Молодий вуз із традиціями
20 квітня 2012 року виповниться 5 років з часу появи в Одесі наймолодшого вузу – Одеської державної академії технічного регулювання та якості. Щоправда, підмурівок його закладався давно, послідовно і зі знанням справи. Так, одразу після Великої Вітчизняної війни керівництво країни не забувало думати про перспективи розвитку. І вже 2 вересня 1945 року відкрився Одеський технікум вимірювань – базовий навчальний заклад Держстандарту СРСР з філіями у Москві, Ленінграді, Новосибірську, Харкові, Хабаровську, Кишиневі, Свердловську, Сімферополі. Згодом філії в Москві та Свердловську перетворилися на самостійні вузи Російської Федерації, а Білоцерківська філія навчального закладу функціонує і сьогодні. Після проголошення незалежності України у 1991 році технікум був перетворений на Одеське вище училище метрології та якості, а у 1993 році навчальний заклад стає Одеським коледжем стандартизації, метрології та сертифікації – єдиним у країні.
В умовах глобалізації світової економіки необхідність правильного захисту свого ринку від неякісної та небезпечної продукції стає однією з найбільш насущних проблем. У зв’язку із цим питанням стандартизації, метрології, сертифікації та менеджменту якості в нашій країні намагаються приділяти найпильнішу увагу. Тому в 2007 році на базі коледжу урядом був створений Одеський державний інститут вимірювальної техніки, який 26 січня 2011 року реорганізували у Одеську державну академію технічного регулювання та якості (ректор – доктор технічних наук, професор, заслужений працівник сфери послуг України Л.В. Коломієць). Готувати фахівців у вузі, що має найбільший досвід, чудову матеріальнотехнічну базу і високий міжнародний авторитет, бажають і багато іноземних держав. Адже в Європі, та й у світі, таких профільних вузів просто немає.
В академії реалізується ступеневий принцип підготовки кадрів. Існування коледжу при академії дозволяє забезпечувати добру довузівську підготовку колишніх випускників шкіл, які можуть вступити до ОДАТРіЯ для одержання вищої освіти, а також розпочати самостійну роботу.
За 66 років роботи було підготовлено понад 40 тисяч фахівців, які успішно працюють у багатьох країнах світу, очолюючи урядові комітети і служби щодо технічного регулювання, менеджменту якості, захисту прав споживачів, митні органи та органи щодо сертифікації продукції, профільні науководослідні інститути та випробувальні лабораторії.
При академії для розв’язання виробничих проблем у сфері випуску промислової продукції, нестандартного випробувального технологічного устаткування, підвищення кваліфікації кадрів, сертифікації продукції створені НДІ проблем стандартизації, сертифікації та експериментальної метрології.
За значний внесок у розвиток освіти та науки, вагомі досягнення в науковопедагогічній діяльності, якісну підготовку фахівців для України та іноземних держав, академія нагороджена орденами Дружби В’єтнаму та Лаосу, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. У 2011 році академія стала переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) – «100 найкращих товарів України» у номінації «Освітні послуги».
Світлана МаршиНА
Грати потрібно смачно!
Одеська школа імені П.С. Столярського, відкрита у 1933 році, стала першою в СРСР спеціалізованою музичною школоюінтернатом для обдарованих дітей. У своєму збірнику нарисів і статей військових років «Свет победы» радянський письменник Леонід Соболєв, який прибув до Одеси в день її визволення, пише:
«…Ми побачили біля набережної дуже гарний будинок музичної школи імені Столярського; руїни його ще диміли, вогники перебігали під попелом обвуглених кроков, і дивно було почути із тліючих руїн звуки рояля. Хтось весело грав «чижика» одним пальцем, натхненно, але недоречно тарабанячи п’ятірнею по басах. Зайшовши у двір, ми побачили одеського хлопчика за чудовим роялем. Поруч, у ніші воріт, стояло ще п’ятнадцять зовсім цілих інструментів. Їх витягли з вогню викладачі школи. І на вцілілій половині під’їзду вже білів рукописний листок, що повідомляв про набір слухачів у новому приміщенні школи».
– Євгене Леонідовичу, скажіть, це правда чи легенда?– запитую директора школиЄвгена Лисюка:
– Старі одесити і наші колеги, які ще пам’ятають той період, кажуть, що одна з перших бомб, скинутих на Одесу у 1941 році, потрапила саме у школу Столярського.
Цей факт не має документального підтвердження. Але одне відомо точно. Після того як радянські війська 10 квітня увійшли в Одесу, одразу було організовано відкриття школи. Вона почала функціонувати в будинку нинішньої 121 школи. Там і тулилася на четвертому поверсі до остаточної реставрації рідного будинку.
Наша школа стала легендарною. Тому імена видатних особистостей обростали величезною кількістю примовок і легенд. Про самого Петра Соломоновича Столярського, наприклад, розповідали, що, слухаючи учня, він міг зупинити його. Принести баночку варення, дати юному виконавцеві скуштувати і сказати: «Ось як треба грати – смачно, солодко. А ти як граєш?!»
– Школа Столярського знаменита такими випускниками, як Самуїл Фурер, Єлизавета Гілельс, Борис Гольдштейн, і, звичайно ж, неперевершений Давид Ойстрах. Запитаю поодеському: «І де ж тепер талановиті діти?»
– Чи дореволюційний, чи радянський, чи сучасний період ми обговорюємо – не важливо. Наша земля народжує геніїв. Величезна плеяда літераторів, художників, журналістів, музикантів вийшла з Одеси.
Є талановиті діти. Є також педагоги, які працюють не за страх, а за совість. Викладачі зацікавлені в тому, щоб домогтися значних досягнень зі своїми учнями. Але...
Один приклад. Ми вже зустрічаємося з явищем, якого Петро Соломонович, мабуть, і не уявляв. У нас при школі є інтернат для іногородніх. Дивує те, що практично кожна друга мамаодеситка цікавиться, чи не можна залишити дитину на час навчання в інтернаті. Економлять, так би мовити. Виходить, що половина охочих вступити до нашої школи приходять на ім’я Столярського, а певні люди – на слово «інтернат». Це сумно.
Отже, багато що залежить не від політичного ладу, а від батьків. Як говорив наш засновник: «Мені не потрібні талановиті діти. Мені потрібні талановиті мами!» Підтримка батьків у комбінації з майстерністю хорошого педагога може допомогти юному обдаруванню, у якому є Божа іскра, розкритися і розвитинуся.
У Національному одеському філармонійному оркестрі під керівництвом Хобарта Ерла 70 відсотків складу – випускники школи. Наші діти грають в Одеському оперному, викладають в академіях і консерваторіях. Випускники, розлетівшись по усьому світу, з радістю приїжджають до нас. Це важливо для мене, і я це ціную.
Наприкінці березня у нас пройдуть майстеркласи вихованця школи, учня Давида Ойстраха, чудового скрипаля Михайла Ваймана. Музиканти не забувають нас, тягнуться до рідної alma mater, яка, переживши військове лихоліття, стала початком їхнього музичного шляху.
Христина ВІЄР,«Одеські вісті»
П'ять тисяч управлінців за шістнадцять років
Протягом 16 років інститут успішно навчає службовців для Автономної Республіки Крим, Вінницької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та міста Севастополя, а також менеджерів для інвестиційної, банківської, фінансової сфери. За цей час заклад підготував понад 5 тисяч управлінців, дві третини з них – магістри державного управління.
Випускники інституту отримують сучасну якісну підготовку у сфері управління і обіймають ключові посади в органах публічної влади та бізнесструктурах південного регіону. Магістри державного управління працюють у Кабінеті Міністрів, в Адміністрації Президента, є народними депутатами, очолюють місцеві органи виконавчої влади та самоврядування.
За 16 років в інституті більше ніж в 10 разів зросла кількість слухачів базового факультету державного управління. Всього за роки існування інститут підготував 1651 службовця органів публічної влади Одещини. Випускниками закладу є, зокрема, заступник голови облдержадміністрації Дмитро Волошенков, начальник Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, генераллейтенант Віктор Мишаковський, начальник Головного фінансового управління Одеської облдержадміністрації Марина Зінченко, заступник керівника апарату – начальник організаційного відділу апарату Одеської облдержадміністрації Володимир Кулаков, начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Михайло Бартко, голова Іванівської райдержадміністрації Наталя Бянова, заступник Одеського міського голови Олена Павлова, генеральний директор Одеської обласної державної телерадіокомпанії Оксана Матюх, народна артистка України Ольга ОганезоваГригоренко.
При прийомі на факультет державного управління інститут на 100% заповнив ліцензійний обсяг. А поіншому і бути не може – тому що Наглядову раду Національної академії очолює Глава Адміністрації Президента України Сергій Володимирович Льовочкін. Це багато до чого зобов’язує.
Інститут має найкращий серед вищих навчальних закладів півдня України показник якісного складу викладачів – 85% з яких професори, доктори наук, доценти та кандидати наук.
Серед них доктори наук з державного управління, професор Петро Надолішний та доцент Юлія Молодожен, кандидат політичних наук, професор, головний редактор газети «Одеські вісті» Іван Нєнов, кандидат економічних наук, професор, депутат Одеської облради Юрій Маслов.
При підготовці магістрів інститут передусім орієнтується на потреби основних замовників – органів влади півдня України. Так, у навчальний процес впроваджуються нові дисципліни, зокрема «Основи публічної майстерності державного службовця», «Офіційні документи у діяльності службовця», «Управління соціальними проектами та конфліктами», «Запобігання та протидія корупції», «Державне правове регулювання економіки», «Державна молодіжна політика в Україні» тощо.
Сьогодні розробляються модулі, тематика яких пов’язана з управлінською соціологією, практикою попередження, управління та вирішення конфліктів, технологіями ефективного спілкування.
Вперше на півдні України інститутом було розпочато магістерську підготовку за спеціалізаціями: «Управління охороною здоров’я» (з 1998 р.) та «Управління у сфері культури» (з 2005 р.).
З 2006 року розпочато підготовку за перспективною сучасною заочнодистанційною формою навчання.
Світлана КОМІСАРЕНКО,«Одеські вісті»
