Земля звитяги і труда: Білгород-Дністровський район

Сторінки біографії

Білгород­Дністровський район заснований 28 листопада 1957 року.

Територія – 185,2 тис. га. Роз­ташований у південно­західній частині області й межує з Молдовою, Біляївським, Овідіопольським, Саратським, Тарутинським і Татар­бунарським районами. Оми­вається Чорним морем і Дніст­ровським лиманом. Корисні копалини – будівельний камінь, вапняки, піски, а також лікувальні грязі Шаболатського лиману, є джерела мінеральних вод.

На території району розташований адміністративний, господарський і культурний центр – Білгород­Дністровський, який є містом обласного підпорядкування. Місто Білгород­Дністровський і район вважаються екологічно чистою зоною в Одеській області.

У 57 населених пунктах, що належать до 27 сільрад, налічується понад 62 тисячі населення. З них 46,9% – чоловіки, 53,1% – жінки. У районі мешкають: 81,9% – українці, 8,8% – росіяни, 6,3% – молдовани, 1,2% – болгари, є також цигани, білоруси, гагаузи, інші народності.

У районі налічується близько 400 промислових і сільсько­господарських підприємств. Трудові ресурси становлять 29 тисяч чоловік. Провідне місце в економіці належить сільському господарству. Протягом останніх років район утримує лідерські позиції щодо валу зернових.

У народному господарстві зайнято близько 23 тисяч чоловік, зокрема в сільському господарстві – 57,4%, промисловості – 9,5% будівництві – 2,8%, в інших галузях – 30,3%.

Основні напрями та галузі господарської структури – виробництво зерна і технічних культур, тваринництво, птахівництво, рибальський промисел, виноградарство та садівництво. Сільгосппідприємства району також займаються виробництвом гібридного насіння соняшнику та кукурудзи.

Понад 90% промислового потенціалу району становлять підприємства харчової, хімічної, машинобудівної індустрії та інших галузей. Лідери: ТОВ «ПТК Шабо», ТОВ «Старокозацький сир», ВАТ «Комбінат хлібопродуктів», ВАТ «Металіст», КП «Продтовари», ЗАТ «Еліпс».

Мережу загальноосвітніх навчальних закладів на початок поточного року становлять 45 установ. Працюють 42 школи, у яких навчаються 6547 учнів. У лікувально­профілактичній мережі значиться 51 медустанова.

До послуг жителів – розвинена мережа культурно­освітніх установ, працюють 12 народних колективів. Для розвитку фізкультури та спорту діють ДЮСШ, 22 спортзали, понад 80 спортивних споруд. Активно працює фізкультурно­спортивне товариство «Колос».

Культурна спадщина району нараховує 36 пам’яток історії, 6 – монументального мистецтва і археології, 8 – архітектури та містобудування.

Голова Білгород-Дністровської РДА Василь Павлович Чорнолуцький:

– Наш район є одним з найбільших в області, протягом декількох років він посідає провідні місця щодо валового збору зернових і зернобобових культур. Програма «Зерно 2011 – 2015» торік виконана на 164 %. При цьому наша позиція в таблиці моніторингів районів області підвищилася на 12 пунктів. Зростає поголів’я у тваринництві, вирішуються питання соціально­економічного характеру.

Робота районної державної адмі­ністрації спрямована на розв’я­зання насущних проблем життя району. Тут як у політиці: важливо не те, що обіцяють, кажуть, а те, що реально виконується. «Народний бюджет» цього року, сформований «знизу» з ініціативи губернатора Едуарда Матвійчука, максимально об’єктивний.

Останнім часом ми цілеспрямовано працювали над підвищенням якості води. За минулий рік у селах замінено 42 км мереж, а це на 168% більше, ніж за 2010 рік. З цією метою витрачено понад 2 млн грн. За рахунок райбюджету у 2011 році замінено на металопластикові вікна у 4 школах і 5 дитсадках. У 17 школах системи опалення відремонтовані, залишилося – 11. У багатьох навчальних закладах котли мають дуже високий ступінь зношеності. Сьогодні у районних закладах освіти стартувало установлення модульних котелень і котлів на альтернативному паливі, які кардинально змінять ситуацію. Проект здійснюється за підтримки облдержадміністрації та обласної ради, інвесторів. У подальшому впровадження котлів на альтернативному паливі планується у 20 школах. З цією метою з обласного та районного бюджетів витрачено понад 1,3 млн грн.

Інноваційним проектом, який здійснюється за допомогою губернатора Едуарда Матвійчука і депутатського корпусу обласної ради, є спорудження електростанції на сонячних батареях у районі села Старокозачого. На початковому етапі освоєно понад 3 млн гривень. Близько 3 млн гривень інвестовано КП «Екологія» при спорудженні сміттєсортувальної лінії на полігоні ТТВ в селі Абрикосовому. 50 – 60% сміття в результаті переробки буде вивозитися за межі району.

Продовженням поліпшення екологічної ситуації в районі стане спорудження каналізаційного колектора в Шабо, реконструкція двох каналізаційно­насосних станцій і напірного колектора у Бритівці. І головне, за допомогою області цього року ми сподіваємося добудувати школу в Бритівці на 450 місць, підвести до неї природний газ, який у найближчому майбутньому буде доставлятися до інших сіл району.

Голова районної ради Валентина Володимирівна Орлова:

– Восени районна громада відсвяткує 55­у річницю перейменування Лиманського на Білгород­Дністровський район, який усі ці роки вносив значний внесок у розвиток нашого краю.

Ми пишаємося безцінним людським потенціалом ра­йону. За останні десятиріччя стали заслуженими праців­никами сільського господарства України Дмитро Лукич Барвіненко та Василь Іванович Майстро, Павло Сазонович Гальцев. Почесним садівником­виноградарем України – Володимир Микола­йович Каштель, а заслуженим інженером сільського господарства – Валентин Афанасійович Цибуленко. Почесного звання заслуженого працівника культури України удостоєний Іван Іванович Микулін. У навчальних закладах трудяться 23 відмінники освіти. 12 самодіяльним ансамблям присвоєно звання народних. Наприкінці минулого року відбулося урочисте відкриття Дошки пошани, де представлено 7 почесних громадян району, 31 представник­передовик у різних галузях народно­господарського комплексу і культури, з яких 10 – ветерани праці.

Нам вдалося зберегти соціальну інфраструктуру, створивши три навчально­виховні комплекси «школа­дитсадок», два НВК «школа­гімназія», районний центр позашкільної освіти та виховання, п’ять амбулаторій сімейної медицини, районний історико­краєзнавчий музей і 12 сільських краєзнавчих музеїв, п’ять музейних кімнат.

У районному ліцеї, який існує 11 років, навчається 180 обдарованих дітей із усього району. Вони беруть участь у МАН, посідають перші місця на всеукраїнських і обласних олімпіадах та конкурсах.

У лютому 25­річний ювілей заснування відзначила ра­йонна ветеранська організація, яку очолює Павло Іванович Ластовецький. Головними меценатами ветеранського руху є народний депутат України Віталій Дмитрович Барвіненко, депутати облради Іван Георгійович Баранов, Дмитро Лукич Барвіненко, Ігор Вікторович Квашнін.

На основі жіночої солі­дарності ми створили громадську організацію «Червона калина», яка у жовтні цього року відсвяткує своє десятиріччя. Здійснено екологічний проект «Посади калину біля серця, щоб завжди вона цвіла в душі», у межах якого на 6 га землі на честь 65­ї річниці Великої Перемоги закладено калиновий гай біля села Монаші.

Можна впевнено сказати, що одне з головних завдань райради і усього депутатського корпусу – вирішення назрілих життєвих питань територіальних громад, виконується успішно.

У складі райради представники 9 політичних сил, які розв’язують гострі проблеми життєдіяльності району. Втішає, що за час проведення минулих одинадцяти сесій не виникало непорозумінь. У тісній співпраці 54 депутатів, спільних діях з виконавчою владою, райрада забезпечила стабільні показники щодо більшості напрямів роботи.

Знаю, що життя поставить нові питання і проблеми, підкаже шляхи їх розв’язання. І вірю, що усі разом ми зможемо багато зробити для поліпшення життя жителів нашого району.

День сьогоднішній: координати перетворень

Проведено реконструкцію водогінних мереж у селах Ко­зацькому, Маразліївці, Се­менівці, Монашах, Крутоярівці.

На автодорозі Білгород­Дністровський – Старокозаче прокладено 30 кілометрів дорожнього асфальтного по­криття.

У Старокозачому на площі 80 гектарів споруджується електростанція на сонячних батареях.

У районі створено п’ять амбулаторій сімейної медицини.

Створено районний Центр позашкільної освіти та виховання.

У межах пілотного енер­го­ощадного проекту в загаль­ноосвітніх школах здійснюється монтаж 10 котлів на альтер­нативному паливі та 10 модульних котелень.

У Старокозачому та Шабо створено два навчально­виховних комплекси: загальноосвітня школа I – III ступенів – гімназія ім. Лесі Українки та загальноосвітня школа I – III ступенів – гімназія ім. Ярослава Мудрого.

У межах реалізації проекту «Дитинство без обмежень» у загальноосвітніх школах району створено сім кімнат релаксації для дітей з особливими по­требами.

Отримано дев’ять шкільних автобусів.

Два пришкільні ціло­добові оздоровчі табори «Дель­фінчик» та «Жемчужинка» організовані у Приморському та Миколаївці.

 Капітально відремонтовано сільську спортивну залу у Пе­трівці.

Завершено капітальний ремонт у Старокозацькій музичній школі.

Відремонтовано та облад­нано десять харчоблоків у школах району.

У Шабо організовано ра­йонний народний історико­краєзнавчий музей та два­надцять народних музеїв в інших селах.

Віхи минувшини:

- У червні 1940 року Південна Бессарабія входить до складу Української РСР. У серпні ут­во­рюється Аккерманська область. Село Шабо стає центром Ли­манського, Старокозаче – центром Старокозацького району.

- З 23 липня 1941 року по 22 серпня 1944­го територію захоплено німецько­фашистськими та румунськими військами.

- У період відновлення після війни район об’єднував 31 колективне господарство і 10 промислових підприємств.

- На кінець 1947 року до колгоспів вступило 44,5% усіх господарств району.

- 1956 року у Старокозачому створено міжколгоспбуд і МТС.

- У 1959 році виявлено мінеральну питну воду типу «Куяльник № 4».

- З 1960 року в районі налагоджено виробництво марочних і шампанських вин.

- З початку 1963 року Старо­козацький район входить до складу Білгород­Дністровського ра­йону.

- 1971 рік. Морський торговельний порт прийняв перше іноземне судно «Рапотамо» з Болгарії.

- 1974 рік. Радгосп «Шабо», перетворений на радгосп­завод Одеського радгоспвинтресту, став передовим у республіці. Йому присвоєно звання підприємства комуністичної праці.

- 1977 рік. Районні хорові колективи представлені на ВДНГ СРСР.

- 1993 рік. У Старокозачому побудовано завод «Буджак» зі встановленням італійського устаткування з переробки томатів.

Названий відкриттям десятиліття

Гордістю району по праву вважають «Промислово­торговельну компанію Шабо», засновану у грудні 2003 року. Сьогодні цей найбільший виноробний український холдинг із повним циклом виробництва відомий за межами України. Продуктовий портфель компанії налічує близько 70 найменувань.

ТМ «Shabo» – номінант Гран­прі та медалей найвищого достоїнства міжна­родних виставок і конкурсних дегустацій. Сьогодні в її колекції понад 250 нагород. На підприємстві ТОВ «ПТК Шабо» створено близько 1000 робочих місць, середня зарплата працівників – одна з найвищих у галузі. «Шабо» – бюджетотворче під­приємство області та най­більший платник податків району, який від часу заснування демонструє високу соціальну відповідальність у провадженні бізнесу.

Найважливішим соціальним проектом, втіленим у 2009 році з ініціативи та на кошти компанії «Шабо», є «Центр культури вина Шабо». Щороку його відвідують десятки тисяч туристів. Головна мета цього проекту – підвищення в Україні культури виноградарства, виноробства та споживання вина.

У квітні минулого року «Центр культури вина Шабо» названо «Відкриттям десяти­ліття» у сфері туризму. За рекомендацією Ради Європи та під особистим патронатом президента Парламентської асамблеї Ради Європи у ве­ресні 2011 року вперше в історії України «Центр куль­тури вина Шабо» визнано культурною спадщиною Європи та включено до євро­пейської карти музеїв вина.

У січні компанія «Шабо» підбила торішній підсумок. Її сировинна база збільшилася і тепер становить 1100 га виноградників клонової селекції, серед яких оновлено 816 га.

Закономірний підсумок багаторічної професійної праці: за значний особистий внесок у розвиток сільського господарства голова правління компанії «Шабо» Важа Георгійович Іукурідзе наприкінці минулого – на початку поточного року нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною відзнакою голови Одеської обласної держадміністрації, від­знакою Президента України – ювілейною медаллю «20 років незалежності України», а цими днями – Почесною медаллю імені генерал­губернатора М.С. Воронцова «За внесок у розвиток Одеського регіону».

Дружно зійшло розумне, добре…

Цього року свій 80­річний ювілей відзначить Серафима Петрівна Якимова, вчителька від Бога. І сьогодні вона найбажаніша та найшанованіша гостя на сільських урочистостях. Так яскраво та проникливо, як виступає вона на святі першого і останнього шкільного дзвінка, або Дні села, мабуть, не скаже ніхто. Кажуть, що людини мудрішої та прозірливішої від Серафими Петрівни в окрузі не знайти. Тому нерідко звертаються до неї по пораду і старий, і малий.

Мальовниче село Петрівка стало другою батьківщиною для вчительки. А народилася вона в селі Білоліссі сусіднього Татарбунарського району. До Петрівки після закінчення педучилища приїхала із чоловіком Віктором Івановичем працювати в школі, він – директором, вона – вчителькою української мови та літератури.

Дружно зійшло сьогодні розумне, добре, вічне, що сіяла Серафима Петрівна протягом багатьох років на вчительській ниві.

Понад 35 років у Петрівській школі провадиться Свято врожаю, яке Серафима Петрівна заснувала для своїх вихованців. На ньому традиційно звучать слова поваги до людської праці, дбайливого ставлення до хліба.

У Серафими Петрівни четверо онуків. А нещодавно з’явилася на світ і правнучка, яку назвали переможним іменем Вікторія. Але не лише онуки та правнуки залишаються її головним піклуванням і радістю. Серафима Петрівна і сьогодні продовжує творчу діяльність: пише вірші. Багато з них присвячені односільчанам, які залишили значний слід в історії Петрівки.

Є свої олімпійці

До списку кандидатів до складу Олімпійської збір­ної України від Одеської об­ласті для участі в Іграх ХХХ Олімпіади 2012 року в Лондоні увійшов чемпіон світу та Європи з важкої атлетики, майстер спорту Олександр Ткаченко.

Родом він зі знаменитого Шабо. З 10 років Олександра тренував заслужений тренер України Олександр Гультяєв. Дуже скоро у спортсмена з’явилися вагомі результати завдяки завзятості, ціле­спрямованості та щоденним тренуванням.

У 2010 році на першості світу серед юніорів з важкої атлетики в Малайзії Олександр Ткаченко став бронзовим призером, піднявши в сумі двоборства 378 кг. Минулого року на першості Європи з важкої атлетики серед молоді та юніорів на Кіпрі здобув срібло.

бліц-опитування

За що я люблю свій рідний край?

Дмитро Барвіненко, керівник СФГ «Лука», заслужений працівник сільського господарства України, депутат обласної ради, с. Мо­наші:

– Ми щодня мусимо навчатися творити красу рідного краю. У творчій праці криється сенс любові до своєї Батьківщини.

Кожному по­своєму люба й близька земля, де він народився й виріс, зробив перші кроки у велике життя. Тому так важлива та лепта, яку вніс кожен, щоб його улюблений куточок Землі став ще кращим.

Можеш посадити дерево? Обов’язково посади його! Можеш побудувати для своєї родини дім – зроби це! Цим і доведеш, що любиш свій край.

Ольга Шепельська, Петрівський сільський голова трьох скликань:

– Свою Петрівку, яка розташована у найвищій географічній точці нашого району, вважаю селом особливим. Люблю земляків за надзвичайну душевну красу й доброту.

За минулі роки ми багато зуміли досягти. Домогтися, щоб рід­не село стало чистим, упорядкованим і роз­квітало з кожним роком. Петрівка не стала б такою без величезної допомоги громади! Дуже вдячна односільчанам за розуміння і довіру. Це вселяє велику впевненість, дає мені нові сили для подальшого благоустрою села.

Іван Клітко, учень 9­го класу Долинівської школи:

– Для кожної людини центр Землі – це місце, де вона живе. Я закінчую школу, але куди б доля мене не занесла, завжди буду пам’ятати про те місце, де мій центр.

Я люблю рідний край, як любу серцю землю своїх батьків, дідів і прадідів. Люблю за пісні й казки, які чув тут. За високі, поетичні слова, які я завжди буду виголошувати про свою рідну сторону. За високе небо, яке стає синім­синім у літні серпневі дні. За те, що в рідному батьківському домі на тебе завжди чекають і завжди тобі раді. За те, що у мене назавжди залишиться мій центр Землі, моя точка опори.

Славлячи Україну

Народний ансамбль танцю «Бес­са­рабський сувенір» справедливо вважається гордістю району. Колектив заснований у 1994 році при Бритівському будинку культури. Його керівники – Іван і Тетяна Мікуліни. Вони удостоєні по­чесних звань «Заслужений працівник культури України» та «Відмінник освіти України».

Виступи «Бессарабського сувеніра» стали окрасою районних, обласних концертів, всеукраїнських, міжнародних конкурсів та оглядів.

Ансамбль відзначений Почесною грамотою Кабміну України, багатьма іншими нагородами. Йому аплодували глядачі Росії, Білорусі, Румунії, Польщі, Грузії, Німеччини, Франції. У 2008 році колектив посів 2­ге місце у Всеукраїнському фестивалі хореографічного мистецтва імені П. Вірського к номінації «Самодіяльний колектив». Протягом 2010­2011 років народний ансамбль танцю взяв участь у багатьох фестивалях.

Унікальне диво природи

Зона Будакської коси із прилеглим до неї морським узбережжям є найпривабливішим та найперспективнішим об’єктом для активного туризму, відпочинку та оздоровлення жителів Одещини, інших областей України та близького зарубіжжя. Подібного природного утворення на чорноморському узбережжі немає.

В Україні – це єдине місце, де з морським повітрям поєднується помірний степовий клімат. Як чудова оздоровниця, Будакська коса, що омивається Шаболатським лиманом та водами Чорного моря, унікальна набором рекреаційних чинників. Тут є готелі, пансіонати, бази відпочинку, дитячі оздоровчі табори. Лікувальні донні відкладання Шаболатського лиману використовуються у фізіотерапевтичних лікарнях та санаторно­курортних закладах району. Мінеральні води «Сергіївська» і «Тира», які добувають тут, за мінеральним складом та цілющими властивостям наближаються до мінеральних вод «Миргородської», «Куяльника­5» та «Арзни­15». У найближчій перспективі в цій курортній зоні може оздоровитися понад 900 тисяч чоловік.