Віхи минувшини
- 80 років тому Кілійського району не було на карті Одещини, він з'явився лише 1940 року, зі встановленням Радянської влади.
- 22 червня 1941 р. – початок Великої Вітчизняної війни, а 26 червня Кілійська група кораблів Дунайської флотилії розпочинає контрнаступ і висаджує десант на правому березі Дунаю, розгромивши ворожий гарнізон у КіліяВеке. Захоплений плацдарм утримувався понад три тижні.
- 24 серпня 1944 р. визволення від німецькорумунської окупації.
- 1945 року завершено спорудження елеватора, який у 19461947 роках став центром порятунку голодуючих.
- 1949 р. – початок будівництва нових корпусів суднобудівносудноремонтного заводу.
- 1961 р. – створено міський побуткомбінат.
- 1965 р. – початок спорудження рисових зрошувальних систем.
- 1966 р. – почав курсувати Дунаєм теплохід «Кілія» – перше експериментальне судно класу річкаморе, що має електронавігаційне обладнання.
- 1973 р. – у порту Кілія починають оброблятися великотоннажні морські судна з експортноімпортними товарами.
- За роки дев'ятої п'ятирічки споруджено корпуси тресту «Дунайводбуд», маслозаводу, райоб’єднання «Сільгосптехніка», ПТУ, а також готель з рестораном, садокясла, універмаг та багато інших соціальних об'єктів.
- 1967 – 1977 рр. – поліпшили житлові умови 3450 сім’ям.
- 2009 р. – здано в експлуатацію захисну дамбу суднового ходу по гирлу Бистре.
Cьогодення: координати перетворень
- Після капітального ремонту відкрито стадіон «Дунаєць», провадяться роботи зі створення тут спортивного комплексу.
- Добудована школа у с. Ліски, вона набула статусу загальноосвітньої.
- Споруджено новий будинок для Вилківської дитячоюнацької спортивної школи.
- На базі Новомиколаївської ЗОШ відкрито навчальновиховний комплекс «школа – дитячий садок» з групою дошкільного виховання.
- Відремонтовано будинок тубдиспансеру, для Кілійської ЦРЛ закуплено медичне обладнання на 180 тис. грн.
- Облаштовується райцентр: відремонтовано дахи будинків, установлено енергоощадне обладнання у комунальних підприємствах, організовано три маршрути громадського транспорту, ремонтуються дороги.
- У всіх 23 школах відремонтовано харчоблоки, вони забезпечені гарячою і холодною проточною водою. Ремонтні роботи проведено в НВК «школа– дитячий садок» у с. Червоний Яр, у школі с. Приморське, у Вилківському ліцеї.
- Завершено роботи на кожному третьому з 90 об'єктів, прийнятих до виконання за програмою «Народний бюджет».
Ровесник області
У городі – тисяча сортів тюльпанів!
Микола Олексійович Коновка трохи старший за Одеську область, але ці поважні роки і перенесені дві тяжкі операції не заважають колишньому радгоспному електрогазозварникові займатися улюбленою справою – вирощувати квіти.
Тільки тюльпанів на городі пенсіонера – ви не повірите, але це так – одна тисяча сортів! Деякі, особливо вигадливі, квіткараматор з 33річним стажем вивів сам. Махрові, бахромчасті, лілієподібні…
Коли ми побували у селі Ліски в гостях у Миколи Олексійовича, був сезон ірисів. Які тільки кольори і відтінки цих «півників» не зібрав пенсіонер: від похмурих темночорнильних до білосніжних пір’ястих, немов лебеді.
– Дружина свариться, говорить: «Усі люди як люди, а ти весь город квітами засадив», – сміється господар. – У мене й справді лише трішки картоплі, решта сотків займають гладіолуси, тюльпани, еремурус, клематіс, троянди, лілії…
– Дуже люблю заходити в гості до Миколи Олексійовича Коновки, – говорить сільський голова Галина Іванівна Іванова. – У цього доброго чоловіка така світла енергетика, що буквально вся земля навколо розквітає! Поспілкуєшся з Миколою Олексійовичем – і всі прикрощі як рукою знімає, так стає світло на душі! Люди в Лісках люблять квіти – усі подвір’я в них потопають. Якщо в середині квітня проїхати повз наше село, можна побачити що воно «горить» – так багато червоних тюльпанів. Микола Олексійович – дуже щедра людина, він завжди допомагає прикрасити село. Які квіти не попросиш для дитячого садка, для школи – завжди будь ласка. Зразки, які вирощує Микола Коновка, роз’їхалися не тільки по Кілійському району: до нашого села до квіткаряаматора приїздять любителі живої краси навіть з інших районів Одещини – за бульбами, живцями і насінням.
«Титан» годує не тільки Одещину
У 1998 році на базі Кілійського м’ясокомбінату та Кілійського маслозаводу було створено ТОВ «Титан». Сьогодні це підприємство посідає провідні позиції серед підприємств харчової промисловості Одещини, постачаючи свою продукцію не тільки до Південної Пальміри, але й до Києва, країни СНД. Це понад 130 видів ковбас, понад 40 найменувань молочної продукції. Крім цього, ТОВ «Титан» виробляє напівфабрикати (котлети, фаршировані млинчики тощо), хлібобулочні вироби і навіть пиво.
Підприємство оснащено найсучаснішим імпортним обладнанням, двома сертифікованими лабораторіями, що дозволяє забезпечити високу якість продуктів харчування, що випускаються. Фахівці підприємства пройшли навчання у Німеччині, Австрії, Болгарії, Росії.
Мережа магазинів, власний парк транспорту – усе це дозволяє максимально швидко довозити свіжі продукти харчування споживачеві.
– Ми у постійному розвитку, – говорить генеральний директор ТОВ «Титан», кандидат економічних наук Ігор Борисович Капітан.
Тільки у 2011 році підприємство збільшило обсяг продукції, що випускається, порівнюючи з 2010 роком, на 40%.
Команда Чеботарьової працює на перспективу
Десять років тому Устинія Пилипівна Чеботарьова була обрана головою правління СВК "Росія", коли це підприємство затягувала трясовина кредитів… Ось уже шість років поспіль сільгоспкооператив посідає провідні позиції серед сільських підприємств Кілійського району, хоча високоефективних господарств, які розвиваються, тут багато.
У.П. Чеботарьова та її колектив зуміли зберегти систему зрошення, що дозволяє займатися вирощуванням овочів, насінників, твердих сортів пшениці. Не відмовляється команда Чеботарьової від тваринницької галузі. Минулого року СВК "Росія" виробило продукції на 12 млн грн, перерахувавши до бюджетів різних рівнів 538 тис. грн податків.
Зароблені кошти підприємство спрямовує на модернізацію виробництва, придбання нової техніки. Лише на розвиток цеху рослинництва минулого року підприємство спрямувало 8 млн грн.
За високі показники виробництва єдина в корпусі голів Кілійського району жінка У.П. Чеботарьова одержала високе звання заслуженого працівника сільського господарства України.
Зберігає історію Української Венеції
Якщо вам трапиться заїхати у Вилкове, не поспішайте на ринок за дунайським оселедцем і виномноваком. Не кваптеся заглиблюватися у мальовничі вулички, де замість асфальту – вода, і біля кожної хвіртки прив’язаний човен. Якщо ви хочете познайомитися з Українською Венецією, насамперед відвідайте приватний музей Олександра Шаронова, який розташувався на другому поверсі міського Будинку культури.
Історія Вилкового – це непроста доля гнобленого старообрядництва і біглого козацтва. Десять років тому Олександр Анатолійович Шаронов – художник і поет, закоханий у красу дельти Дунаю, орендував дві порожні зали у Будинку рибалки і відкрив свою галерею. Але живописцеві хотілося не тільки відобразити минаючий час на полотнах, він почав збирати по крихтах минуле: ікони, книжки, старі самовари, патефони, меблі. Далі – більше: у колекції з’явилися грецькі амфори і турецькі казани, знайдені на околицях, шаблі, легкі гармати і навіть козацька «чайка», відтворена на базі старого рибальського човна. На таких суднах місцеві козаки ходили у бойові походи проти турків і татар у дельті Дунаю і уздовж узбережжя Чорного моря.
На сьогоднішній день у приватній колекції Шаронова понад 3,5 тис. експонатів, що розповідають про історію Вилкового. Багато з них він одержав з рук колекціонерів – в обмін на свої картини.
До захоплення Олександра Анатолійовича долучився його син, молодий художник Володимир Шаронов, який допомагає батькові реставрувати експонати, провадити краєзнавчу роботу.
…На прощання Олександр Анатолійович поставив на патефон стару пластинку, покрутив ручку – і заспівала Лідія Русланова… Так, усі експонати у музеї – діючі.
Як це не дивно, унікальний музей Шаронова досі не став частиною туристичних маршрутів. Панове турагенти, невже гостей Вилкового цікавить тільки вино і дунайський оселедець?
