Життя постійно переконує нас у тому, що звичка лише отримувати якісь блага – згубна. Тож якщо людина здатна щось віддавати іншим, вона може бути по–справж–ньому щаслива.
Милосердя, людяність, співчуття, всебічна допомога… Са–ме ці одвічні істини несуть у по–всяк–денне життя співробітники Товариства Червоного Хреста. Їх головною місією є полегшення людських страждань, захист життя і здоров’я громадян, надання їм допомоги у випадках збройних конфліктів. Проте і в мирний час існує чимало проблем, що намагаються вирішувати працівники та активісти цієї організації.
Зокрема, важливу роль віді–грає патронажна служба, яка входить до структури Товариства Червоного Хреста. Надаючи медичну та соціально–побутову допомогу одиноким і непрацездатним громадянам, людям похилого віку та інвалідам, ці сестри милосердя іноді стають єдиним промінчиком світла для немічних.
У Фрунзівці цією гуманною справою займаються голова районної організації Товариства Червоного Хреста Валентина Іванівна Гуд та патронажна медсестра Галина Миколаївна Манжул. Жінки чітко не ділять між собою обов’язки, а кожного дня намагаються бути корисними своїм землякам. Під їхньою постійною опікою перебувають 60 одиноких і непрацездатних громадян, для яких щоденне піклування і увага з боку патронажних сестер є життєво необхідною. Адже в домашніх умо–вах вони виконують призначення лікаря (внутрішньом’язові та внутрішньовенні ін’єкції), слідкують за рівнем артеріального тиску, температури тіла, та й взагалі загальним станом стареньких. Таке піклування для багатьох із них – немов бальзам на душу, бо жінки не лише подбають про здоров’я своїх підопічних, а й розрадять, розкажуть щось цікаве, допоможуть вирішити різноманітні соціальні питання. Одним словом, Валентина Іванівна та Галина Миколаївна вже давно стали для самотніх бабусь і дідусів немов рідними.
Тісно співпрацюючи з місцевою владою, закладами охорони здоров’я та соціального захисту населення, червонохрестівці активно відгукуються на потребу вирішення різноманітних проблем. Тож гуманітарна допомога, що регулярно надходить з обласної організації Товари–ства Червоного Хреста, яку очолює Тамара Володимирівна Барнич, завжди знаходить саме тих адресатів, які найбільше її потребують. Один з останніх прикладів – забезпечення памперсами дитячого відділення Фрунзівської центральної ра–йонної лікарні, де зараз перебуває залишене горе–батьками п’ятимісячне немовля. Замінити дитині справжнє батьківське тепло неможливо, та зігріти її своїм піклуванням – у силах червоно–хрестівців.
Ось так, з дня у день, Валентина Гуд та Галина Манжул займаються, на перший погляд, непомітною діяльністю. Та коли глибше вникаєш у суть їх справи, стає зрозумілим: не кожна людина здатна на такі благородні вчинки. Без сумніву, у кожного з нас настає момент, коли виникає бажання надати комусь безкорисливу допомогу. Але тільки той, хто хоча б раз відгукнеться на цей душевний порив, назавжди залишить у своєму серці добро і розуміння.
