Дорогі жителі Одеського регіону!
Дозвольте привітати вас із річницею значної події в нашому житті – ухвалення Конституції України. Дата 28 червня 1996 року ввійшла в історію як день народження Основного Закону нашої країни, нашого суспільства. Конституція захистила права кожного громадянина, гарантувала свободу, справедливість і рівність перед законом, особисту недоторканність і безпеку. Саме відтоді ми стали на шлях демократії та справою приєдналися до співтовариства цивілізованих країн світу. Цього дня прагнення українського народу до національної державності було зафіксовано юридично. Україна впевнено вступила в когорту незалежних правових держав світу. У це свято ми можемо пишатися нашою країною та кожним її жителем.
Бажаю від усієї душі кожному з вас здоров’я, щастя та віри в себе, а отже – і у світле майбутнє України!
Голова Одеської обласноїдержавноїадміністраціїЕ.МАТВІЙЧУК
Дорогі одесити та жителі області!
Від щирого серця вітаю вас із 16ю річницею з дня ухвалення Основного Закону нашої держави – Конституції України.
Роки незалежності стали для нашої держави роками напруги сил та багатьох болісних, але необхідних рішень.
Майбутнє ж цілком залежить від нас самих.
У переддень цього свята бажаю всім вам щастя, міцного здоров`я, добробуту, успіхів у справі зміцнення громадянської злагоди на нашій землі, забезпечення прав і свобод людини.
Голова Одеської обласної ради
М. ПУНДИК
Яке б ви внесли доповнення в Конституцію України,
якби була така можливість?
Іван Арнаут, сільський голова села Озерного Ізмаїльського району:
– Вважаю, що формально на папері наша Конституція, мабуть, одна з найкращих у світі. І концептуально в ній нічого не варто змінювати. Нам тільки всього то й треба – навчитися її виконувати, не відступаючи від жодної літери Закону. Втім, це стосується не лише рядових громадян, але й вертикалі державної влади в цілому. Адже тут, насамперед, важливо дотримуватися у повному обсязі бюджетних складових за значимими конституційними гарантіями: з освіти та медицини. Адже не секрет, що зараз частину фінансових витрат за цими позиціями держава мимоволі перекладає на плечі простих громадян. І виходить, що за низького рівня наших заробітних плат ми не можемо ні собі, ні своїм дітям дозволити ані нормального медичного обслуговування, ані гідної якості освіти.
А, на мій погляд, через прогалини за останнім пунктом, коли відсутні можливості для серйозного навчання в переважної більшості молоді, підривається науковий потенціал, без якого немає майбутнього в усієї країни.
Без рівних стартових умов, які апріорі неможливі без доступу до освіти абсолютно усіх верств населення, ми ніколи не досягнемо нормального конкурентного середовища, у якому й народжуються справжні професіонали.
Світлана Гудира, безробітна, м. Арциз:
– У свої 47 років я не маю робочого місця. При звертанні до різних організацій у пошуках роботи мені, не соромлячись, так і кажуть – мовляв, підстаркувата. Хоча б у кочегари взяли. Але це на зимовий період – п’ятиповерховий будинок опалювати. Отож щоліта я – на біржі праці. От і гадаю, що ж це за право таке на працю, якщо його у мене безсовісно відбирають? Якщо вже записано у Конституції, нехай воно і виконується. І взагалі нестиковка виходить. Пенсійний вік підвищується, а можливості працевлаштуватися тим, кому за 40, немає майже ніякої. Це ж справжня дискримінація. Згадую час, коли жорстоко карали дармоїдів, висміювали тих, хто у робочий час по базарах та магазинах вештається. У «Вікно сатири» фото вивішували. Ми не знали, що означає не мати роботи. Робочі руки були потрібні всюди. Чудовий був час, добрий, надійний!
А в Основному Законі країни все написано правильно. Але реалізувати ці права нам, простим людям, яких, мабуть, відсотків 90, ні сил немає, ні можливості. Вважаю цей факт дуже сумним. Гадаю, треба суворо карати тих, хто Конституцію порушує, ігнорує її. Інакше жодної користі не буде від наших нескінченних обурювань.
Павло Зброжко, голова районної ради ветеранів війни та праці, смт Саврань:
– Насамперед хочу сказати, що День Конституції України ми відмічаємо як Основний закон нашої держави, з повагою ставимося до всіх законів нашої країни. Та є питання, яке дуже хвилює мене і сотні тисяч таких, як я. Це ухвалення закону про землю. Він повинен бути так пописаний, щоб народ міг контролювати його виконання. Наприклад, у США законодавчо зобов’язують використовувати землю за призначенням. Якщо ж фермер занедбав землю, його наділ з вертольота покривають синьою стрічкою – попереджувальною. У разі невиправлення ситуації – спускають червону стрічку. А потім виставляють наділ на аукціон. Бажано, щоб і в нашому законодавстві були чітко прописані норми контролю за використанням землі. Разом з тим необхідно, щоб і виконання норм Конституції контролювали представники народу, скажемо так: Всеукраїнська громадська рада. Не політики, не законодавчі та виконавчі органи, а саме представники народу. А то часом складається враження, що Конституція окремо, а народ – окремо.
Хоча велика увага нині приділяється соціальному захисту населення. І це добре. От підвищили пенсії, зарплати, пільгова категорія громадян отримує державну допомогу. Завозиться пільговий скраплений газ (балонний) учасникам бойових дій, учасникам війни та дітям війни. І здешевлений він більш як на 50 відсотків. Можна ще назвати багато позитивних прикладів.
Таміла Кошельник, м. Татарбунари:
– Я вважаю вкрай необхідним законодавче забезпечення нашої молоді роботою. Сьогодні ця проблема аж кричить! Молодь закінчує вузи, а перспективи працевлаштуватися – жодної. В інший час по закінченні інституту робоче місце випускникові було гарантоване. Мало того, ще в обов’язковому порядку й житло молодим фахівцям надавали. Сьогодні наші села стають пусткою. Але чому б не направляти сюди молодих фахівців із наданням їм істотних пільг. Треба подумати, яких. Скажімо, безкоштовне користування електроенергією, викуп житла через 15 – 20 років за залишковою його вартістю… Вже якщо на єврочемпіонати знаходяться мільярдні кошти, то й для такої мети й поготів мусять бути.
У будьякому разі щось робити треба. Інакше наша Україна перетвориться на державу старіючих і вже старих жителів. Оскільки молодь назавжди виїде туди, де будуть затребувані її розум та руки і де вона житиме краще.
А ще вважаю, треба раз і назавжди вписати в наш Основний Закон: земля повинна залишатися надбанням народу, власністю держави. Як і природні, водні ресурси, машино і авіабудування. Здавалося б, це прописні істини, але як вони нині зневажаються можновладцями!
Наталія Кірієнко, в минулому директорка Будинку культури ім. Т.Г. Шевченка в Ізмаїлі:
– Теоретично в Конституції України є все, щоб людина могла почуватися повноправним громадянином. І я впевнена, що жодних змін до неї вносити не варто. Водночас суворі будні свідчать, що конституційні норми не завжди виконуються, тобто просто порушуються.
Гадаю, що Конституція зможе працювати тільки в країні із квітучою економікою, де не буде дефіциту бюджетних коштів, де з’являться всі умови для розвитку медицини, освіти, приватного підприємництва.
Ну і, звісно, ми мусимо постаратися, щоб громадянське суспільство стало реальним інструментом впливу на владу.
Світлана Стукаленко, директор централізованої бібліотечної системи, смт Саврань:
– У мене є пропозиції щодо зміни деяких норм Конституції України. І я хочу висловити їх через газету. Впевнена, знайдуться прихильники моєї точки зору. Зміни стосуються терміну обрання Президента. Нині ми обираємо очільника країни на п’ять років. Це невеликий термін, за який дуже важко в державних масштабах запровадити реформи чи утвердити позитивні зміни. До того ж, дуже часто відбуваються перевибори. Суспільство фактично живе від виборів до перевиборів. Останні роки показують, що ми не встигаємо відійти від одних виборів, як потрібно готуватися до других. Кому потрібні ці безкінечні «політичні» перегони та кадрові реформи? Тому моя пропозиція подовжити термін перебування Президента при владі до 10 років. Упевнена, це тільки піде на користь суспільству, бо стабілізує життя українців.
