Сторінки біографії
Теплодар був задуманий як дуже важливий стратегічний об’єкт країни – селище для будівельників та фахівцівядерників Одеської атомної теплоелектроцентралі. Під майбутнє диво енергетики в Південному Причорномор’ї були виділені сільськогосподарські землі радгоспу «Родина» Біляївського району.
При розробці генерального плану будівництва під розміщення житлового селища виділялося 173 га, зокрема, під дитячий садок, спортмайданчик, базу механізації та автогосподарства, ремонтнобудівельне управління та підстанцію.
Згодом рішення про будівництво АТЕЦ було переглянуто. Але Теплодар залишився і зараз має статус міста обласного значення. Територіально він розташований у степовій зоні Біляївського району в 37 м над рівнем моря. Місто розташоване за 9 км від Біляївки, за 15 км від залізничної станції Вигода та за 40 км від Одеси. Неподалік перебуває Барабойське водоймище.
У Теплодарі мешкають 10081 чоловік. Оскільки площа невелика – 3 кв. км, щільність населення становить 3012 чол./кв.км. Теплодар є єдиним містом в Одеській області, де рівень народжуваності більший, ніж рівень смертності. Тут функціонують 1 загальноосвітня школа I – III ступенів, 1 дитячий дошкільний заклад, музична школа, будинок дитячої та юнацької творчості, танцювальні та вокальні творчі колективи, спортивні клуби, коледж (від університету ім. І.І. Мечникова). Успішно працюють міський професійний ліцей, дитячоюнацька спортивна школа, обладнано мототрасу. Для забезпечення населення міста якісною питною водою введено в експлуатацію бювет.
Загалом у місті побудовано 170 тис. кв. м. житла. Території достатньо для будівництва нових будинків та збільшення чисельності міста до 35 тис. жителів. Два мікрорайони забудовані 5поверховими та 9поверховими будинками. У південносхідній частині розмістився сектор будинків із присадибними ділянками.
У місті працюють підприємства: ПП «Тріада 1» – з випуску разового пластмасового посуду; ТОВ «АВС КемікалсІндастрі», що випускає серветки і туалетний папір; ТОВ «ЕлітОдеса» – з переробки риби; «Інтервіндоус» – з виготовлення металопластикових вікон; ПП «Старпак» та ПП «Теплопак», де роблять упакування для товарів; ТОВ «Діалог» – з виготовлення меблів. Працюють філії трьох великих банків.
Міський голова Леонід ПЕЧЕРСЬКИЙ: «Завдання – мінімізувати витрати»
– Місто в нас маленьке, але не просте. Однак при розв’язанні проблем життєзабезпечення жодні розрахунки економічної або політичної вигоди не дають права порушувати букву і дух закону. У договірних процесах суворо припиняються будьякі спроби хабарництва. З іншого боку, за будьяких складностей, зокрема, викликаних відсутністю належного фінансування, необхідністю стискати терміни, повільністю спонсорів, усе, що намічено, належить зробити.
У тому діловитість і кмітливість господарника, щоб знайти додаткові варіанти і резерви. Як то кажуть, за браком гербового паперу пиши на простому, але замовника задовольни, ремонт зроби, об’єкт здай! Ситуація спонукає до пошуку економічнішних технологій і нових способів енергозаощадження. По суті доводиться щодня розв’язувати одне глобальне завдання: вивільнити кошти за рахунок максимального зменшення енергетичних витрат.
Практика фінансового тиску на підприємців давно визнана нерезультативною. Зате ефективним виявляється наповнення міського бюджету завдяки створенню нових робочих місць. Важливий показник – регулярна виплата зарплат бюджетникам. Розв’язуються проблеми у комунальній сфері, знято тему непрозорості витрат.
Для мінімізації витрат використовується принцип завчасного виконання підготовчих робіт. Так, другий етап будівництва міського стадіону пов’язаний з необхідністю електрифікувати об’єкт. Звідси рішення: цілком зробити проводку за час, потрібний для одержання дозволу від Обленерго на її експлуатацію. Щойно з’явиться добро на підключення, мережа вже буде у робочому стані.
Значного здешевлення робіт щодо закладання фундаменту під футбольне поле досягнуто за рахунок застосування ґрунтобетону. Засипана у котлован жерства змішується зі спеціальною рідиною «permazine» і, застигаючи, утворює моноліт, що стає пружним. Така методика застосовується американцями при будівництві злітнопосадкових смуг.
Досить результативною виявляється попередня економічна експертиза. Термоаудит школи показав, що до 40% тепла губиться через старі вікна. Замінили їх на металопластикові, покрили стіни ізоляційними матеріалами. Причому в результаті перегляду проекту заощадили 7 мільйонів гривень.
Зараз маємо принципово змінити карту теплопостачання міста – переходимо на пелети. Після реконструкції скоротили втрати при подаванні тепла з котельні у промзоні.
Керівник фракції Партії регіонів у міськраді Іван Ободовський: «Суботник знову буде в моді»
– Крім постійної роботи в комісіях, участі в роботі сесій та індивідуальних прийомів громадян, депутатським корпусом просувається в життя соціальний проект «Теплодар – улюблене місто». В основі його символічний розподіл міста на 15 ділянок, які кількісно збігаються із числом мажоритарних округів. За секторами закріплені депутати. Кожен із них проводить зустрічі з жителями, вирішує з комунальниками, за необхідності – з керівництвом міста нагальні питання благоустрою, зрештою, виступає організатором суботників.
За загальною думкою, вийти та попрацювати заради себе і своїх сусідів краще, ніж, як за старих часів, від нудьги цілий вечір стукати в доміно або лузати насіннячко на придвірних лавках.
За спробою оновити моду на суботник стоїть глибока ідея. Так ми відроджуємо патріотичні традиції. Боляче дивитися на молодь, яка втратила повагу до старших, до свого міста. Йдеться не про хуліганські витівки та порушення, що переступають межу закону. А про випадки зневаги щодо норм людського спільного життя, коли, наприклад, кидають сміття та недокурки на тротуар, не дійшовши до урни кілька кроків. Це не лише опоганює місто та погіршує його санітарний стан. Це неповага до близького, зниження вимогливості до себе. Не потрібно покладати всю відповідальність на двірників, покладати сподівання на втручання ЖЕКу, на допомогу депутатів. Важливіше – співпраця! Адже мешканці могли б попросити придбати квіти, а потім їх висадити на клумбах біля своїх будинків, пофарбувати огорожу або обладнання дитячого майданчика.
Люди вже сповіщені про цей задум. Тепер наше завдання полягає в тому, щоб підштовхнути їх вийти на суботники. Супротиву з боку громадян немає. Початок покладений. Будуть і результати.
бліц-опитування
Олександр Чуйко, головлікар центральної міської лікарні:
– За 23 роки, які я прожив у місті, Теплодар став для мене батьківщиною. Тут навіть хворі незвичайні. Багато атомників, багато чорнобильців. До них потрібний особливий підхід. Це нові враження, емоції.
Якби ще додали апаратуру для обстеження чорнобильців… Це, скажу так, професійна мрія. Ще одна – розширити лікарню. Сподіваємося, незабаром місто збереться із силами, щоб завершити будівництво нових лікувальних корпусів. Вже вирішені питання відведення землі, підведено всі комунікації. Там будуть дитяче, інфекційне, терапевтичне, онкологічне та інші відділення, харчоблок, станція «Швидкої допомоги».
Місто акуратне, компактне, тепле. На алеях багато зелені, гарні клумби, квітники біля будинків. Можна не лише працювати, але й відпочити. Просто приємно пройти вулицями.
Валерій Безденежних, водій:
У північному місті Печорі в республіці Комі, де я жив, Україна завжди здавалася привабливою та привітною. Ось я й відгукнувся на заклик стати учасником будівництва століття – атомної ТЕЦ.
Діти тут народилися, вивчилися, виросли. А я тепер підкоряю степові простори на машині. Їжджу з вітерцем. Треба сказати, що тут гарні дороги, доглянуті, пристосовані під транспорт, а не для показухи. Машина їде, аж шипить. Швидке та якісне техобслуговування. А коли робота подобається, вдома ладиться, то чому б не жити!
Олександр Пітченко, полковник бронетанкових військ у відставці:
– Я знайшов у цьому місті той спокій і ту стабільність, які потрібні людині на старість. Тут не страшно зустрічати 87й рік. І хоча я як військовик, як учасник історичної битви за Берлін (тоді я був ще гвардії рядовим), можу претендувати на переїзд до Одеси, але навіть і думати про це не хочу.
Я тут з 2002 року. Одразу ж був обраний головою ради ветеранів. Серед них не так багато тих, хто воював на фронтах Великої Вітчизняної, але є мої однолітки, з ким можу згадати і колишні гарячі дні, і молодість, і принципи минулих поколінь. Загалом же ветеранів разом з пенсіонерами у нашій організації 368 чоловік, та 130 афганців, та 74 моряки. Вони і є моє коло спілкування і турбот. Нещодавно вибив для ветеранів 2 тонни моркви, персики, абрикоси, 1,5 тонни цибулі, – хочете, вас почастую? Довезли для стариків 5 тонн борошна за низькою ціною. Тепер обіцяють виділити помідори. Ми домоглися, щоб старим щодня привозили молоко.
Мені нудьгувати ніколи. Сусіди теж гарні люди. І я не скаржуся на самотність, таку тяжку для інших. І я тут нікому не чужий, і мене оточують не чужі. А ще Теплодар чистий, зелений, тут свіже повітря. Добре, словом.
