома. Потім іноземні інвестори запропонували 200 мільйонів доларів на спорудження в нашому місті технополіса. Скрипченку поставили умову: здійснювати наукове консультування подальших розробок та виробництва. На цьому етапі необхідно було вести переговори з урядом, тому що проект був дуже масштабним і міг зачепити інтереси великих виробників вакцин. На тому все й загальмувалося.

– Нам обов’язково потрібно повернутися до наукових розробок, зроблених у 80 – 90­ті роки минулого століття, – переконаний Георгій Степанович. – Адже Україна тоді входила до першої десятки за рівнем розвитку, зокрема і науки. І тому дотепер ніхто не придумав вакцину, ефективнішу, ніж наша.

Що ж, Георгій Степанович правий: щорічна вакци­нація від грипу здатна призвести до ускладнень, посилення алергійних реакцій. Та й коштів на ім­портну вакцину потрібно чимало. Свій, вітчизняний, препарат більшість цих проблем зняв би з порядку денного. Але, на жаль. Як завжди – немає пророка у своїй Вітчизні!

Головна клініка області

Обласна клінічна лікарня, що в житломасиві Котовського, – головний багатопрофільний стаціонар області, центр медичної, науково­практичної та організаційної сфери охорони здоров’я.

Її будівництво почалося в 1980 році зі спорудження корпусів консультативної поліклініки і деяких допоміжних служб. Перед будівельниками поставили завдання завершити роботи в максимально короткий термін. І вони з ним впоралися – лікарню здали в експлуатацію усього через 3 роки. Офіційна церемонія відкриття відбулася 17 червня 1983 року. Це був рекорд у масштабах усієї країни! І, напевно, саме ця обставина послужила доброю ознакою. З того часу Одеська обласна клінічна лікарня не раз ставала лідером в освоєнні найсучасніших методів лікування пацієнтів і організації роботи медперсоналу.

Справжнім проривом у міжнародних зв’язках стало підписання у 1992 році угоди про партнерство з американським госпіталем Коні­Айленд із Нью­Йорка. Успіх «Одеського проекту», ініціатором якого виступив тодішній головний лікар лікарні Василь Пименович Гогуленко, заклав основу для цілого ряду міжнародних парт­нерських програм. Координувати і фінансувати їх Конгрес США доручив спеціально створеній структурі – Американському міжнародному альянсу охорони здоров’я. У межах цієї співпраці 120 фа­хівців обласної клінічної лікарні пройшли стажування за океаном. Кілька лікарів здобули можливість попрактикуватися у проведенні передових на той час операцій із застосуванням методів ендоскопії та лапароскопії. Завдяки цьому на базі обласної лікарні уперше в Україні під керівництвом професора Володимира Грубника були впроваджені лапароскопічні операції.

Мамологічний центр в Одеській обласній клінічній лікарні створений для поліпшення якості ран­ньої діагностики проблем молочної залози у жінок, ракових захворювань, лікування доброякісних пухлин. Спів­праця з найбільшими організаціями в сфері діагностики ракових захворювань молочних залоз, такими як USAID, AIHA та інші, дозволяє впроваджувати і успішно застосовувати найновіші технічні досягнення і медичні операції.

Центр мамології ставить перед собою завдання організувати роботу з медпрацівниками регіону щодо навчання діагностиці хвороб молочних залоз, пропаганди навчання жінок самообстеженню з метою виявлення перших ознак захворювання.

Сучасна техніка, якою оснащене відділення інтенсивної терапії немовлят, дозволяє дбати про дітей з вродженою патологією, з малою вагою, а також із критично низькою масою тіла, починаючи від 500 грамів. Життєдіяльність малят підтримується інкубаторами, столами з дихальною апаратурою та іншим устаткуванням, зробленим провідними світовими компаніями. Лікарі відділення хочуть звести до мінімуму будь­які фармакологічні та хірургічні втручання у життєдіяльність дитини.

Одеська ОКЛ організувала дистанційне консультування з використанням телемедичних технологій, об’єд­навши зусилля облдержадміністра­ції, ОНПУ, ОНАСа та «Укртелекому». Не­об­хідність подібних заходів була продиктована тим, що область займає досить велику територію, не завжди є можливість перевезти хворих до центру або довезти фахівця на місце для проведення консультації.

Побудована мережа дозволяє док­торам і пацієнтам медичних установ у режимі онлайн передавати діагностичні дані, одержувати консультацію профільного фа­хівця, збирати консиліум лікарів, брати участь у конференціях, не залишаючи робочого кабінету. Є багато тяжких хворих з ураженням судин головного мозку – з інсультами. Раніше їх могли оперувати тільки відкритим способом, тобто із проведенням трепанації черепа. Але не усім такі втручання показані. Тих, кому не можна було виконати відкриті операції, були змушені відправляти до Києва. Більшості цей переїзд виявлявся не під силу. На сьогодні ж оснащення відділення нейрохірургії лікарні не поступається оснащенню НДІ нейрохірургії ім. Рамаданова в Києві. І робота в цьо­му напрямі триває.

Зовсім нещодавно працівники клініки здобули ще одну серйозну перемогу. Пацієнтам, які перенесли інфаркт і мають кінцеву ступінь серцевої недостатньості, провели імплантацію стовбурових клітин. Їм подовжили життя. Крім того, був покладений початок вивченню ширшого застосування стовбурних клітин у різних розділах медицини.

Серед завдань на найближче майбутнє – капітальний ремонт обласного перинатального центру, подальший розвиток проекту телемедицини, оснащення відділень лікарні сучасним устаткуванням. Розвиток головного стаціонару області триває.

Лана ВОЛІНА