Як завжди, наша пошта різноманітна. У ній і тривожні сигнали, і слова вдячності, і прохання про допомогу…
Бібліотеку погрожують закрити
Бібліотеки здавна вважаються осередками культури, вмістилищами знань, джерелами даних і різнобічної інформації, томуто вони шановані людьми і мають субсидіюватися, всіляко підтримуватися органами регіональної та центральної влади.
На сьогоднішній день в Одесі працюють 39 бібліотек, з яких 21 для дорослих і 18 для дітей. За період незалежності України з різних причин було закрито близько 20 міських бібліотек.
Нині під загрозою опинилася ще одна – філія № 7 імені відомого письменника та громадського діяча І.П. Гайдаєнка, що розташована на першому поверсі будинку 14 по вулиці Бочарова.
Ця бібліотека, до речі сказати, існувала ще до Великої Вітчизняної війни, але при бомбуванні дуже постраждала і була знову відкрита у 1946 році по вулиці Московській, 45, а в 1975му переїхала на Бочарова, 14.
Книжковим фондом бібліотеки, який становить понад 57 тисяч томів (серед них є й раритетні), користуються майже шість тисяч сімсот читачів. Досить активно її відвідують учні шкіл 67, 71, 49, 40, морського ліцею, а також – ветерани, пенсіонери Суворовського району Одеси.
У бібліотеці створено куточокмузей, присвячений життю і діяльності І.П. Гайдаєнка, який 16 років керував обласною письменницькою організацією. А створивши у 1968 році обласний Комітет захисту миру, очолював його 26 років, до самої смерті.
Колектив бібліотеки – 9 співробітників під керівництвом завідувачки Наталі Юріївни Слягузової – проводить багато цікавих заходів не тільки у бібліотеці, але й на базі середньої школи № 67 або у літніх таборах зі школярами молодших класів. Враховуючи, що громадськість готується відзначити сторіччя письменника І.П. Гайдаєнка, колектив бібліотеки проводить зустрічі з письменниками, громадськими діячами, знатними ветеранами.
У бібліотеки з’явився своєрідний спонсор. Це директор телекомпанії «Бриз» Сергій Олегович Бугаленко. Він надав читачам можливість безкоштовно користуватися інтернетом і кабельним телебаченням. От би цей благородний приклад наслідували керівники інших телерадіокомпаній Одеси!
Однак у бібліотеки з’явилися свої труднощі та проблеми, частину з яких працівники самі розв’язати не можуть – потрібна допомога влади.
Справа у тому, що за 37 років, з часу здавання в 1975 році, будинок капітально не ремонтувався. Тому паркет у жахливому стані, вікна неможливо і навіть небезпечно відчиняти, оскільки вони тріскають і кришаться, труби опалення суцільно у тимчасових латках.
– Ми самі робимо хомути за допомогою цементу, клею і бинта, – говорить завідувачка бібліотеки. – І на кожній трубі по тричотири шари, щоб, не дай Боже, не прорвало. У нас одного разу вже прорвало. І вся література розділу «Англія та Франція» мало не загинула. Доводилося рятувати, висушуючи прасками.
Але особливо останнім часом колектив бібліотеки і читачів турбує пожежна служба, яка ухвалила постанову щодо усунення 11 недоліків. П’ять з них – замінити розетку на небезпечній основі, вивісити порядок відключення рубильників силових кабелів і щитка, прибрати електроподовжувачі на підлозі та інші – за допомогою чоловіків усунули. Але до 5 вересня 2012 року вимагають, можна сказати, неможливого. А саме: установити стаціонарну протипожежну сигналізацію, яка обійдеться у 40 тисяч гривень, її підключення до пульта потребує ще три тисячі, та й щомісячне обслуговування складе певну плату.
За словами Н.Ю. Слягузової, у жодній міській бібліотеці така сигналізація не встановлена. Питається: чому вибір випав на бібліотеку імені І.П. Гайдаєнка? Можливо, у її закритті хтось дуже зацікавлений? Мало того, пожежна служба в особі головного державного інспектора з контролю сфери пожежної і техногенної безпеки в Одеській області Ф.Л. Юдицького, вимагає на всіх виходах зробити світні електричні покажчики «Вихід». Співробітники самотужки вивісили паперові, але пожежників це не влаштовує. У відділі культури підрахували, що на це буде потрібно ще дві тисячі гривень. До 5 вересня 2012 року необхідно всі дерев’яні стелажі обробити спеціальним протипожежним засобом, який робить їх негорючими. За прикидкою фахівців, на цю операцію потрібно ще 10 тисяч гривень.
Неважко підрахувати, що на усунення претензій пожежної служби буде потрібно близько 60 тисяч гривень.
І це в той час, коли немає коштів на одержання художніх журналів та інших періодичних видань. Більше того, на передплату на друге півріччя 2012 року місто не виділило грошей жодній міській бібліотеці. Це сталося вперше за останні 20 років!
Щодо питання закриття бібліотеки № 7 директор центральної міської бібліотечної системи для дорослих Н. Д. Кликова звернулася до міського голови О.О. Костусєва, завідувачка бібліотеки Слягузова написала листа депутатам міської ради С.А. Страшному та Г.Л. Труханову.
Закриття бібліотеки № 7 за адресою вул. Бочарова, 14, напередодні 100річчя письменника І.П. Гайдаєнка, ім’я якого носить бібліотека, зрозуміло, буде сприйнято громадськістю міста і читачами досить негативно.
Валентина ГАЙДАЄНКО,
донька письменникафронтовика І.П. Гайдаєнка, член президії Одеської обласної Ради миру;
Григорій МОКРЯК,
заступник голови обласної Ради миру, заслужений працівник культури України
Від редакції:ми зобов’язуємося розібратися у ситуації, що склалася, і проінформуємо читачів про долю бібліотеки імені нашого чудового земляка, письменника Івана Гайдаєнка.
Працівників ЖЕКу не тільки лають…
«Шановна редакціє, хочу через вашу газету подякувати працівникам ЖЕКу № 10 «Фонтанський» – І.В. Новаку, С.П. Рогачову за уважне ставлення до старого пенсіонера.
Останнім часом заведено лаяти працівників цієї служби за недбайливість, хамство, бездіяльність. Я ж, навпаки, хочу висловити свою вдячність за те, що на перше моє прохання майстер ЖЕКу № 10 надіслав мені майстрапокрівельника Михайла, який чудово і абсолютно безкоштовно відремонтував дах над моєю квартирою. Тепер я прибрав усі тазики і каструлі, які стояли у мене чекаючи на чергову зливу.
Валерій Віссаріонович Кузнецов,
Одеса, вул. Пантелеймонівська»
Від редакції:не може не радувати, що до когось із городян працівники комунальних підприємств ставляться уважно і сумлінно виконують свої службові обов’язки. Але, на жаль, так буває не завжди. Це підтверджує чергове звертання на адресу редакції від одеситів, яке ми публікуємо…
Залишили без засобів до існування?
«Ми, жителі села Топали Красноокнянського району Одеської області, звертаємося з проханням про допомогу. Працювали в кооперативі «Кірова» механізаторами, тваринниками і різноробами. Усіх нас 45 чоловік.
Одним рішенням комісія з розпаювання майна залишила 45 чоловік (зовсім ще молодих за віком людей та їхні родини) без засобів до існування.
28 травня 2012 року розпочали распаювання з тракторів і сільськогосподарських машин. Імовірно, тільки для сміху залишили тракторній бригаді один трактор у робочому стані, одну сільгоспмашину. Навіть відібрали трактор, який косив зелену масу для корму корів, таким чином залишивши стадо на 95 голів без корму. 13 червня розібрали всіх дійних корів, а також і коней, які обслуговували ферму.
Ми звернулися до районної державної адміністрації, районної прокуратури, міліції, але ніхто нам не допоміг. Щомісяця, поки ми працювали, від нашої зарплати йшли відрахування до Пенсійного фонду, до Державного бюджету. Тепер не буде ні зарплати, ні відрахувань. Виникає запитання: хто виграв у цьому неправильному, на наше переконання, розпаюванні?»
Трубопровід відновлено
У липні 2012 року редакція «ОВ» одержала колективного листа (загалом 18 підписів) від жителів м. Болграда. Вони повідомили, що залишилися без водопостачання – після танення снігу відбувся обвал дороги по вулиці Інзовській, внаслідок чого була зруйнована водогінна мережа.
Болградці скаржилися на бездіяльність директора КП «Міськводоканал» і місцевої влади, а також просили нашої допомоги.
Редакція звернулася до першого заступника Болградського міського голови Г.І. Пельтека із проханням розглянути заяву наших читачів – жителів вулиці Інзовської м. Болграда – і про результати повідомити до редакції.
Сьогодні ми публікуємо відповідь, яка прийшла з Болграда.
«На лист щодо поганого водопостачання жителів м. Болграда по вул. Інзовській повідомляємо таке:
Справді, цього року в м. Болграді після танення снігу сталося багато обвалів підземних порожнин, особливо у старій частині міста. Обвали відбувалися як на проїзній частині, так і під житловими будинками. Місцеві мешканці знають, що у старій частині міста чимало підземних ходів і підвалів, що збереглися ще з ХIX століття.
Щороку, особливо напровесні або після рясних опадів, комунальні служби міста провадять позапланові роботи з усунення таких аварій.
Одна з найзатриваліших аварій сталася цього року по вулиці Інзовській на розі вулиці Госпітальної. Протягом трьох місяців тричі відбувалися обвали. Площа обвалів досягла 600 квадратних метрів, а глибина – 5 м. Складність полягала не в ліквідації цих обвалів, а в тому, що зруйнувалися підземні комунікації (водопровідні та каналізаційні мережі, силові кабелі та кабелі зв’язку). На даній ділянці був розірваний міський водопровід. Комунальні підприємства «Міськводоканал», «Благоустрій Болграда» працювали в аварійному режимі для того, щоб вчасно ліквідувати наслідки стихійного лиха та забезпечити жителів водою.
Відновити трубопровід у такому просадному ґрунті не видавалося за можливе. Для того, щоб не залишати частину жителів без води, був зроблений перерозподіл навантажень на даній ділянці водопроводу. До нашого лиха ще додалися аномальна температура повітря +40 градусів. Властиво, при цьому різко збільшилося споживання води у приватному секторі, і в пікові години (години поливу) тиск у водопроводі на цих ділянках доходив до нуля. Але це відбувалося протягом 23 годин у плині доби.
Наразі силами КП «Міськводоканал» виконано роботу щодо ремонту трубопроводу. Мешканцям по вул. Інзовська, №№ 191 – 209 і вул. Госпітальна, №№ 38 – 52 з 10.07.2012 р. водоподавання провадиться за схемою, яка була до аварії.
Г.І. ПЕЛЬТЕК, перший заступник міського голови»
А вода все ллється
«Шановна редакціє «ОВ»!
Ми, мешканці будинку 53 по вулиці Богдана Хмельницького в Одесі, звертаємося до Вас із проханням посприяти у тому, щоб ЖЕК № 5 нарешті упорядкував територію двору, а також були відремонтовані зливові стоки даху нашого будинку. Через те, що вони давно вже прийшли в цілковиту непридатність, після кожної зливи вода, яка ллється прямим потоком, усе більше руйнує фундамент нашого двоповерхового флігеля. Ми неодноразово зверталися до ЖЕКу, але безрезультатно.
З повагою мешканці будинку 53 по вулиці Б. Хмельницького Кузьминський, Романченко, Козлов, Бороденко, Гулько, Бочкарик, Пикущак, Зайкін.»
Від редакції:цей лист наша редакція перенаправляє на адресу начальника ЖЕКу №5 і візьме ситуацію під свій контроль.
