Найкращі інвестиції держави

Сьогодні ми покладаємо надії на те, що прийде нова генерація керівників, яка повною мірою зможе проявити свої управлінські якості з урахуванням теперішнього часу. Багато залежить від уміння спілкуватися з людьми, добрати ерудовану, грамотну команду, здатну оперативно реагувати на зміни, новації.

Саме таким керівником можна вважати голову Комінтернівської райдержадміністрації Івана Марзака. До цієї думки спонукає й нещодавня розмова з головою обласної ради Миколою Пундиком під час його зустрічі з журналістами «Одеських вістей». Микола Володимирович підкреслив ініціативність і хорошу роботу молодого та перспективного очільника Комінтернівського району.

По призначенні на посаду Іван Марзак відмовився від звичного шаблону – зміни працівників апарату, а навпаки – дав можливість проявити ініціативу всім спеціалістам на службових місцях.

– В кожному відділі, управлінні є розумні люди, які мають цікаві ідеї, можуть поділитися своїм баченням справи. Крім того, кожному належить право на помилку – аби не було страху перед ініціативою, – вважає голова РДА.

На керівну посаду Іван Миколайович прийшов без досвіду держслужбовця, проте в нього була корисна прак­тика, яка є не у кожного чиновника. Робота директора на великому підприємстві дала можливість зорієнтуватися в різних галузях народного господарства, навчила аналізувати ринкові ситуації. Важливу роль відіграв і досвід партійної роботи, що і сформував пріоритети:

– Не люди для держави, а держава – для людей. Ми працюємо передусім на громадське добро, – підкреслює співрозмовник. – Крок за кроком влада стає ближчою до народу. Це проявляється і в таких програмах, як «Народний бюджет», «Народний контроль», «Народний медогляд».

Власним прикладом Іван Миколайович показує, що керівник району – це не кабінетний працівник. Велика частина його робочого часу проходить у поїздках до сіл, зустрічах із людьми. Люди вірять словам голови РДА, оскільки він реально оцінює ситуацію і не дає марних обіцянок. За нетривалий період вдалося вирішити питання, які роками залишалися непід’ємними.

– Не варто сидіти в очікуванні, що хтось прийде і щось зробить або профінансує. Треба мати бажання і наполегливість самому змінити ситуацію. Ми домоглися того, що в районі успішно використовується система співфінансування, залучаються спонсори. Значно допомагає й підтримка Партії регіонів. Сьогодні в районі цілком використовується її ресурс, адже неможливо виконати всі поставлені завдання тільки силами райдержадміністрації, – підкреслює І.М. Марзак.

Дивлячись на такого керівника, розумієш, що саме молодість, ініціативність, завзяття є найкращими інвестиціями, що гарантують поступальний розвиток держави.

Наталія САМОЙЛЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Комінтернівський район

Розбудовуватися на наукових засадах?

Василь Маркович Бабанський – людина місцева. Тут відбулося його становлення як особистості, політика, керівника. Має почесне звання заслуженого працівника сільського господарства України. Він лауреат всеукраїнського рейтингу «Особистість року» в номінації «Лідер промисловості і бізнесу». Працював у різних ланках керівних структур. З квітня 2010 року очолює Балтську райдержадміністрацію. Має значний досвід державної служби. І ми попросили його розповісти про цю почесну і відповідальну місію.

– Василю Марковичу, до чиновників у населення склалось неоднозначне ставлення. Хтось їх поважає, хтось не дуже, а хтось хотів би спробувати себе в цій ролі. Хто він, державний службовець?

– Насамперед – це людина, яка має відповідні службові повноваження, і державна служба – це її професійна діяльність. І як будь­який фахівець, державний службовець оцінюється за результатами роботи, діловими та професійними якостями. Напевне, розчарую тих, хто вважає, що праця держслужбовця обмежується часовими рамками. Часто доводиться починати робочий день разом із вранішньою зорею і завершувати пізнього вечора. Отож, ні нормованого робочого дня, ні нормованого робочого тижня, ні великих зарплат ми у своїй більшості не маємо. Крім того, доводиться працювати і у вихідні. А ще при зміні політичного керівництва державний службовець ризикує залишитись без роботи.

Та нехай у читачів «Одеських вістей» не складеться враження, що все так безнадійно погано. Є свої плюси. Це гарантовані відпустки, оплачувані лікарняні, допомога на оздоровлення, регулярна зарплата – хоч і невелика, але все­таки стабільний заробіток, певний соціальний захист, кар’єрне зростання.

– До речі, що стосується зарплати, то, наскільки відомо, саме її невеликий розмір і позначається в основному на плинності кадрів.

– Так, плинність кадрів у держслужбі складає приблизно 10%, що, звичайно, менше, ніж, наприклад, у промисловості. Але таке негативне явище є. Бо молоді люди, прийшовши на державну службу, часто розчаровуються в ній: вимоги високі, а зарплата мала. Не всі знають, що держслужбовці діляться на категорії, що різниця між держслужбовцями першої­другої і третьої­сьомої категорій велика. А саме останні складають понад 70%, і на них покладається велика відповідальність. Молоді спеціалісти, які приходять на держслужбу, попрацювавши кілька років і не отримавши адекватної оплати, йдуть на інший хліб, де вони отримають більше. Таким чином інститут державної служби готує кадри для бізнесу, банківської сфери. Та, незважаючи ні на що, вважаю, що на державного службовця покладено відповідальну місію – забезпечувати практичне виконання завдань і функцій держави. І хтось має цим займатись.

– На жаль, з розпадом СРСР і поняття «кадровий резерв» зникло на багато років. Як можна розв’язати проблему кадрових ресурсів?

– Потрібно перепрофільовувати, навчити молодь, яка завжди посідала особливе місце у суспільстві. Як відомо, молоде покоління є найбільш мобільним, енергійним та перспективним прошарком населення. Тож саме молодим належить реалізовувати започатковані в нашій державі реформи. Велику роль у реалізації державної кадрової політики в Україні відіграють молодіжні громадські організації, які залучають молодь до процесів державотворення, державного управління й місцевого самоврядування через створення органів молодіжного самоврядування, дорадчо­консультаційних структур при органах державної влади та місцевого самоврядування. За сьогоднішніх умов суспільно активна молодь могла б стати реальним управлінським ресурсом нашої держави.

– Василю Марковичу, якою, на Вашу думку, має бути державна служба сьогодні, у час стрімких перетворень?

– Сьогодні державна служба має розбудовуватися на наукових засадах, враховуючи цілу низку суб’єктивних та об’єктивних чинників. Передусім це пов’язано зі становленням української державності. З одного боку, сила держави визначається її спроможністю розв’язувати зовнішні і внутрішні проблеми, з другого – вона повинна бути правовою, демократичною, соціально орієнтованою, підконтрольною народові, поєднувати державу і громадянське суспільство. Вважаю, що майбутнє країни повною мірою залежить від якості державної служби – головної правової інститутуції сучасної держави.

Любов ДМИТРІЄВА,Балтський район

Як важливо бути затребуваним

У нашому уявленні посада державного службовця зазвичай асоціюється з людьми так званого передпенсійного віку. Адже молодь, як правило, чиновницькі костюми приміряти не особливо квапиться. Поясненням того – багато суб’єктивних та об’єктивних причин, серед яких істотним чинником є низька оплата праці.

Але немає правил без винятків. В Ізмаїльській райдержадміністрації відсоток молодих фахівців досить значний. І багато з них уже вважаються зрілими кваліфікованими фахівцями. У середовищі своїх досвідченіших колег вони мають заслужений авторитет та повагу. Про одного з таких фахівців наша розповідь.

Народився В’ячеслав Іванович Чебанов 3 листо­пада 1976 року в місті Ізмаїлі. Освіту одержав у Пловдивському університеті в Болгарії, потім у Між­регіональній академії управління персоналом. Одержавши диплом юрис­та, В. Чебанов свою трудову діяльність розпочав у 2002 році з посади інспектора в управлінні праці та соціальної політики Із­ма­їльської райдерж­ад­міністрації. Сьогодні він державний реєстратор. Довірену йому ділянку роботи легкою не назвеш. Адже крім великого об­сягу обробки технічної документації, необхідно в оперативному порядку вирішувати безліч питань та проблем, давати ком­пе­тентні консультації. В’я­чеслав Іванович зі своїми обов’язками справляється сумлінно, з цілковитою відповідальністю.

В.І. Чебанов вважає себе щасливою людиною, тому що в нього є улюб­лена робота. За його сло­вами, завдяки їй, він, на­самперед, має можливість застосовувати свої знання у сфері права на практиці, надаючи тим самим без­посередню допомогу лю­дям. А це дає ні з чим не порівнюване відчуття затре­буваності.

Як грамотний фахівець та доброзичлива люди­на В.І. Чебанов корис­тується великою повагою в колективі. Його служ­бова відданість була від­значена і керівництвом. Він неодноразово нагород­жувався почесними гра­мотами Ізмаїльської райради та районної дер­жавної адміністрації.

Олег Колєв, власкор «Одеських вістей», Ізмаїльський район