Олена Василівна Урсу за професією хімік–технолог. Та після народження сина її плани на життя дещо змінилися. Про роботу за фахом в Адамівці для випускниці академії харчових технологій годі було і мріяти. Тому, коли директорка місцевої школи запропонувала їй викладати хімію, погодилася.
– Дітей я не боялася, до кожного уроку ретельно готувалася, знала його, що називається, «на зубок», щоправда, хвилювання деякий час було, – зізнається вона. – Єдине, чого не очікувала, що діти так захоплено і уважно слухатимуть предмет. Працюючи з школярами, я дотримуюсь трьох основних позицій: розуміти дитину, визнавати дитину, прийняти дитину. І головне – любити її. Прагну передавати знання дітям, виховувати їх справжніми людьми: добрими, творчими, з почуттям відповідальності. Підтримують і допомагають мені в усьому старші колеги–педагоги.
Олена Василівна ще добре пам'ятає свої роки навчання, коли мала власне уявлення, яким повинен бути вчитель. Тому вона щоразу намагається заінтригувати дітей, щоб вони не втратили цікавості до предмету. Вона постійно шукає додаткову інформацію в інтернеті – цікаві теми, методики викладання...
Коли за плечима залишився перший її навчальний рік, впевнено могла сказати, що остаточно визначилася з професією: «Тільки вчитель!»
Зараз Олена Урсу навчається на хімічному факультеті Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
