Коли бачу, як несміливо заходить в маршрутку людина поважного віку і, наче милостиню, просить у водія дозволу на проїзд, боляче стискається серце і обурення переповнює все моє єство. Дохазяйнувались! Дайте пенсіонеру гідну пенсію, щоб він не відчував приниження людської гідності будьто в маршрутці, поїзді чи, оббиваючи пороги установи соціального захисту, випрошуючи путівку до санаторію. Адже всі вони заслужили на гідне життя.
Чи почувається сьогодні пенсіонер захищеним? Всі, з ким говорила, дали однозначну відповідь: «Ні!» Кожен п’ятий українець – людина похилого віку. Більшість із них, за оцінками фахівців, не має ні достатньої пенсії, ні належного соціального захисту. А закони про пільги для того і приймалися, щоб хоч якось компенсувати пенсіонеру нестачу все того ж соціального захисту.
– Я маю дві вищі освіти, 25 років працювала на керівних посадах. Понад 40 років стажу. Але це ніде не враховується. Моя пенсія менша пенсій технічних працівників, не кажу вже про енергетиків, зв’язківців, держслужбовців, нардепів. На жаль, не береться до уваги і громадська робота, стаж, рівень затрати творчої та інтелектуальної енергії. Весь свій зрілий вік присвятила духовному вихованню молоді. Завжди вірила, що моя праця, як і праця інших трудівників, буде високо оцінена державою при виході на пенсію. Але сьогодні я отримую 980 гривень, що значно нижче прожиткового мінімуму, і моя сім’я ніяк не може стягнути кінці з кінцями.
Категорія інвалідів ще більшменш захищена, бо ці люди мають право на отримання пільгової путівки до санаторію, на пільги під час лікування. А для звичайних пенсіонерів, які теж працювали на благо народу і мають купу болячок, абсолютно не передбачено оздоровлення. Для нас не надходять пільгові путівки. У профспілці ми не числимось, і в управлінні соцзахисту теж, бо не інваліди. Пільги для пенсіонерів тільки на проїзд в електропоїздах, тролейбусах, автобусах, а сплата за комунальні послуги стовідсоткова. Єдине, чим можу сьогодні скористатись, то це 8% знижкою на ліки у комунальній аптеці. Вихід з ситуації є. Це диференційний підхід до нарахування пенсій. На жаль, нині надто загальна класифікація пенсій, особливо для людей, які працювали за радянських часів, – розмірковує Світлана Іванівна Біла.
З 1 січня в Україні підвищилися соціальні нормативи: мінімальна пенсія – 822 гривні, зарплата – 1073, прожитковий мінімум – 1017 гривень. Такі основні цифри розрахунків у соціальній сфері. Саме за ними можна судити, наскільки багатше та ситніше стали жити українці. Однак реальний прожитковий рівень в Україні значно перевищує офіційні показники і становить понад 3 тисячі гривень. Про це в коментарях УНН сказав член комітету Верховної Ради з питань соціальної політики і праці Андрій Павловський.
Підвищення рівня пенсій не впливає на покращення матеріального стану пенсіонерів, бо кошти надто швидко знецінюються через інфляцію, постійне зростання цін на товари та послуги, житло, медицину, зростання вартості життя. За матеріальним станом пенсіонери сьогодні найбільш малозабезпечена та найбідніша категорія населення.
Люди похилого віку часто хворіють, а на лікування немає коштів, та й ціни на ліки перевищують реальні доходи пенсіонерів. Крім того, про пенсіонерів забули профспілкові комітети організацій і підприємств, де вони працювали. Їх не вітають навіть з днем народження чи професійним святом, не запрошують на урочистості, не прагнуть підтримати матеріально. Але ж кожен з нас свого часу досягне цього віку і сповна відчує на собі всю ціну байдужості суспільства. То, можливо, краще вже змінити щось сьогодні?
За офіційними даними, більшість українських пенсіонерів нині живуть на пенсію у розмірі до тисячі гривень. За прогнозами Фонду народонаселення ООН в Україні, до 2050 року кількість людей похилого віку збільшиться вдвічі. Тоді у світі буде понад 2 мільярди пенсіонерів.
Чи потрібна сьогодні пенсіонеру існуюча допомога держави? Однозначно, ні! І про це добре відомо всім – від кухарки до чиновника високого рангу. Адже нинішній пільговий механізм не досконалий. Єдиним і правильним виходом, на мою думку, було б нарахування справедливих пенсій, які б забезпечили нормальний рівень життя. Та це означає дати повну свободу цій категорії населення.
