Завтра – день будівельника

Шановні працівники будівельної галузі!

Вітаю вас із професійним святом – Днем будівельника!

Ваша професія існує тисячоліття, вона дуже затребувана і потрібна, адже саме ви даєте людям дах над головою. Будівельна галузь регіону – один із фундаментів економіки, і від неї багато в чому залежить соціальна стабільність і добробут людей. Саме вашими роботящими руками створюються житлові комплекси, школи, лікарні, будинки культурного призначення і багато, багато чого іншого. Вашими руками створюється те, без чого немислиме створення цивілізації, і це не просто слова. Тому втішно, що будівельний комплекс розвивається і нарощує темпи.

Разом з вами влада реалізовує соціально значущі державні й обласні програми щодо забезпечення житлом ветеранів Великої Вітчизняної війни, малозабезпечених і молодих родин.

Саме завдяки вашій професійності та творчому втіленню зодчих задумів Одеський регіон виділяється своїм індивідуальним архітектурним виглядом.

Бажаю вам успіху в роботі, нових професійних висот, фінансової стабільності й досягнень у вашій творчості, яка втілюється в надійні та гарні будинки для всіх нас! Хай ваші родини будуть міцними, а щастя – довговічним!

Голова Одеської обласної державної адміністрації

Е. МАТВІЙЧУК

Шановні працівники

будівельної галузі!

Від усього депутатського корпусу Одещини та себе особисто вітаю вас із професійним святом! Не секрет, що ваша галузь є однією з ключових у розвитку економіки, а також своєрідним індикатором рівня життя населення.

Неможливо уявити цивілізований світ без житлових будинків та багатьох інших об'єктів, які споруджуються вашими руками, тому люди так цінують працю будівельників­професіоналів.

Ваша робота багато в чому визначає якість життя решти членів суспільства. Дозвольте подякувати вам за нелегку та шляхетну працю, побажати затребуваності, гідної оплати і гордості за свою справу!

Голова Одеської облрадиМ. Пундик

І знову збитки

У 2011 р. на території Одеської області діяло 1582 малих будівельних підприємств, що складає 8% від загальної кількості малих підприємств та 96% – від загальної кількості підприємств­суб’єктів підприємницької діяльності у будівництві.

Всього на малих будівельних підприємствах у 2011 р. було зайнято 11936 осіб. Середньомісячна заробітна плата становила 1325 грн, проти 2010 р. вона збільшилась на 231 грн.

Малими будівельними підприємствами реалізовано продукції на суму 2329,9 млн грн, що становило 35% від обсягу реалізованої продукції будівельними підприємствами­суб'єктами підприємницької діяльності регіону.

Витрати у розрахунку на одну гривню реалізованої продукції, робіт, послуг. Аналіз цього показника свідчить про зменшення ефективності господарювання малих будівельних підприємств. Так витрати у розрахунку на одну гривню реалізованої продукції збільшились до 103,1 коп./грн проти 91,4 коп./грн у 2010 р.

Головним критерієм ефективності функціонування підприємств, незалежно від виду економічної діяльності та форм господарювання, є фінансовий результат. На жаль, у будівництві найбільше серед малих підприємств тих, що спрацювали збитково – 44%.

Будівельні підприємства у порівнянні з 2010 р. збільшили свій негативний фінансовий результат – на 7,8%; сума збитку підприємств цього виду діяльності у 2011 р. становила 297,7 млн грн. По малих будівельних підприємствах у 2011 р. спостерігався рівень збитковості – 6,2%.

Головне управління статистики в Одеській області

Шановні жителі Придунав’я! Любі друзі!

Професія будівельника належить до тієї категорії людської діяльності, результати якої зберігаються протягом століть і є зразком розвитку науки і технологій. Саме будівельники споруджують міста і храми, будують шляхопроводи і транспортні артерії, облаштовуючи наш спільний дім – планету Земля.

Ми схиляємо голови перед працьо­витістю і професіоналізмом наших творців автодоріг, будинків культури, торговельних центрів, судноплавних каналів, житлових і спортивно­оздоровчих комплексів.

Шановні будівельники!

Від щирого серця бажаю вам збільшення кількості і якості об'єктів. Здоров'я вам і вашим рідним та близьким, творчих знахідок і технологічних відкриттів, радості від творення нашого завтрашнього добробуту і комфорту.

Завжди з вами –

народний депутат України

Ю. КРУК

Для роботящих рук справа знайдеться

Через реорганізацію колись квітучої колгоспно­радгоспної системи доярка Ніна Кулікова і водій Віталій Візінський були викинуті за лаштунки життя і залишилися без засобів для існування. Міцне господарство «Любашівська зоря», де вони трудилися не один рік, розпавшись на фермерські наділи, разом з тваринницькою галуззю позбулося вже непотрібних робочих рук. 2002 рік став переломним у житті простих селян, які, не впавши у відчай, зайнялися пошуком достойної роботи. Заробітчанська кров Віталія Візінського, уродженця Івано­Франківщини, спонукала його до кардинальних дій, і разом з дружиною вони помандрували до Північної Пальміри. Двох дітей­школярок — Тетяну з Іриною — залишили на добрих сусідів.

У Петербурзі якраз тривав бум євроремонтів, і подружжя засукавши рукава почало освоювати з нуля професію будівельника і наводити лоск і красу у пітерських квартирах. Ніна, вперше взявши в руки шпатель, у розпачі благала чоловіка: «Краще мене відправ корів доїти, ніж тут мучитимуся!» Сьогодні вона зі сміхом згадує свої слова, бо, ставши кваліфікованим майстром, може штукатурити стіни, клеїти шпалери, фарбувати, а фактурна шпаклівка – її власний бренд. Також допомагає зводити стіни, лаштувати дах тощо.

Три сезони поспіль по 3­6 місяців відпрацювало любашівське подружжя в Росії. Нелегко було в побутовому плані, проте господарі, котрі наймали заробітчан, не могли нарадуватися вишуканим ремонтом, зробленим у їхніх помешканнях.

Та якось міліціонери, перевіривши в українських гастрабайтерів документи, стребували з них 3 тисячі рублів. Довелося заплатити, бо могли і з країни видворити, та ще й пограбувати. Такі випадки в житті вітчизняних заробітчан траплялися, і не раз!

Тож здавши черговий об’єкт, Ніна і Віталій вирішили повернутися у Любашівку. В 2005 році вони ще могли підробити у місцевій будівельній організації на якомусь будівництві, але під осінь – знову без роботи.

...Одеса з широкими обіймами зустріла працьовитих любашівських майстрів. Їх новостворена бригада з п’яти чоловік могла не лише під ключ зробити ремонт квартири з врахуванням забаганок господаря, а й вибудувати, починаючи з підмурівку, будь­який архітектурний ансамбль, приміром, кількаповерховий котедж. Замовлення посипалися як з рога достатку, всти­гай лишень їх виконувати. Тоді Віктор Візінський покликав на підмогу своїх рідних братів Степана, Михайла, Сергія, Миколу і ще сумлінних любашівських майстрів та створив дві повноцінні мобільні будівельні бригади. Під його керівництвом хлопці освоїли всі тонкощі будівельної справи та роботи із сучасними будматеріалами.

Чимало щасливих молодих сімей та власників новозведених будівель і відремонтованих квартир в Одесі щиро дякують будівельникам за їхню копітку працю.

Якось з донькою Ніни, яку та спробувала прилучити до сімейної справи, трапилася біда. Дівчина, впавши, добряче покалічилася. Її лікування вилилося у добру копійчину, і Ніна Кулікова з чоловіком дотепер вдячні одній з своїх клієнток – Євгенії Володимирівні, яка не пошкодувала чималих коштів на операцію.

Є в практиці будівельників і прикрі випадки, коли заможні роботодавці намагаються їх «кинути» і не виплатити зароблене.

– Бог їм суддя, – каже у таких випадках Ніна і переказує друзям, щоб з цими зажерливими одеськими снобами­мільйонерами ніколи не зв’язувалися...

Нещодавно влився у сімейний колектив будівельників ще й зять Руслан, який трудиться під керівництвом тещі, а чотирирічний онук Сашко, відвідуючи дідуся і бабусю в Одесі, вже береться за валик і намагається фарбувати стіни.

День будівельника наші герої відзначають як своє рідне професійне свято. Віктор Візінський виплачує всім членам трудового колективу преміальні, накривається щедрий стіл, за яким між чаркуванням обговорюються перспективні плани.

Мріє подружжя будівельників про власний будинок з садом. Майструватимуть його за власним проектом і, звісно, своїми працьовитими руками, щоб у ньо­му знайшлося місце їхній дружній родині, численній рідні та відданим друзям.

Юрій ФЕДОРЧУК,власкор «Одеських вістей»,Любашівський район

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті