Віхи минувшини
- 1821 р. – генераллейтенант І.М. Інзов заснував м. Болград.
- 1828 р., 21 травня – Всеросійський імператор Микола I у Болграді благословив війська, які вирушили на визвольну війну за Дунай (на цьому місці встановлено пам’ятник).
- 1838 р. – завершено спорудження кафедрального собору святого Преображення Господнього, «утриманням усіх громад задунайських переселенців на згадку виходу з турецького володіння під Російську державу». У вівтарі храму зберігається царський указ від 29 грудня 1819 року про привілеї болгарським переселенцям.
- 1844 р. – освячено побудовану церкву св. Митрофана, де згодом на прохання болгарських колоністів у листопаді 1846 р. був перепохований І.М. Інзов. На надгробній плиті викарбувано: «Він дав переселенцям нове життя і нову Батьківщину».
- 1859 р., 1 травня – урочисте відкриття гімназії імені Кирила і Методія, де діти вивчають болгарську, румунську, латинську, слов’янську, французьку і німецьку мови, історію, астрономію.
- 1856 р. – після поразки Росії в Кримській війні південь Бессарабії переходить до Молдавського князівства.
- 1877 р. – початок війни Росії з Туреччиною для зміцнення впливу на Балканах. Болградці вступають в ополчення.
- 1878 р. – у результаті перемоги над Туреччиною Буджак повернуто Росії, починається новий інтенсивний приплив переселенців.
- 1881 р., 24 травня – освячено побудовану СвятоНікольську церкву (капітально відремонтована і повторно освячена у 2011 році).
- 1918 р. – вторгнення до Бессарабії військ буржуазнопоміщицької Румунії, насильницька румунізація краю.
- 1940 р., 28 червня – Болград визволений від румунських окупантів, установлено Радянську владу.
- 1941 р., 26 липня – до Болграда вторгаються німецькофашистські й румунські загарбники.
- 1944 р., 24 серпня – Болград визволяють частини 31го гвардійського стрілецького корпусу 46ї армії 3го Українського фронту.
Сьогодення:
координати перетворень
- ТОВ «АгропраймХолдинг» увело в експлуатацію відгодовувальний комплекс для вирощування 24 тис. голів свиней. Загальна вартість проекту – 168,2 млн грн.
- Проведено капітальний ремонт спорткомплексу в м. Болграді.
- Зроблено капітальний ремонт Будинку культури в с. Жовтневому.
- Побудовано свердловину для водопостачання с. Жовтневого.
- Завершується спорудження водопровідних очисних споруд у с. Голиця.
- Капітально відремонтовано дитячий оздоровчий табір «Мрія».
- Переустатковано будинок загальноосвітньої школи № 3 під соціальне житло.
- Проведено капітальний ремонт інфекційного відділення Болградської ЦРЛ.
- Болградський район вдруге ввійшов до програми ПРООН і ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»: села Баннівка, Василівка, Калчева і Нові Трояни здобули можливість поліпшити соціальну інфраструктуру шляхом впровадження енергоощадних технологій.
- 2011 року з Державного бюджету виділено і освоєно 4,4 млн грн на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання комунальних доріг.
- 2011 року збільшено власні надходження бюджету Болградського району на 12,5% (на понад 3 млн грн).
- 2011 року збільшено збір зерна на 12,4% (загалом зібрано 155 тис. тонн зерна).
Ровесниця області
Звідусіль звучить: «Ми Вам дуже вдячні!..»
Євгенія Вікторівна Шумська цієї осені відзначить 80річний ювілей. Ровесниця області віддала охороні здоров’я 57 років свого життя. Вона працювала лікаремфтизіатром.
Сама доля спрямувала Євгенію Вікторівну на цей складний, небезпечний шлях:
– Коли я навчалася в Одеському медінституті, на третьому курсі захворіла на туберкульоз, у мене була відкрита форма, – згадує лікарка. – Але старші колеги мене врятували. Закінчивши інститут, я працювала за направленням у Ширяєвому, Сараті, Арцизі, а потім приїхала до Болграда, де живу майже п’ятдесят років. Пам’ятаю, коли мені запропонували перейти до тубдиспансеру, я сказала: «Не хочу працювати у в’язниці!» На той час тих, хто не хотів добровільно лікуватися від туберкульозу, приводили до лікарні працівники міліції. Але потім я зрозуміла, що примусове лікування за рішенням суду, я вважаю, виправданим, адже хворий на туберкульоз ризикує не лише своїм життям, але й усіх довкола.
Контингент фтизіатричного відділення – різний. Хтось усвідомлює небезпеку і виконує приписи лікаря, а хтось порушує режим, дружить із зеленим змієм. Євгенії Вікторівні доводилося не лише лікувати, але й виховувати своїх пацієнтів. У палатах вона спілкувалася із хворим годинами – про життя говорили, про проблеми.
Вийшовши на пенсію, Євгенія Вікторівна залишалася на своїй посаді – завідувачки фтизіатричного відділення районної лікарні на 50 ліжок – ще 19 років!
За роки роботи Є.В. Шумська врятувала не одну сотню життів. Тому варто їй сьогодні полишити свого другателевізора та вийти на вулицю, звідусіль лунає привітне: «Здрастуйте, Євгеніє Вікторівно! Як здоров’я? Ой, ми Вам дуже вдячні…»
Бессарабські вина дегустував сам Пушкін
Болградський район – край відомих виноробів. У 1821 році переконався в цьому Олександр Сергійович Пушкін, який був відряджений до Бессарабії за потребами служби до головного попечителя колоністів південного краю Росії генераллейтенанта Інзова.
Зрозуміло, в архівах не збереглося документальних свідчень про подробиці вільного проводження часу відрядженого. Але загальновідомо, що молодий поет любив погуляти: «Веселье! будь до гроба сопутник верный наш. И пусть умрём мы оба при стуке полных чаш!» Під час поїздки до Бессарабії, як пише працівник Будинкумузею Пушкіна в Кишиневі О. Батаєва, поет «участвовал в дружеских застольях». Про те ж саме пише у своїх спогадах його сучасник О. Вельтман.
– Олександр Сергійович був великим знавцем вин, – говорить голова правління Болградського виноробного заводу Степан Іванович Курдов. – Почитайте вірші та поеми Пушкіна – ви зустрінете безліч найменувань як іноземних, так і місцевих вин. У Болграді Пушкін гостював у будинку Інзова. Як ви гадаєте, гостинні бессарабці пригощали гостя з Пітера місцевими напоями? Переказ, який передається у нас із покоління в покоління, говорить, що Олександру Сергійовичу особливо подобалися наші червоні вина. Якщо говорити про продукцію Болградського винзаводу, то я не сумніваюся в тому, що поетові смакували вина серії «Класик», вироблені традиційним бессарабським способом. У них – молодість та новизна свіжоприготовленого напою. Уся продукція Болградського винзаводу – це винятково натуральні вина, і ми цим пишаємося. Пушкін, до речі, теж цінував натуральне вино:
«Да будет проклят дерзновенный,
Кто первый грешною рукой,
Нечестьем буйным ослепленный,
О страх!.. смесил вино с водой!»
Вина Болградського винзаводу удостоєні високих нагород на всесвітніх виставках та конкурсах «Винекспо» (Бордо), «International Wine and Spirit Corporation» (Лондон), «Продэкспо» (Москва). Також продукція заводу брала участь у міжнародних виставках в Анкарі, Сегеді, Братиславі та нагороджена трьома срібними, двома бронзовими медалями та трьома дипломами. У лютому в Одесі на виставціконкурсі «Одеська затока» на суд дегустаційної комісії болградські винороби представили шість найменувань продукції, яка здобула чотири золоті та дві срібні медалі.
Запорука успіху – високоякісна сировина, яку постачають цьому підприємству
17 господарств району.
За трьома напрямами
Дослідне господарство ім. Суворова, що в селі Оксамитному, – відомий на Одещині виробник виноградних саджанців. Але це підприємство, очолюване заслуженим працівником сільського господарства України Анатолієм Білоусом, не лише постачає інші райони посадковим матеріалом, але й обробляє власні плантації, переводячи їх на краплинне зрошування. Крім цього, ДГ ім. Суворова обробляє сад, вирощуючи запашні персики, і утримує молочнотоварну ферму, одержуючи від кожної корови понад 4 тисячі літрів молока на рік.
Єдиний в області албанський колектив
У Болградському районі працює 18 будинків культури та три сільських клуби, де діють 260 самодіяльних колективів. Заклади культури постійно відвідують понад 3,7 тис. дітей.
Минулого року культармійці організували та провели понад 3,1 тис. заходів – концертів, конкурсів, фестивалів, виставок.
– У районі, – розповідає начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Ольга Василівна Іванова, – багато творчих колективів. Це болгарські, гагаузькі та єдиний в області албанський колектив «Колорит», створений у Жовтневському сільському будинку культури. Своєю участю в багатьох всеукраїнських форумах, акціях, фестивалях, конкурсах вони на високому професійному рівні демонструють національну культуру та бессарабський фольклор. Свою виконавську майстерність наші колективи демонструють не лише в Україні, але й за її межами, вони були учасниками творчих форумів у Туреччині, Туркменистані, Молдові, Болгарії, Румунії, Угорщині. У нашому районі щороку провадяться фестивалі народної та естрадної гагаузької пісні, оркестрів болгарської народної музики та пісні, хореографічний форум. Дуже цікаво, яскраво, з національним колоритом провадяться обрядові свята, які дійшли до нас із глибини століть та відроджені нині, – це «Трифон зарезан», «Георгиев ден», «Пролетен» та інші.
