Сторінки біографії

У північній частині Причорноморської низовини, у межиріччі Дністра та Південного Бугу, компактно розташований Красноокнянський район, утворений 1923 року. В серпні 1940 р. він перейшов з підпорядкування колишньої Автономної Молдавської РСР до Одеської області. У червні 1958 р. його межі розширилися внаслідок розформування сусіднього Чорнянського району, а у 1964 році його було приєднано до Котовського району.

З першого січня 1967 року цей край – самостійна адміністративна одиниця, її площа становить 1,01 тис. кв. км, з яких 3,810 тис. га – лісові масиви. Територію району перетинають глибокі балки і яри, є 11 водоймищ, річки Тростянець і Мокрий Ягорлик. На півночі він межує з Котовським, на сході – з Ананьївським, на півдні – з Фрунзівським районами, на заході – з Дубосарським районом Республіки Молдова.

З 1992 року район набув статусу прикордонного. Протяжність Державного кордону становить 122 км, він проходить територією 9 сільських рад. Територіальну цілісність України охороняють відділи прикордонної служби «Чорна», «Ткаченка», «Гулянка», прикордонна застава в с. Новосеменівка. Діють міжнародний митний пост «Платонове­Гоянул Ноу» та місцеві пункти пропуску «Федосіївка­Жура», «Дубове­Дубеу».

Населення, що складає понад 20 тисяч чоловік, мешкає у 55 населених пунктах, що входять до однієї селищної та 14 сільських рад. Адміністративним, господарським і культурним центром району є смт Красні Окни (до 1919 року – Окни, з молдавської – «джерела»), розташоване за 200 км від обласного центру.

Провідною галуззю економіки району є сільськогосподарське виробництво, в якому задіяні 104 агроформування. Кліматичні умови сприятливі для вирощування зернобобових та технічних культур, розвивається тваринництво. Славиться край своїми природними джерелами, з яких б’є цілюща вода, родовищами вапняку та глини. Розробка цих корисних копалин є одним із напрямів залучення в район інвестицій.

Промисловість представлена ТОВ «Шахта Довжанка» та ТОВ «Шахта Горячівка», ковбасним цехом МСП «ДАЦИС», цехом безалкогольних напоїв ПП «СТУ», підприємством з пошиття чоловічого одягу ТОВ «Тімдресс Дебетекс».

Освіту школярі здобувають у 20 загально­освітніх навчальних закладах.

На сторожі здоров’я населення мережа медичних закладів, до якої входять районна лікарня, дві амбулаторії загальної практики сімейної медицини та 26 фельдшерсько­акушерських пунктів. Культурно­просвітницька робота провадиться 58 закладами культури.

Світла пам’ять про загиблих земляків в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. увічнена у 25 меморіалах, пам’ятниках та обелісках.

Голова райдержадміністрації

Микола Лемищук:

«Працювати на результат –

кредо моєї команди однодумців»

– Бажаного результату неможливо досянугти без належної організації роботи всього колективу. І моя команда – це самодисципліновані й відповідальні професіонали своєї справи. Адже робота райдерж­адміністрації направлена на створення надійної бази для розв’язання нагальних проблем життєзабезпечення територіальних громад району. Встановлено чіткий контроль за наповненням бюджетів усіх рівнів, що, відповідно, дозволяє належно фінансувати заклади охорони здоров’я, освіти, культури, забезпечити соціальний захист населення. Ми постійно працюємо над пошуком додаткових резервів наповнення дохідної частини бюджетів всіх рівнів. У минулому році ми спромоглися зменшити дотаційність нашого району стосовно 2010 року більше ніж на 3 відсотки, а це майже мільйон гривень. Позитивна динаміка зберігається і в поточному році.

Ефективне використання коштів – запорука гармонійного розвитку нашого краю. Тому працюємо не лише над збільшенням власних надходжень, а й над формуванням практичного бюджету розвитку. Нині він складає понад 1 мільйон 300 тисяч гривень власних коштів, які будуть ефективно освоєні. В межах ініціативи «Народний бюджет» вже завершено капіталь­ний ремонт Довжанської ЗОШ, проведено газифікацію районної лікарні, здійснено ка­пітальний ремонт фасаду Чорнянського будинку культури. На багатьох об’єктах (понад 50) роботи ще тривають. Вагомим досягненням є те, що Красноокнянський район потрапив до16 районів, де буде проведена реконструкція стадіонів. Наразі розроблено відповідну проектно­кошторисну документацію.

Значна увага приділяється дотриманню законодавства з питань оплати праці, легалізації існуючих та створення нових робочих місць на підприємствах. За результатами роботи відповідних комісій легалізовано 32 робочі місця.

Триває копітка робота щодо підвищен­ня ефективності використання земель сільсько­господарського та несільськогосподар­ського призначення, що принесло свій позитивний результат.

Одним словом, працюємо для людей!

Голова райради Сергій Білий: «Працювати так,

щоб не розчаровувати людей»

– У статті 5 Конституції України сказано: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Украї­ні є народ». І тільки він «здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». Впевнений, що саме завдяки багатовіковим самоврядним традиціям ми не лише зберегли територіальну цілісність нашої держави, а й примножили її традиції, чітко окреслили її національну самобутність.

Сьогодні Президентом України, урядом впроваджуються реформи, покликані удосконалити державне управління як найголовнішу функцію держави, відродити економіку країни, істотно поліпшити стан соціального захисту наших громадян, зміцнити добробут наших людей. І місцевому самоврядуванню тут відводиться надзвичайно важлива роль.

Результатом проведених реформ мають стати самодостатні тери­торіальні громади, щоб забезпечити свій сталий розвиток, а кожен член громади, кожна людина буде його активним учасником. Одним з прикладів впровадження в життя таких реформ є ініційова­на головою обласної дер­жавної адміністрації Еду­ар­дом Матвійчуком програма «Народний бюджет», яка ще півроку тому лише обговорювалась, а вже сьогодні ми бачимо практичні результати її реалізації. Не можна не відзначити потужний консолідуючий фактор даної ініціативи. На сходах громад наприкінці 2011 року ми зібрали майже півтори тисячі громадян. В 2012 році на зустріч з владою прийшло ще більше людей. Саме завдяки спільним зусиллям органів виконавчої влади та місцевого самоврядування ми змогли відновити інтерес наших людей до розвитку територіальних громад. Особливої уваги в даному напрямі заслу­говує діяльність де­пу­татів районної, се­лищної, сільських рад. Од­ні­єю з найважливіших вимог до них є налагодження ефективного зв’язку з виборцями, обстоювання їхніх інтересів, розв’язання невідкладних питань кожного села.

Зазначу такий факт: у складі депутатського корпусу районної і сільських рад – найбільше представників сільськогосподарської галузі, загалом 54 депутати, серед освітян – 36 депутатів, охорону здоров’я представляють 23 депутати, по всіх рівнях рад свої повноваження здійснюють 37 державних службовців. Це команда професіоналів, кожен з яких, не зважаючи на свої політичні уподобання, працює на одну мету – розквіт Красноокнянського ра­йону.

Бліц-опитування

За що я люблю свій рідний край?

Микола Мельник, смт Красні Окни:

– Постійно наспівую своєму маленькому синочку слова Росави: «Ну як тебе не любити? Як тобі не радіти?»

Так і з рідним кра­єм: словами не пояснити, варто від­чути душею.

Можливо, це поклик крові, адже тут народилися й зросли мої батьки, саме по цій землі зробив перші кроки і я. Дивно, але куди б не заводило життя, як важко не було б, та маленька батьківщина завжди й зігріє, і приласкає, тому, перебуваючи на чужині, завжди, хоч подумами, але повертаюсь додому.

А яка у нас природа… Нап’єшся раз води біля джерела «Дівочі сльози» – і квітучий цей край залишиться назавжди в твоєму житті.

Яна Голубан, школярка з с. Гавиноси:

– Серед мальовничих пагорбів розкинулося моє рідне, миле серцю село. Немов вранішнім серпанком, оповите воно лісонасадженнями, духмяними луками, сріблястими струмками. Тут легко дихається і мріється. Мої земляки – гарні, трудолюбиві люди, які своєю працею примножують славу наших знаменитих Гавиносів. Останнім часом у житті села помітні великі зміни на краще. Це ремонт водопроводу, благоустрій сільських вулиць, ремонт клубу та бібліотеки. Хотілося б, щоб і моя красива школа стала ще кращою, адже і її вже потрібно капітально відремонтувати. Непокоїть незадовільний екологічний стан нашої річечки...

А взагалі, славен наш благословенний край своїми звичаями і традиціями, історичними подіями, знаменитими трударями. Нам, юним, є з кого брати приклад, щоб вирости гарними і працьовитими людьми.

Я дуже люблю свою родину. Я безмежно закохана у свій рідний край. І мені не варто шукати місця, де мені було б краще жити.

Валерія Боржем­­ська, маленька жителька с. Чор­на:

– Моє село – найгарніше у світі. Я люблю свою маму і татка. А ще свій дитсадочок, де мені дуже добре і весело. Його ремонтують всі мої виховательки і мама: фарбують підлоги, клеять шпалери, білять стелі. Незабаром з друзями будемо тут гратися і вчитися, веселитися на святах. Мені ще не скоро йти в школу, але я вже знаю букви і вмію трішки рахувати.

Дуже гарний у нас парк, де високі, красиві дерева і пам’ятників багато. Від дитсадочка йти недалеко. Там ми гуляємо і вчимося любити й оберігати кущики, квіточки, метеликів. Тут гарно завжди. Ще краще восени, коли багряні листочки падають на землю. Ще багато цікавих місць є у моєму селі, тому воно для мене – найкраще.