Сторінки біографії

Арцизький район розташований у південно­західній частині області за 140 км від Одеси та межує на півночі і північному заході з Тарутинським, на сході – Саратським, на південному сході – Татарбунарським, на півдні – Кілійським, на південному заході та заході – Ізмаїльським та Болградським районами. Його територія становить 137,9 тис. га.

У районі 27 населених пунктів, об’єднаних у 18 тери­торіальних громад. Чисельність населення – 46,8 тис. чоловік. У місті Арцизі живе 15,1 тис. чол., у сільській місцевості – 31,7 тис. чоловік. Населення району багатонаціональне: болгари становлять 39%, українці – 27,4%, росіяни – 22,2%, молдавани – 6,3%, а також представники 55 націй та народностей – 5,1%.

У районі густа мережа автодоріг та залізнична магістраль. Довжина автодоріг загального користування – 625,7 км.

До складу потужного аграрного комплексу входить понад 390 сільгосппідприємств.

В області та за її межами відомі імена керівників сіль­госппідприємств: І.В. Кістола, Г.В. Братінова, С.В. Паращенка, І.Д. Шидерова, А.З. Челака, Г.І. Терзі, А.І. Карайвана, Д.З. Барона, В.Г. Братінова, С.І. Карагяура та інших.

Основні промислові підприємства району – ОДО «Арци­зький завод ЗБВ», ТОВ «Молокозавод», ВАТ «Арцизьке ХПП» та «Аліязьке ХПП» (зберігання та переробка зерна). У 2008 р. введено до ладу першу чергу зерносховища на 100 тис. т одноразового зберігання зерна ТОВ «Сервіс­Грейн». У малому та середньому бізнесі зайнято понад 3800 чоловік.

Активно функціонує банківська система. Працюють 1 лікарняне, 7 амбулаторно­поліклінічних закладів, 19 фельд­шерсько­акушерських пунктів, 27 загальноосвітніх шкіл, 20 дитячих садків, аграрний ліцей.

У мережі закладів культури – 25 будинків культури, 27 бібліотек. Популярні дитячі музична, художня школи, центр дитячої та юнацької творчості. Широко відомі народні колективи художньої самодіяльності – ансамблі пісні й танцю «Гердан» та «Дулакчія», оркестри народної музики «Хоро Бургуджи» та «Дівітлія», вокальний ансамбль «Вишиванка», зразковий дитячий колектив «Лале», фотоклуб «Буджак». Під охороною перебувають 14 пам’яток архітектури та 47 визначних пам’яток археології. Оновлено експозицію історико­краєзнавчого музею в Арцизі, і в селі Задунаївці відкрито меморіальний музей Христо Ботева.

Голова райдержадміністрації Олександр Малєв:

– Для Арцизького району 2011 рік був результативним. Позитивна динаміка збережена в більшості галузей народно­господарського комплексу. Зібрано один з найвищих урожаїв зерна – понад 200 тис. т із середньою врожайністю 37,9 центнера з гектара. Значно зросли обсяг реалізації промислової продукції, а також надходження до місцевих бюджетів та Пенсійного фонду. Істотних зрушень досягнуто в розвитку житлово­комунального господарства та об’єктів соціальної сфери. На це з обласного бюджету було виділено понад 27 млн грн. Кошти були спрямовані на капітальний ремонт водопровідної мережі у восьми селах, реконструйовано мережу водопостачання в Арцизі.

Ця робота триває і в нинішньому році, тепер вже у межах проекту «Народний бюджет», ініційованого губернатором Едуардом Матвійчуком, і під контролем громад. Вони зацікавлені в тому, щоб їхні пропозиції були виконані у термін та якісно. Висловлені на сходах, вони включені до районного плану заходів щодо їх реалізації. Одеська обласна держадміністрація та обласна рада ці пропозиції підтримали і представили до фінансування у 2012 році капітальний ремонт будівель центральної районної лікарні та спортивного комплексу в Арцизі, за що ми дуже вдячні керівникам області. Інші об’єкти щодо кожного населеного пункту будуть фінансуватися з районного, місцевих бюджетів, інших джерел.

Є в нас і плани розвитку району на подальші 20 – 25 років. Вже почали розробляти схеми їх виконання.

Кошти на це з районного бюджету передбачені. Є домовленість на співпрацю з Інноваційним фондом Ук­раїни, відкрито науково­технологічний центр «Арцизький» для розв’язання актуальних проблем.

Потенціал розвитку Арцизького ра­йону досить високий. А це означає, що будуть залучатися нові інвестиції, триватиме спорудження життєво важливих об’єктів, зросте число робочих місць, підвищиться рівень життя людей. Це саме ті завдання, які в тісній взаємодії вирішують районна держадміністрація та районна рада.

Голова райради Іван Бузіян:

Будь­який ювілей народжує хвилю спогадів. От і у мене зараз перед очима знайомі, рідні обличчя… Я знав особисто, і тим гордий, першого в Бессарабії, а не тільки в нашому районі, Героя Соціалістичної Праці, видатного ланкового­кукурудзівника Петра Антоновича Корнійчука. Через 15 років Золота Зірка Героя прикрасила груди керівника відділу колгоспу імені Леніна Пилипа Петровича Іовчева, який домігся високих урожаїв кукурудзи. А наша гордість – доярка­тритисячниця з Мирнопілля Марія Сидорівна Єлькіна – тричі обиралася депутатом Верховної Ради СРСР. За роки її активної депутатської діяльності в Арцизі був побудований лікарняний комплекс – триповерхові районна центральна лікарня й поліклініка, а в її рідному селі – двоповерхова школа. Не переоцінити зусилля Андрія Івановича Кулика, Івана Степановича Мінчева, Петра Петровича Мошкаренка, Василя Григоровича Попова, які неодноразово обиралися депутатами районної ради, в розвитку господарств і благоустрої сіл. Високорезультативною була діяльність на службі місцевого самоврядування Костянтина Костянтиновича Пелівана, Марії Іванівни Недової, Костянтина Степановича Черкеса, Івана Савелійовича Сирова, Федора Івановича Настрадіна, Ірини Олександрівни Білої. Їх багатий досвід і сьогодні знаходить застосування. Високо оцінюється діяльність депутатів обласної ради Сергія Володимировича Паращенка і Гната Васильовича Братинова, багатьох депутатів районної та сільських рад. Неоціненною є допомога депутата обласної ради Антона Івановича Кіссе, який брав активну участь у всіх справах жителів Арцизького району.

Завдяки спільним зусиллям навіть у най­складніші для району роки нам вдавалося не тільки зберегти, але й розвинути мережу шкільних і дошкільних установ, клубів і бібліотек, зберегти і примножити традиції та культуру нашого багатонаціонального краю. У районі сяють своїми талантами 7 народних колективів художньої самодіяльності, народний фотоклуб «Буджак», дитячі музична й художня школи. Історико­краєзнавчий музей в Арцизі – один із найкращих в області. Є тепер уже й меморіальний музей Христо Ботева – наша особлива гордість.

Район сьогодні живе напруженим трудовим життям і розвивається. Усією громадою ми долучилися до великої роботи щодо вирішення завдань, визначених у межах проекту «Народний бюджет». А це означає – ми на вірному шляху.

Бліц-опитування

За що я люблю свій рідний край?

Степанида Черкес, Новоіванівський сільський голова:

– Для мене рідний край – єдиний і неповторний. Завжди хочеться робити для нього щось добре. Щоб усім жилося радісно. Щоб робота була у всіх, і нікуди з рідного села не виїздила молодь. Щоб газ прийшов до Новоіванівки: від Дмитрівки Болградського району до нашого села – шлях короткий, рукою подати. Щоб відкриття третьої групи дитячого садка стало близькою реальністю. Люблячи свій край, усього досягти можна. Я в цьому переконана. А ми його любимо!

Василь Захаров, житель Арциза:

– А хіба можна не любити свою малу батьківщину? Я не осуджую тих, хто виї­хав у пошуках кра­щої долі в інші краї. Але вважаю – життя своє треба будувати на рідній землі. Дуже вірно говорить приказка: де народився, там і згодився. Я ніколи не залишу своє місто, тому що пройшов з ним непростий шлях його становлення. Тут усе мені рідне й близьке.

Аліна Чернишова з подружками із Виноградівки та Надеждівки:

– Невелике наше рідне місто Арциз. Але мені воно по­особливому дороге. І бажання виїхати з нього ніколи не виникало. Дівчата, мої подружки, – тієї ж думки. Для них рідні села – найкращі. Жити в них вони вважають за щастя. Надеждівка – це взагалі райський куточок. І Виноградівка на очах гарнішає.

Я – майбутній юрист. Люблю життя, людей, природу і радію кожному новому дню.

Маргарита Балабан, учениця 8­го класу Арцизької школи № 4:

– Років два тому їздила я до Краснодара у гості до бабусиної сестри Жанни. Місто це дуже гарне. Довідалася й побачила там багато нового, цікавого. Але через тиждень захотілося додому, у наш неповторний маленький Арциз. Там я зрозуміла, чому Жанна щорічно відпочиває в Арцизі. Говорить, серце її завжди з рідним краєм. Для мене наше районне містечко дороге тим, що тут живуть мама і тато, тут моя школа, друзі, улюблений волейбол і музика.

Віхи минувшини

- 1816 р. Німецькими колоністами засновано Альт­Арциг (Старий Арциз).

- 1830 р. В Арцизі відкрито ринок. Основний товар – коні, велика рогата худоба, вівці, шкури, вовна, зерно, вино, камінь, ремісничі та керамічні вироби.

- 1916 р. Побудовано залізничну станцію, паротягове депо.

- 28 червня 1940 р. – визволення від румунських окупантів.

- 23 серпня 1944 р. – район визволено від окупації німецько­румунських військ.

- 1945 р. Запрацювали фабрика «Вільний ткач», млини, цегельний завод, промкомбінат, хлібозавод, автопідприємство.

- 1953 – 1959 рр. Побудовано м’ясокомбінат, електростанцію, маслосирзавод, харчокомбінат, створено міжколгоспбуд.

- 1963 р. – район розформовано, у 1967­му – знову утворено.

- 1960 – 1970 рр. Вступив в експлуатацію завод ЗБВ. Побудовано новий житловий масив із багатоповерховими будинками, школу, дитячі садки, мережу магазинів. Побудовано заводи: ливарно­механічний, дослідно­експериментальний, комбікормовий, м’ясо­кісткового борошна, продтоварів.

День сьогоднішній: координати перетворень

- Виготовлено проектно­кошторисну документацію підвідного газопроводу високого тиску І категорії від с. Дмитрівки Болградського району до с. Новоіванівки – Арцизького.

- Створюється міжнародний науково­технологічний кластер «Арцизький» для розвитку Арцизького району та регіону від Дунаю до Дністра, який межує із ним.

- Почато спорудження двох сонячних електростанцій потужністю 40 МВт. Для них будується пристанційний вузол та реконструюється електропідстанція 110 КВт «Арциз», на що держава виділила 50 млн грн.

- ТОВ «Агропрайм Холдинг» будує цех з переробки соломи та лози в опалювальні гранули потужністю 5 тонн за годину.

- Триває модернізація зерносховища ТОВ «Сервіс­Грейн» на 100 тис. тонн.

- Побудовано та введено в експлуатацію двоповерхову будівлю районного центру зайнятості та триповерховий магазин торговельної мережі «Ельдорадо».

- Розвивається малий та середній бізнес. У ньому зайнято 48 відсотків від загального числа працюючих.

- Відкрито додаткові групи в дитячих садках м. Арциза, сіл Мирнопілля, Павлівки, Теплиці.

Де вчителював Христо Ботев

1866 рік для всіх болгар Бессарабії особливий. Він ознаменований тим, що тоді в селі Задунаївці жив і вчителював болгарський революціонер­демократ, поет і журналіст Христо Ботев. На будинку, де він жив, установлено меморіальну дошку, а одна з вулиць і базове господарство названі його ім’ям.

У 1991 році болгарському національному героєві в центрі села був установлений пам’ятник – авторська робота болгарського скульптора Георгія Недялкова. А в 2008 році тут був відкритий меморіальний музей Христо Ботева. На його презентації були присутні офіційні особи з Болгарії, керівники Одеської області та Арцизького району. Музей створений за активної участі колишнього заступника голови обласної ради, голови обласної громадської організації «Культурний фонд ім. Христо Ботева» Георгія Арабаджи, Задунаївського сільського голови Миколи Волканова, президента Асоціації болгар України Костянтина Пелівана.

Сьогодні меморіальний музей Христо Ботева став центром культури і вивчення історії села.

Тішать новобудови

Дві великі новобудови в Арцизі були здані в експлуатацію торік. Першим відчинив свої двері двоповерховий Будинок праці. Такого комфорту і зручності працівники районного центру зайнятості, що розмістився в ньому, ще не знали. Тут просторо, світло, у кожного працівника окремий кабінет з оргтехнікою. Працювати у таких умовах – одне задоволення.

Торік завдяки центру зайнятості було працевлаштовано близько 1000 чоловік. Ще 250 пройшли професійне навчання. Удвічі більше, ніж у попередньому році виплачено матеріальної допомоги щодо безробіття – 3 млн 541 тис. грн. На 25,2 відсотка більше виплачено й соціальної допомоги.

Ще один гарний триповерховий будинок магазину побутової техніки торговельної мережі «Ельдорадо» відкрився в центрі міста. У день його презентації багато дорогих товарів продавалося зі знижкою. Працює кредитний відділ.

Дуже прикрасили місто ці два будинки сучасної архітектури.

У перлистій короні таланту

Народний ансамбль пісні й танцю Вино­градівського будинку культури назвали «Гердан», у перекладі з бол­гарської – намис­то. Кожний його артист – як перлина у блискучій короні таланту. «Гердан» – дітище колишнього директора сільського Будинку культури Марії Бєлової. Але вже 17 років так само талановито керує ансамблем у 60 чо­ловік, нинішній ди­ректор БК Олена Делі. Рівно стільки він захоплює глядачів не лише в районі та області, але й у Болгарії.

Сьогодні у складі ансамблю – представники чотирьох поколінь. Незвичайно яскравий колорит національних костюмів, багато з яких пошиті, вишиті та прикрашені самими учасниками «Гердану». А виготовлені Оленою Делі головні убори – справжні витвори мистецтва.

«Гердан» суттєво підтримують фермер Сергій Паращенко, сільський голова Афанасій Грозов та директорка школи Ганна Волкова, а також депутат обласної ради Антон Кіссе.

Треба дуже постаратися…

Ця фотографія зроблена буквально цими днями. У центрі групи учасників міських змагань з шашок і шахів – Микола Сергійович Горохов із грамотою та кубком у руках. Він посів друге місце, поступившись першістю головному переможцеві багатьох шашкових баталій – працівникові рай­держадміністрації Степану Бужорі. Миколі Сергійовичу пішов дев’ятий десяток років. І такий результат, погодьтеся, не кожному молодому до снаги.

Горохова знають у місті й районі як шановану людину ще з тих пір, коли він завідував магазином «Сільгосппродукти» системи «Коопторг». У ті роки овочевого ринку в Арцизі й у спомині не було. Тож тільки тут і можна було купити будь­які овочі, будь­які фрукти, крупу, бринзу відмінної якості й за доступною для усіх ціною. У просторих приміщеннях сьогодні розміщується магазин госптоварів. Але дотепер його за звичкою називають «горохівським».

Себе Микола Сергійович вважає старожилом Одеської області й пишається, що по суті є її ровесником. І сьогодні він, як і раніше, живе активно. Багато читає, цікавиться політикою, запеклий мисливець і рибалка. Щоправда, на підлідну ловлю ходити вже не ризикує, щоб позмагатися. Зате у шашках сильний, і щоб перемогти його, треба дуже постаратися!

У «Буджака» свій авторитет

«Багато творчих відкриттів зробили для себе фотохудожники на 7­му міжнародному семінарі­практикумі, який провів народний фотоклуб «Буджак». Вони дозволять їм створити нові, гідні часу, фототвори» – так високо оцінив творчу діяльність Арцизького фотоклубу Костянтин Пеліван, який керував у ті роки районною радою.

Сьогодні незмінний керівник і творець фотоклубу ветеран районної газети «Арцизские вести» Володимир Коваль та його актив готуються провести вже 11­й міжнародний семінар­практикум, який знову пройде на базі вже популярного «Буджака». Для переважної більшості фотохудожників з України, Росії, Молдови, Білорусі, країн Балтії, Польщі Арцизький ра­йон став відомий винятково завдяки цим семінарам і енергійному їхньому організаторові.

А починалося все зі створення творчого об’єднання фотографів при редакції райгазети «Ленинская искра». Сьогодні фотоклуб «Буджак» працює під керівництвом районного відділу культури. У 1985 році Міністерством культури СРСР йому присвоєно звання «народний», що регулярно успішно підтверджується. Але входять до нього не тільки фотографи, а й поети, художники, музиканти – такий собі творчий бомонд. Листи про своє бажання брати участь у семінарі 2013 року приходять уже звідусіль. Тому що фотохудожники знають: тут, як і колись, на них чекають нові маршрути й зустрічі з неординарними людьми, багато з яких стануть героями майбутніх цікавих фоторобіт, а можливо, і шедеврів.

Із глибини сивих віків

Скіфські кургани – німі свідки далекого минулого Арциза і сіл району. Під час археологічних розкопок у них знайдені поховання воїна (IV тис. до н.е.), військові обладунки і золота чаша. А глиняний посуд, наконечники списів, бронзова посудина, прикраси (III тис. до н.е.) виявлені в курганах біля Арциза, сіл Виноградівки, Холмського, Павлівки. На території крайнього півдня району проходить частина нижнього Троянового валу. Знайдено скарб монет, 9 із них – візантійські, Іоанна Цимисхія (969 – 976 рр.). В Острівному виявлені римські монети Юлії Меси, у Павлівці – скарб грецьких монет, римська монета Валентина, візантійська – Маврикія. У Теплиці – римська монета Юліана Відступника. У рішенні Одеської обласної ради від 1988 року «Про затвердження додаткових пам’яток археології місцевого значення» відзначено, що на території Арцизького району розташовані три кургани, одна курганна група, п’ять поселень. А всього тут є 198 археологічних пам’яток. Появі цього рішення передувала велика робота групи археологів з Одеси.

Підготувала Таїсія Баранова, власкор «Одеських вістей»