Два рівних крила щастя
Знайомство з Любов Петрівною Ніцевич відкрило для мене ще один неповторний образ сучасної жінки. Вона сповнена планів і надій, метка, наполеглива і завжди у роботі.
До Біляївки приїхала рівно 40 років тому шостого березня. Закінчивши з червоним дипломом Львівський аграрний технікум, Люба обрала для роботи південь України. Першого ж року трудової діяльності завзята випускниця вивела свою молодіжну бригаду в передовики. Встигала усьому дати лад. Вміло організовувала роботу і навчалася заочно у сільгоспінституті.
Життя вносило свої корективи. Знає Любов Петрівна, що таке щастя. Пізнала й горе, втративши через хворобу вже дорослого сина. І дня не буває, щоб у сім’ї не згадали свого хлопчика. Він там, на небі, і завжди в пам’яті.
Цю скорботу несе у собі понад 20 років. Допомагають триматись, залишатися собою творчість і праця.
Розарій біля будинку, грядки і клумби в городі, розмаїття дерев у саду, лад на полях фермерського господарства «Олеся» – все, до чого докладає рук Любов Петрівна, тішить серце і приносить гарний результат. Завчасно готується до нового врожаю. Планує, обмірковує, читає, знайомиться з аграрними новинками. Трудівниця, мати, дружина, господиня. Дивуєшся: коли встигає ця гарна жінка ще й вишивати? Вона перетворила затишну оселю у справжню галерею неповторної творчості.
Все, що зробила своїми вмілими руками Любов Петрівна, несе у собі енергію життя. Вишиті квіти, біблійні сюжети, натюрморти, пейзажі, орнаменти не раз прикрашали виставки на районному фестивалі творчості «Біла лілея». А ось остання робота майстрині – портрет донечки Олесі —це втілення материнської любові. Коли Любов Петрівна ласкавою рукою розгладжує вишите ще не обрамлене полотно, здається, воно оживає, і осьось усміхнеться рідна донька.
– Любов до вишивання несу із дитинства. У нас на Львівщині дівчата збираються вечорами і навчають одна одну вишивати. За такою роботою розмови завжди приємні та щирі. Коли беру в руки голку з ниткою, полотно – поринаю в особливий світ творчості, – розповідає Любов Петрівна. – Відволікаюсь од усіх проблем, відпочиваю. Бог дав мені можливість реалізувати себе. Гріх було б цього не робити. Таке враження, що хтось водить моєю рукою. У кожному із нас живе іскра Божа. Треба тільки не згасити її і дати можливість горіти. Через інтерес до життя, щирість стосунків, творчість.
Жодного дня прожитого без користі і без діла. Вона для своїх близьких – неперевершений авторитет, взірець і основа, зіткана з любові, терпіння, мудрості та праці.
Олександра ГРИГОР'ЄВА
Професія: янгол-охоронець
Молода жінка дбайливо вела за руку дівчинку. Нянька? Старша сестра? Ні за родом служби Ганна – охоронець. Її пряме завдання – захистити підопічного.
Професія, безперечно, рідкісна, погоджуюся з командиром спецбатальйону судової міліції «Грифон» Сергієм Литвиним. Цей підрозділ утворений 1997 року у зв’язку з необхідністю нейтралізувати вплив кримінальних структур на роботу судів. Особиста охорона призначається особливою постановою суду. І, як говорить командир, часом «храм Феміди» ставить завдання, у виконанні яких не обійтися без жінки.
На жаль, анкетні дані, звання та навіть справжнє ім’я відважної берегині засекречені. Їй доводиться «вести» особу, що охороняється, не лише під час розгляду справи, але й після вироку, доки не завершиться досить тривалий комплекс заходів щодо зняття охорони.
Про Ганну можна сказати лише те, що вона добре виглядає, привітна і у цивільному платті зовсім не асоціюється з людиною, чия діяльність пов’язана зі стресами та ризиком. Однак у її гардеробі є легкий бронежилет, непомітний під одягом, а крім аксесуарів – ще й кобура, пристосована під приховане носіння зброї.
На запитання, чи доводилося її застосовувати, відповідь прозвучала негативна. Але не тому, що небезпека така вже незначна. Відсутність стрілянини ще раз підтверджує кваліфікацію колег«грифонів», які її супроводять, що вживають усіх заходів від небажаних ексцесів. Але якщо вони маскуються, то жінкаохоронець завжди на очах.
Тому вміння не викликати підозр у злочинців, які, можливо, також ведуть спостереження, є однією з найважливіших професійних вимог. Ганна зуміла пройти надійний фільтр спеціального тестування. Як свідчать колеги, її завжди вирізняла внутрішня дисципліна, вихована улюбленими з дитинства східними єдиноборствами. Секретні прийоми рукопашного бою, майстерне володіння пістолетом, вміння миттєво забрати підопічного з лінії можливої атаки, захистити і при цьому залишитися неушкодженою, вона опанувала вже в процесі постійних тренувань з інструкторами щодо спецпідготовки.
Ганна вміє блискавично оцінити екстремальну ситуацію та ухвалити безпомилкове рішення. Крім того, охоронця вирізняють емоційновольова регуляція, стресостійкість, аналітичність розуму. Концентрація на щасливому завершенні завдання виключає залежність від сумнівів і тривоги. Там, де інші розгублюються, впадають у відчай та паніку, Ганна зобов’язана діяти!
Їй доводилося багато разів супроводжувати осіб, які давали важливі свідчення при розгляді гучної справи кримської банди «Башмаки», що тривала в Одесі понад два роки. Опікуватися дітьми свідків від спроб викрадення з метою подальшого шантажу. Для багатьох вона стала справжнім янголомохоронцем.
При цьому, як не дивно, Ганна виявилася чудовою гувернанткою для цих діток та подругою їхнім матерям. Саме тут їй стала у пригоді та легкість, з якою жінка при спілкуванні сприймає співрозмовника, уловлює настрій, цікавиться проблемами та контактує з тими, хто його оточує. Інтуїція дозволяє відчувати негаразди, навіть за відсутності зовнішніх ознак небезпеки.
Прийшовши додому, Ганна знімає свої важкі бойові крила. І стає господинею, яка зберегла домашнє вогнище, а в душі – жіночність. І починає чаклувати біля плити...
Владислав Кітік,«Одеські вісті»
Даруйте квіти від душі, жінкам даруйте квіти
Напередодні Міжнародного жіночого дня більшість чоловіків б’ються над питанням: що подарувати коханій на 8 Березня?
Насамперед, квіти – символ любові, відданості та ніжності того, хто дарує.
Поговоривши з декількома одеськими флористами, я довідався, що навіть кількість квітів у букеті вже говорить багато про що. Непарна наділяє букет позитивною життєвою енергією та гармонією. Мовою квітів і у цифр є секретне значення. То ж будьте уважними!
Одна квітка означає: «Ти все, що в мене є!» Квіткове тріо говорить: «Хочу поїхати з тобою на край світу». П’ять квіточок дарують, коли хочуть сказати «Я тебе кохаю!» Букет із семи квітів традиційно підносять у день заручення.
До речі, букет жовтих тюльпанів зовсім не «вісник розлуки», як співала Наташа Корольова. Скоріш навпаки. «Твоя посмішка – як сонячне світло!» – перекладаємо ми з мови квітів.
Колірне значення пахучого подарунку слід пам’ятати постійно. Червоні букети – вираження кохання, рожеві й білі – символ чистоти, ніжності, жовтогарячі, жовті годитимуться для кожного.
Що стосується віку, то тут обмежень немає. Але існують певні правила. Дітям зазвичай дарують дрібні та ніжні квіти яскравих відтінків. Молодій дівчині заведено дарувати бутони, які ще не розкрилися. Невеликий букетик весняних польових або садових однолітників цілком годен, якщо без запрошення відвідують близьких людей.
У сучасному світі майже не залишилося місця для таких квіткових дрібничок, але психологи стверджують, що саме вони створюють гарний настрій нашим любимим. При виборі букета, звичайно ж, треба наголошувати на смаках людини, якій ви його добираєте. Як про них довідатися? Даруйте квіти частіше, не лише з урочистої нагоди, але й без приводу. Рано чи пізно неодмінно влучите в точку.
Я, наприклад, свої перші квіти подарував у 12 років найдорожчій людині – мамі. Це був букет рожевих хризантем. І зараз тішу свою кохану дівчину такими квітами.
Олексій Караваєв
Хоча й не «у тещі на млинцях»,
але все одно раді…
Ув’язнені одеських виправних колоній, що відбувають термін покарання, як і належить на Масницю, проводжали зиму млинцями. Із джемом! Усім потрібним – борошном, цукром та іншими продуктами – їх забезпечили громадські організації, які належать до громадської ради при управлінні Державної пенітенціарної служби України в Одеській області. Серед них – «Милосердя».
Аби встигнути насмажити млинців стільки, щоб вистачило всім, кухарям довелося вставати того дня зараніше й добряче потрудитися. За словами кухаря виправної колонії № 14 Володимира Білецького, який перебуває ув’язненні вже понад 12 років, аби спекти три тисячі млинців, буде потрібно 70 кілограмів борошна, 250 яєць і 10 літрів кефіру.
– Звісно, це не те, що до тещі на млинці сходити, але по два млинці кожному гарантуємо. Люди раді й цьому! – говорить кухар із семирічним стажем.
А в жіночій виправній колонії № 74 млинці й апельсини чекали ув’язнених на вечерю.
– Я тут уже п’ятий рік, – говорить Валентина А. – Уперше відзначаємо Масницю. Це свято відразу навіяло спогади про дім, про бабусині млинці. Увечері порівняємо їх з тим, що напекли наші кухарі…
Ольга Каракай, начальник Чорноморської виправної колонії № 74:
– Організовуючи свята для наших підопічних, ми хочемо, щоб люди, опинившись за колючим дротом, не ставали озлобленими на цілий світ, а задумалися, усвідомили свої помилки та провину у скоєному. І, таким чином очистившись, після закінчення терміну, були готові вийти на волю й чинити там добрі справи, а не злочини.
Крім млинців, ув’язнених цього дня побавили й концертною програмою. Перед ними виступили група «Казино» і одеські виконавці шансону з піснями Володимира Висоцького та Сергія Коржукова.
Вікторія ЄРЬОМЕНКО,«Одеські вісті»
такий ось «Інтернаціонал подарунків»
У 2011 році на ринках регіону тільки квітів було реалізовано 293 тисячі штук на загальну суму 1795,4 тисячі гривень. Щоправда, це на 2 відсотки менше, ніж у 2010 році, повідомляє Головне управління статистики в Одеській області. Водночас ціни на квіти зросли на 13 відсотків.
За цей же період парфюмернокосметичних виробів було продано на суму 423 тисячі гривень, що на 5,8 відсотка більше, ніж у 2010 році. Причому лише 36 відсотків товарів цієї групи вироблено в Україні, а 64 відсотки – завезено з інших країн.
Торік ювелірних прикрас було реалізовано на загальну суму 14, 5 мільйона гривень. З них лише 58,6 відсотка вироблено в Україні.
Крім того, сума реалізації галантерейної продукції склала 30,5 мільйона гривень. І чотири п’ятих товарів цієї групи було також завезено зза кордону.
Основними постачальниками товарів для українських жінок є Туреччина, США, Німеччина, Італія, Ізраїль, Китай, Таїланд і Польща.
Любов МЕЛЬНИЧУК
